«Я впевнений, що НАЗК не буде «мертвонародежним дитям» – Рябошапка

Київ – Національне агентство з питань запобігання корупції може починати роботу. Напередодні конкурсна комісія затвердила кандидатури двох нових членів агентства. По сім голосів отримали кандидати Руслан Рябошапка та Руслан Радецький. Тепер у цьому органі загалом четверо членів, що є достатнім для старту його діяльності. Втім, рішення це далось комісії непросто. Необхідний мінімум для роботи мали сформувати ще в грудні минулого року. Однак чотирьох членів НАЗК отримав лише тепер, коли постала реальна загроза неотримання безвізового режиму з ЄС, адже саме агентство було останньою вимогою до України на цьому шляху. Одним з основних напрямів роботи НАЗК буде опрацювання декларацій чиновників та депутатів, пошук там недостовірної інформації. За брехню в деклараціях віднедавна запроваджена кримінальна відповідальність, відтак, вважають експерти, робота новоствореного органу не буде безхмарною та може й надалі стикатись зі спробами впливу та контролю.

Двома останніми умовами, які висував ЄС до України для отримання безвізового режиму, був закон про запровадження електронних декларацій та створення Національного агентства з питань запобігання корупції. І якщо 15 березня народні депутати нарешті проголосували за відповідний закон у президентській редакції, то обрання нових членів НАЗК затягнулось.

Затвердити необхідно було одразу дві кандидатури. Для початку роботи Нацагентства потрібно, щоб обраними були хоча б четверо з п’яти передбачених членів. Конкурсна комісія зібралась 15 березня. Голосування тривало до другої години ночі, втім необхідної кількості голосів будь-які два кандидати отримати не змогли. Після цього до комісії звернувся президент. Наступного дня Порошенко відлітав з візитом до Брюсселя, де мав обговорювати безвізовий режим і мусив мати затверджений список членів НАЗК.

«На сьогоднішній день проукраїнська позиція полягає в тому, щоб у нас до ранку було обрано два члени НАЗК, щоб я в Брюссель полетів з вашим протоколом. Озбройте президента для захисту інтересів України», – наголосив Порошенко.

Наступного дня один з десяти кандидатів, які залишились, Тарас Гаталяк, відкликав власну кандидатуру, публічно підтримавши Руслана Рябошапку та Миколу Хавронюка. Останній – професор, співавтор понад 20 проектів законів України і один з лідерів за кількістю балів, виставлених членами конкурсної комісії, – заявив, що під час попереднього обговорення кандидатів членами комісії, на його думку, критерії досвіду і знань були підмінені «особистою симпатією чи антипатією до того або іншого кандидата».

Звинувачення членів комісії безпідставні – Таран

Професор на своїй сторінці у Facebook повідомив, що неналежна оцінка у першу чергу стосується Руслана Рябошапки. «В останні роки цілком присвятив себе антикорупційній діяльності і за цей час зробив у цій сфері більше, ніж будь-хто інший в країні, – написав Хавронюк про кандидата. – Недооцінити його внесок, проігнорувати волю, вміння, знання, енергію і стремління такого кандидата фактично означає намагання зробити НАЗК слабким, непрофесійним і залежним від зовнішніх впливів», – зазначив професор.

Він також наголосив, що зберігає за собою право відкликати власну кандидатуру, якщо наведені ним факти будуть проігноровані. «З етичних міркувань вважаю за неможливе для себе брати участь у конкурсі, якщо він перетвориться в профанацію. Бо за таких обставин створюється небезпека того, що і сама діяльність НАЗК перетвориться у «пшик», а наш рух в Європу і надалі гальмуватиметься».

​Рішення щодо кандидатів приймала комісія з восьми осіб. За регламентом, призначити кандидата можна, якщо за нього проголосують щонайменше шестеро членів. За кожного з новообраних представників НАЗК – Руслана Рябошапку та Руслана Радецького 16 березня віддали по сім голосів. Один з членів комісії – директор Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран не приховує розчарування через те, що Микола Хавронюк не отримав необхідної підтримки, однак вважає, що відбір членів НАЗК відбувався прозоро, а звинувачення членів комісії в упередженості є безпідставними.

«Давайте перевіряти інформацію. Якщо це хтось заявив, наприклад, політолог чи громадська організація, то хай вони наводять факти. Якщо цих фактів не буде, то я буду вважати, що це спроби дискредитувати комісію і внести недовіру до початку роботи НАЗК. Це дуже важливо. Спеціалізованій прокуратурі, НАБУ, НАЗК – їм потрібна довіра суспільства. І навпаки – корупціонерам вигідно вже поселити недовіру у суспільстві і сказати, що вони заангажовані. З чого все починалося? Сказали, що Ситник і НАБУ наближені до президента. Але я цього не бачу поки що. Тобто, давайте не робити голослівних заяв і давайте ми не будемо розганяти неправомірні інформаційні хвилі без перевірки», – наголошує Таран.

Застережень немає лише щодо одного члена НАЗК – Каленюк

Таким чином, НАЗК отримало чотирьох з п’яти членів, які поки що й керуватимуть органом. Ще в грудні минулого року уряд відповідним розпорядженням призначив на посади Наталію Корчак та Олександра Скопича. Корчак – доцент Національної академії прокуратури України. Цікаво, що свого часу її студентами на юридичному факультеті Чернівецького університету їм. Ю. Федьковича були прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк та міністр юстиції Павло Петренко.

