Сподівання Банкової на швидке врегулювання парламентсько-урядової кризи не справдилися. І замість презентації нової коаліції та уряду пропрезидентській партії лишається, зціпивши зуби, продовжувати перемовини з не надто зговірливими партнерами, констатує «Український тиждень». Врешті, якщо «БПП» вдасться залучити з десяток депутатів, він зможе розіграти коаліцію на двох із «Народним фронтом», лишивши за бортом амбітну Тимошенко з її масштабними забаганками. Але така більшість нині виглядає надто крихтою, адже налічуватиме трохи більше 226 голосів. Лишається, втім, іще один варіант. «БПП» оголошує про вихід із коаліції і запускає 30-денний таймер, впродовж якого фракції змушені домовитися про нову більшість. Інакше Петро Порошенко отримує право на розпуск парламенту. Однак для головних гравців Ради цей сценарій не вельми бажаний, тож невдовзі, як стверджує «Український тиждень», українці таки побачать коаліцію, хитку й слабку, яка перманентно балансуватиме на межі розпуску та перевиборів.
Амбіції Олега Ляшка та золота акція Юлії Тимошенко заблокували створення нової коаліції. Водночас, як пише тижневик «Фокус», у «Народному фронті» впевнені, що єдиний реальний на даний момент кандидат у прем'єри – Володимир Гройсман – докладе максимум зусиль для того, щоб не бути висунутим на голову уряду, оскільки він «не виглядає політичним камікадзе».
«Масові субсидії породжуватимуть покоління утриманців» – у статті під таким заголовком експерт «Українського тижня» розповів про величезну соціальну бомбу, яку закладає нині на десятиліття вперед нерозважлива політика влади. Видання пише, що якщо хтось хоч раз визнає себе утриманцем, то він на утриманні так і житиме й ніколи цього не відцурається. Тобто, навіть якщо їхні доходи почнуть зростати, такі громадяни не відмовлятимуться від дармового шматка й зароблене переводитимуть у тінь. Таким чином, почнуться широкомасштабні процеси тінізації. Тобто зараз створюється широченний прошарок вічних утриманців із відповідною психологією, які приймуть будь-що й будь-кого, хто гарантуватиме їм продовження халяви, переконує експерт.
Звільнення генпрокурора Віктора Шокіна і його заступника Давида Сакварелідзе може ще більше посилити протистояння в ГПУ, переконує тижневик «Фокус». Поки в інформпростір вкидають прізвища все нових і нових кандидатів на посаду генпрокурора, обов'язки глави відомства виконує Юрій Севрук, який працював керівником одного з відділів Генпрокуратури в той час, коли ГПУ очолював Віктор Пшонка. Є велика ймовірність, що згодом саме він стане новим генпрокурором. Втім, як стверджує тижневик, яким би не було ім'я нового глави відомства, ця людина буде залежна від президента. Адже призначення генпрокурора через відкритий конкурс – занадто великий ризик для політичної еліти. Хоча в нинішніх умовах це єдина можливість реформувати прокуратуру, зробити її незалежною і побороти внутрішню корупцію. На цьому тижневик наголошує у статті «Прокурорські війни».
Українська армія стає одним із найпривабливіших роботодавців країни – триразове підвищення зарплат спровокувало справжній ажіотаж серед охочих служити в Збройних силах. Про те, як швидко можна завершити реформування армії і що найбільше цьому заважає, тижневик «Новое время» розповідає в публікації «Робота воювати».
У цьому ж числі «Новое время» друкує результати опитувань українців про те, кого з іноземних президентів або прем'єрів вони хотіли б бачити на чолі українського уряду. Серед варіантів – Білл Клінтон, Маргарет Тетчер. Утім, дехто з опитаних переконаний, що без Аугусто Піночета тут не обійтися.
