(Рубрика «Точка зору»)
Півтора роки тому – 16 вересня 2014 року – Верховна Рада України ухвалила Закон «Про очищення влади» №1682-VII. Цей Закон визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.
Українська люстрація – це процес встановлення заборони діячам високого рангу, які скомпрометували себе, впродовж певного часу або довічно працювати на державній службі в Україні.
Історія питання
Вперше про люстрацію в Україні заговорили одразу після проголошення державної незалежності у 1991 році, однак далі розмов справа не пішла. Нового поштовху ідеї очищення влади отримали після Помаранчевої революції 2004 року і приходу до влади Віктора Ющенка. Зокрема, український дисидент, народний депутат Левко Лук’яненко оголосив про внесення відповідного законопроекту, який передбачав «обнародування, перевірку, облік і амністію осіб, причетних до протиправних дій недемократичного режиму».
Інший законопроект запропонував народний депутат Олег Тягнибок в березні 2005 року. За ним передбачалося заборонити обіймати державні посади особам, які до 1 січня 1992 року працювали на керівних посадах в Комуністичній партії СРСР чи КДБ СРСР або співпрацювали з органами державної безпеки Радянського Союзу. Подібний законопроект подавався і в 2012 році. Однак жоден із них не був ухвалений.
І ось, після кількаденних бурхливих демонстрацій, 16 вересня 2014 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроект «Про очищення влади» (про люстрацію). За ухвалення відповідного законопроекту №4359а в цілому із третього разу проголосував 231 депутат за мінімально необхідних 226. 25 вересня його підписав голова Верховної Ради Олександр Турчинов. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк завізував його (що не передбачено Конституцією), Закон не був ветований президентом та набув чинності 16 жовтня 2014 року.
Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року… Це стосується, зокрема, чиновників, що обіймали посади «голови обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації, їх перших заступників, заступників, голови районної державної адміністрації, районної в місті Києві державної адміністрації».
Призначення у супереч Закону
За іронією долі, того ж таки 16 вересня 2014 року Указом президента України №735/2014 Сергій Кузьменко призначений головою Кіровоградської обласної державної адміністрації. Це призначення викликало серію мітингів і акцій протесту в Кіровограді. Активісти поселились у наметах на центральній площі і намагались не дати можливості новопризначеному посадовцю розпочати виконання своїх посадових обов’язків. Всі сподівались, що президент скасує свій Указ, проте цього не сталось по сьогоднішній день.
Обурення громади було цілком справедливим, адже Сергій Кузьменко прямо підпадає під дію Закону «Про очищення влади». Так, з 2010 року по 2012 рік він обіймав посаду голови Олександрійської районної державної адміністрації. Також, він був заступником голови обласної державної адміністрації Кіровоградської області з 1 червня 2012 по грудень 2012 року, при голові обласної держадміністрації Сергії Ларіні. Серед іншого, Сергія Кузьменка звинувачували у постачанні тітушок для боротьби проти протестувальників у період Євромайдану.
На парламентські виборах 2012 року Сергія Кузьменка було висунуто як кандидата від Партії регіонів у мажоритарному виборчому окрузі №103 з центром в місті Олександрія. 16 січня 2014 року депутат проголосував у Верховній Раді України за бюджет України та був присутній під час голосування за так звані «диктаторські» закони.
Батько Сергія – Анатолій – входив до складу фракції Народної партії Литвина у Кіровоградській обласній раді. Під час подій Євромайдану підтримав звернення облради до президента Януковича з вимогою «навести лад на вулицях столиці», що означало – зачистити Майдан. Сьогодні Анатолій Кузьменко – народний депутат від БПП «Солідарність» у Верховній Раді…
Нелюстроване зло зростає
Ігнорування Закону України на рівні голови ОДА призводить до його невиконання по всій області. Так, різні посади по всій області займають чиновники часів Януковича. Хтось із них був ведучим Антимайдану, хтось звозив тітушок для розправи з майданівцями, хтось активно або пасивно підтримував політику чинної влади.
Закріпившись у владних кабінетах, команда екс-регіоналів організовано вирушила на місцеві вибори, затесавшись у списки «демократичних» партій, передусім – БПП «Солідарність». Зокрема, у Кіровограді переважно з екс-регіоналів було створено ініціативу «Час єднатись», яка висунула свого кандидата на міського голову і у сумнівний спосіб отримала цю посаду. Екс-регіонали перемогли і у найбільших містах області – Олександрії та Знам’янці. В обласній та більшості місцевих рад вони сформували більшість.
Невиконання люстраційного законодавства призводить до тотального беззаконня в області. Найвища в області посада може використовуватись для примноження та лобіювання інтересів власного бізнесу, якщо чиновник – бізнесмен.
Перебування Сергія Кузьменка на посаді голови Кіровоградської обласної державної адміністрації – це ганьба української влади та плювок в обличчя українських Героїв, які відстояли українську незалежність на Майдані та продовжують її захищати на сході України.
Дмитро Сінченко – координатор Всеукраїнської ініціативи «Рух державотворців»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