Олександр Скопич з травня 2014-го займає посаду заступника голови Національного агентства з питань державної служби. Наприкінці грудня 2015-го троє членів комісії з відбору кандидатів до НАЗК намагалися в суді оскаржити його призначення. Причина в тому, що одним з членів комісії, який голосував за Скопича, був його безпосередній керівник Костянтин Ващенко.

Третій член Нацагентства з питань запобігання корупції – Руслан Радецький. Він відомий у першу чергу тим, що як адвокат захищав в суді Ірину Крашкову, потерпілу у так званій «Врадіївській справі». Також Радецький працював на посаді першого заступник прокурора Деснянського району Києва та у ВР п’ятого cкликання – помічником народного депутата від Партії регіонів Віктора Бондика. Окрім цього у біографії члена НАЗК зазначено, що він був членом партії «УДАР».

Виконавчий директор Центру протидії корупції Дарія Каленюк у коментарі Радіо Свобода зазначає, що беззаперечним авторитетом у експертних колах користується лише один обраний член Нацагентства – Руслан Рябошапка. Каленюк обраний склад називає компромісом, якого вдалось досягти завдяки проведеному конкурсу. Тому особливо важливим антикорупціонерка називає обрання п’ятого члена агентства, що допоможе збалансувати склад керівного органу.

«Ми маємо дві людини, стосовно яких є підозри і стосовно яких немає доказів того, що вони є незалежні. Побачимо по їхніх перших рішеннях. Маємо одного кандидата, стосовно якого є високий рівень довіри. І маємо одного кандидата, стосовно якого є серйозні сумніви і застереження. Ще одного мають обрати. Будемо бачити, хто буде цим останнім. І було би логічно, щоб це була людина, яка має аналогічний статус до Руслана Рябошапки і підтримується широкими експертними колами, громадськістю і на міжнародному рівні», – вважає Каленюк.

Якщо за брехню почнуть карати, ми можемо за три роки очистити весь корумпований елемент влади – експерт

Загалом, експерти зазначають, що НАЗК, зважаючи на надані функції та повноваження, може бути доволі ефективним органом по боротьбі з корупцією. Мовляв, саме через це і виникає спротив у владі ще на етапі запуску агентства.

Виконавчий директор «Transparency International Україна» Олексій Хмара виділяє чотири основні функції нового органу. В першу чергу, це збір в онлайн-режимі декларацій посадовців, їх перевірка і в разі виявлення порушень – кримінальна відповідальність та чималі штрафи. Спершу орган може винести попередження, пояснює експерт, і надати час для виправлення та уточнення документа. Далі справа передається в НАБУ і до суду.

«Якщо за брехню в деклараціях почнуть нормально карати, то ми можемо за три роки очистити весь корумпований елемент влади», – вважає Хмара.

Також, пояснює експерт, НАЗК відповідатиме за врегулювання конфлікту інтересів. Нацагентство отримає змогу через суд скасовувати акти прийняті таким чином. За даними Олексія Хмари, близько 80 відсотків всіх українських чиновників бодай раз стикались з конфліктом інтересів. А кожне третє рішення, яке приймається на рівні місцевої влади, так чи інакше з ним пов’язане.

«Якщо будь-які посадовці, будь-якого рівня працюють на свою кишеню, використовуючи публічну владу, то такі рішення скасовуються, людина відсторонюється від посади і створюється система, яка не дозволяє далі повторювати конфлікти інтересів», – вважає експерт.

Ще дві основні функції на думку виконавчого директора «Transparency International Україна» – захист і підтримка викривачів корупції, тобто осіб, які повідомляють про можливі випадки зловживань, та стеження за чесністю українських політичних партій.

«Партії мають відповідати певним критеріям, щоб претендувати на державні гроші. І якщо партія звітує про свої гроші, про свою систему прийняття рішень і може показати громадськості пройдений аудит, то такі партії будуть фінансуватися з грошей держави, адміністратором яких теж є НАЗК», – роз’яснює експерт.

Перші результати будуть на початку 2017-го – Рябошапка

У коментарі Радіо Свобода новообраний член Нацагентства Руслан Рябошапка заявив, що орган має запрацювати за всіма основними напрямами до липня цього року. На той момент антикорупціонер розраховує набрати щонайменше третину необхідного штату працівників. Перші ж результати і закінчення формування колективу варто чекати на початку 2017-го.

«Я впевнений, що НАЗК не буде «мертвонародженим дитям». Переконаний, що НАЗК, навпаки, стане свого роду локомотивом антикорупційної реформи. Думаю, що нам вдасться створити інтелектуальний центр НАЗК, який би опікувався аналізом ситуації і виробленням найбільш важливих та актуальних рішень у сфері антикорупції. Також – питання очищення публічної служби через декларації, через фінансову доброчесність, через запобігання конфлікту інтересів. Очищення політичного класу через контроль за політичними фінансами і фінансуванням політичних партій. Тому я думаю, що НАЗК сьогодні є каталізатором і основним центром антикорупційної реформи», – переконує Рябошапка.

У Мін’юсті 16 березня, після обрання двох нових членів НАЗК, заявили, що агентство вже може розпочати свою роботу: «обирати голову, затверджувати форму декларації і продовжувати роботу із запобігання корупції». За словами прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, п’ятий кандидат буде обраний на ще одному конкурсі. 23 березня закінчиться подача документів. Загальна чисельність працівників НАЗК має становити близько 250 осіб.