Світова преса пише про рішення ЄС формально розпочати процедуру надання Україні безвізового режиму наступного місяця як важливий крок на шляху України до Європи. Також є спільна стаття двох колишніх послів США в Києві, які закликають Вашингтон активніше підтримувати Україну політично, фінансово та військово. І західний банкір Тімоті Еш, один з провідних експертів з сучасної України, називає можливі варіанти виходу України з урядової кризи, кажучи, що дострокові парламентські вибори навряд чи поліпшать ситуацію.
Газета The Wall Street Journal пише про рішення ЄС формально розпочати процедуру надання Україні безвізового режиму в квітні. Пишучи про це, газета зазначає, що оголошення такого рішення президентом Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером наближає Київ до його політичної цілі.
Крок з боку ЄС, пише газета, відкладався вже кілька тижнів через неспроможність української влади ухвалити кілька останніх рішень в антикорупційній реформі на тлі наростаючої політичної кризи.
«Однак після затвердження цих останніх кроків Юнкер сказав, що Київ зробив достатньо, щоб заслужити підтримку з боку ЄС», – зазначає часопис.
У той час як Брюссель вирішив іти вперед щодо надання 40 мільйонам громадян України безвізового режиму, це рішення має ще бути підтримане урядами 28 країн-членів ЄС та Європарламентом.
«Вже були ознаки, що процес може бути важким і довгим на тлі того, як Європа дає собі раду з мігрантською кризою», – зазначає газета.
«Безвізовий режим був одним з головних пріоритетів влади на чолі з Порошенком, яка стикнулася зі значною економічною та фінансовою кризою, а також кривавим конфліктом на сході з проросійськими сепаратистами», – пише The Wall Street Journal.
Поступ в намаганні отримати безвізовий режим відбувається на тлі вступу в повну силу Угоди про асоціацію між Україною та ЄС з першого січня, що включає вільну торгівлю, проти чого заперечувала Росія.
«Однак у відносинах між Києвом і Брюсселем є ознаки наростання напруги через все більшу стурбованість політичними проблемами України: розколами в коаліції Порошенка та здатністю – і бажанням – уряду проводити реформи», – пише The Wall Street Journal.
«Доктрина Обами та Україна» – це заголовок статі авторства колишніх послів США в Україні Стівена Пайфера та Джона Гербста в американському часописі The National Interest.
Йдеться про розлогу статтю «Доктрина Обами» у виданні The Atlantic минулого тижня, базовану на кількох інтерв’ю з Бараком Обамою.
В багатьох аспектах два екс-посли погоджуються з американським лідером щодо концепцій американської політики на міжнародній арені.
«Але що стосується дворічного конфлікту між Україною та Росією, президент сказав, що Україна є в ключових інтересах Москви настільки, наскільки вона не є для Сполучених Штатів. Він зауважив, що оскільки Україна не є членом НАТО, вона є піддатливою до російської військової домінації і що «ми маємо чітко усвідомлювати, що є нашими ключовими інтересами і за що ми готові воювати», – нагадують автори одне з положень інтерв’ю президента США щодо України.
На їхню думку, США могли зробити більше, щоб допомогти Києву у його протистоянні агресії Кремля без того, щоб втягуватися у війну з Росією.
На думку авторів, Вашингтон має кілька причин, чому має підтримувати Україну. Кремль проводить ревізіоністську політику, спрямовану на підрив устрою, що склався після завершення Холодної війни в Європі.
«Якщо Путін заплатить меншу ціну за агресію в Україні, тоді він вдасться до подальших провокацій в балтійських державах. Такі провокації можуть призвести до прорахунків та війни, якої президент Обама хоче уникнути», – пишуть Пайфер та Гербст.
Що має робити Вашингтон? «Він має й надалі надавати Києву політичну підтримку і працювати з Євросоюзом в наданні додаткової фінансової допомоги за умов, що Україна прискорить реформи та заходи для боротьби з корупцією. Він також повинен надавати додаткову військову допомогу», – відповідають екс-посли на поставлене ними ж запитання.
Англомовна газета The Kyiv Post запитала в лондонського банкіра Тімоті Еша, завідувача відділенням кредитної стратегії банку «Номура», про нинішню урядову кризу в Україні і можливі варіанти виходу з неї.
У Еша, за його словами, склалося відчуття, що реформатори та міжнародні фінансові установи хотіли би бачити здібного і завзятого технократа на кшталт міністра фінансів Наталію Яресько на прем’єрському посту, щоб дало б зараз найкращу надію в залученні і утриманні талановитих реформаторів і просуванні реформаторського порядку денного. Але проблема тут, на думку Еша, у тому, що Яресько та її реформи поставлять під ризик корисливі інтереси у Верховній Раді і у держструктурах, а відтак їй буде важко заручитися більшістю голосів у парламенті.
Щодо нинішнього прем’єра Арсенія Яценюка, який встояв під час голосування щодо недовіри у парламенті минулого місяця, то його не можна усунути через Раду до вересня.
«Однак йому бракує більшості в Раді для того, щоб урядувати і це залишає його та Україну в підвішеному стані», – каже Еш в інтерв’ю Kyiv Post.
У непростій ситуації опинився і президент Порошенко, популярність якого падає через розчарування повільними темпами економічних реформ, зокрема в галузі, яка дотична до верховенства права.
Щодо можливості дочасних виборів, то, на думку Еша, вони небагато змінять.
