Київ – Перший симптом оздоровлення економіки: український ВВП у лютому зріс на один відсоток. Голова уряду Арсеній Яценюк вбачає у цифрі ознаку макроекономічної стабілізації. Чи надовго це? Чи справді економіка країна стає на шлях зростання після затяжних негараздів?
Зростання ВВП відбулось завдяки промисловому виробництву: у лютому 2016-го до лютого 2015-го воно дало приріст у 8%, повідомив прем’єр Арсеній Яценюк, посилаючись на Держстат. Ще у січні промвиробництво ще падало (–1,7%) порівняно з січнем попереднього року.
8 відсотків росту промисловості дали можливість продемонструвати реальні ознаки макроекономічної стабілізаціїАрсеній Яценюк
«Вперше за останні три роки зафіксоване зростання промислового виробництва проти відповідного періоду попереднього року. Тобто 8 відсотків росту промисловості дали можливість продемонструвати реальні ознаки макроекономічної стабілізації», – заявив Яценюк на засіданні уряду.
Насправді не вісім, а чотири, але це також добре – експерт
Виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко звертає увагу, що від цього промислового зростання слід відмінусувати зайвий день лютого, 29 число, що ми мали цього року. А це насправді не так і мало – три з половиною відсотка до показника місяця.
Можна було би сподіватися, що це переломний моментОлег Устенко
«Тобто сміливо берете 7 з половиною відсотків і можете впевнено відраховувати три з половиною, і отримаєте чотири відсотки. Але, в принципі, 4% – це теж не дуже-то погано, особливо в країні, де економіка впала на 20% протягом 2014 і 2015 років. Можна було би сподіватися, що це переломний момент», – каже він.
Спад економіка України показувала з 2014 року. 2013-й завершився «в нулях», у наступні два роки ВВП мав –7% і –9,9% відповідно. Чи стане зафіксований тепер плюс 1% тенденцією? Устенко каже, що це буде видно з показників першого кварталу 2016 року.
Де ресурси для зростання?
Класичних з точки зору економічної теорії причин зростати в української економіки зараз немає: таку роль не відіграє споживання, тому що не зростають доходи населення, і очікувати активізації кредитування економіки теж не варто, вважає експерт. Державні витрати, які також є традиційним рушієм зростання, в Україні збільшувати не можна, тому що країна перебуває в «дефіцитній зоні» держбюджету, коли витрачати додаткові кошти з бюджету – означає збільшувати дефіцит.
Але чинники для економічного зростання експерт усе ж бачить: це реформи, каже Устенко.
Це краще, ніж були мінусові показники. Хоча давно відомо, що динаміка нижче трьох відсотків вважається такою, що практично не відбуваєтьсяВолодимир Лановий
«Якщо Україна зможе проводити структурні реформи – мова йде про дерегуляцію бізнесу, боротьбу з корупцією, судову реформу – це все могло би стати чинниками, щоб почався розвиток української економіки. І не тими темпами, які зараз прогнозує той же Кабмін, на рівні 1%, а темпами 7% і більше відсотків. І це саме те, чого потребує Україна після такого сильного падіння 2014–15 років».
Натомість, колишній міністр економіки України Володимир Лановий зауважує, що після 20-відсоткового падіння у минулі три роки «зростанням» нинішній показник важко назвати, але «це краще, ніж були мінусові показники». «Хоча давно відомо, що динаміка нижче від трьох відсотків вважається такою, що практично не відбувається», – додає він.
Ослунд: головний двигун зараз – сільське господарство
Можливо, це короткочасний стрибок, а можливо, щось кращеАндерс Ослунд
«Можливо, це короткочасний стрибок, а можливо, щось краще», – прокоментував перший симптом економічного покращення шведсько-американський економіст, старший радник Атлантичної ради (Atlantic Council) Андерс Ослунд. Він вважає, що дно для української економіки пройдене. «Згадайте Ірландію, яка після глибокої кризи досягла минулого року 8% зростання», – каже він, додаючи, що дивиться радше оптимістично на українську економіку.
35 відсотків українського експорту – це зараз агропродукція, і Україна може виробляти вдвічі більшеАндерс Ослунд
«Я завжди підкреслюю три речі, – відповідає Ослунд на запитання, які сектори потягнуть економіку країни вгору. – Перша – сільське господарство, і все довкола нього. 35 відсотків українського експорту – це зараз агропродукція, і Україна може виробляти вдвічі більше. Друге – це хай-тек, Україна має 100 тисяч компаній з високими технологіями, здебільшого малих, це велика конкурентна перевага. Третє – постачання, зараз багато польських середніх підприємств переносять своє виробництво до України. Україна може стати потужним «субпостачальником» на європейські ринки – так, як зробили Болгарія і Румунія».
Аграрне виробництво експерти завжди ставлять на перше місце серед локомотивів економічного зростання для України. Однак саме зараз, на тлі невеликого загального покращення, у сільгоспсекторі триває падіння. Причиною тому – погані умови банківського кредитування, від якого значно залежить агрогалузь, пояснює Володимир Лановий. Також уперше в бюджеті не передбачена компенсація відсоткових ставок для фермерів.
Зростання ж промислового виробництва відбулось за рахунок металургії, вона піднялась на 15%, а оскільки це більшою мірою експортна галузь, Лановий припускає, що відбулись деякі покращення щодо саме цього сегменту на зовнішніх ринках.