Політична криза в Україні активізувала розмови про перевибори до парламенту. Якщо Верховну Раду все ж перетасують, до нового, 9-го, скликання може потрапити ВО «Свобода» на чолі з Олегом Тягнибоком, свідчать попередні соціологічні опитування. За словами Тягнибока, зараз представники партії активно воюють на фронті й зупиняють транзит російських фур через територію України. У Мінінфраструктури ж наголошують, що за міжнародними правилами блокування транзиту заборонене, тож блокпости «Свободи» можуть потягнути за собою позови проти України до Світової організації торгівлі (СОТ).
– Україна веде війну: кожного дня ми втрачаємо кілька людей на фронті, помирають ті наші герої-вояки, які лікуються у шпиталях по всьому світу. І українська влада повинна якось визначитися, чи ми ведемо війну, чи ми заробляємо гроші. Ми розуміємо, що один із аспектів перемоги над ворогом – це міжнародні економічні санкції проти Росії, які за два роки дуже відчутно вдарили по її економіці.
І тут для нас, українців, виникає унікальна ситуація. Туреччина, яка жорстко відреагувала на агресію Росії в Сирії, – ви пам’ятаєте історію з російським літаком, який моментально знищили турецькі сили протиповітряної оборони, – зразу встановила санкції проти Росії. І до речі, турецькі громадяни, які дуже зараз, шалено просто потерпають через відсутність російських туристів, – вони ж не заперечують проти того. Тому що вони розуміють, що це справа загальнонаціонального характеру.
Якщо Україна перекриває свої кордони для російських фур – Росія дуже серйозно страждає, вона фактично не має дороги, як потрати до Європи. Поки Україна не введе найжорсткіші економічні санкції проти окупанта, з яким ми ведемо війну – нам ніколи миру не досягти. І тому позиція міністра інфраструктури (Андрія Пивоварського – ред.), який про щось там домовляється з російським бізнесом, з російськими міністрами – зрадницька. (Андрій Пивоварський пояснював свою позицію тим, що за міжнародними правилами блокування транзиту заборонене, і європейські партнери в разі, якщо буде блокування транзиту, можуть подати позови до СОТ проти України – ред.)
– Чи можна сказати, що для вас Майдан продовжується, враховуючи, що Ваша протидія Росії іде також у розріз із рішенням влади?
– У нас триває війна з Московією, «Свобода» на сьогодні має більше тисячі своїх членів партії на фронті, серед них і віце-спікер парламенту (у 2012-2014 роках – ред.) Руслан Кошулинський. Тобто, ми конкретно своїм прикладом показуємо, що для нашої держави найважливіше.
Не треба порівнювати ставлення до влади і ситуацію з Москвою
По-друге, не треба порівнювати ставлення до влади і ситуацію з Москвою. Звісно, що ми зараз критикуємо позицію влади, яка не виконала практично жодної вимоги Майдану. А це, нагадаю, повалити режим Януковича, ліквідувати наслідки режиму, не допустити реваншу диктатури і почати процес всеосяжних і докорінних змін в українській державі і суспільстві. Єдине, що було зроблено – повалено режим Януковича. Арсеній Яценюк, із яким я пліч-о-пліч стояв на Майдані, вже два роки з хвостиком є прем’єр-міністром. Жодних реформ, жодних зрушень, корупція зараз є набагато більша, ніж у часи Януковича.
Нам потрібно перемогти у війні. І санкції – один із найважливіших важелів
Нам потрібно перемогти у війні. І санкції – один із найважливіших важелів. А хіба це не дивно, що вперше Україна рішенням Кабінету міністрів затвердила перелік російських об’єктів, які підпадають під санкції, тільки на початку вересня 2015 року, коли вже півтора роки йшла війна?
– Чим Ви пояснюєте таке зволікання?
– Я пояснюю це особистими інтересами. Тому що, як виявилось, у нашої влади є дуже тісні відносини з російським бізнесом, родинні стосунки.
– А чи можете назвати конкретні прізвища, адже «влада» – це досить розмите поняття. Хто, на Вашу думку, найбільше зацікавлений в економічних зв’язках із Росією?
– Сьогодні ми бачимо, що це в силі прем’єр-міністра. Навіть той факт, що пан Пивоварський оприлюднює в інтернеті карти для російських автомобілів, як обійти свободівські блокпости, також свідчить про зацікавленість (такі карти пропонувала Національна поліція – ред.) Така само ситуація з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, адже без його вказівки навряд чи поліція би супроводжувала російські фури.
Наша влада розказує, що це нормально, і силою «тітушок», «йовбаків» і поліції проводить ті фури
Свободівцям на Волині вдалось записати розмову між російськими далекобійниками, які везуть «гумконвой», і вони назвали навіть конкретну «таксу»: 40 євро за обхід свободівського посту однією машиною. Це неприпустимі речі. А може, це фури, які у якості «гумконвою» провозять озброєння і російських десантників на територію «ЛНР-ДНР», а ті потім гуляють на території України. А наша влада розказує, що це нормально, і силою «тітушок», «йовбаків» і поліції проводить ті фури.
– На Вашу думку, на якій посаді, у якій галузі Ви були би найефективнішим зараз і принесли би найбільше користі країні?
– На цьому етапі законодавча робота «Свободи» була би найбільш ефективною. Хоча насправді, «Свобода» має достатньо кадрів уже досвідчених, вихованих, фахових, які би могли обійняти будь-яку посаду в українській державі. Якщо партія пройде у парламент, – сподіваюсь, що вибори будуть найближчим часом, – звісно, нам треба буде з кимось формувати коаліцію. Тоді ми претендуватимемо на якісь конкретні посади. І звісно, не виключаємо, що «Свобода» рекомендуватиме на них своїх представників, або просто фахівців, які вже мають певний не політичний, а фаховий досвід.
– Пане Олеже, але як щодо конкретно Ваших політичних амбіцій?
Для мене не важливо, яку я матиму посаду
– Я політик із 25 річним стажем. І також голова партії, яка з нуля, без особливої підтримки, а перебуваючи під пресингом наших політичних опонентів, зуміла реалізувати дуже багато пунктів своєї політичної програми. Для мене не важливо, яку я матиму посаду.
Чим буде займатися Тягнибок – неважливо
Коли «Свобода» була після Майдану у Верховній Раді України, то на посаду віце-спікера – а це дуже висока посада для свободівців, для націоналістів, – пішов Роман Кошулинський. Чим буде займатися Тягнибок – неважливо. Це може якесь схиблене, спотворене бачення для деяких політиків, що я прагну і мрію про якусь посаду.
У мене немає жодних амбіцій. Я готовий працювати рядовим політичним діячем, лиш би наша справа була реалізована. Я пишаюсь тим, що дуже багато того, що зараз робиться в Україні, робиться саме тому, що це починала робити «Свобода». Бо коли ми перші пам’ятники Леніну валили, то вже як нас болотом і брудом обливали. А зараз процес декомунізації вважається правильною річчю. Зараз всі, до речі, найвищі посадові особи, які ще 5 років тому мене останніми словами обзивали, що ми щось робимо для того, щоб зупинити комуністичну пропаганду, то вони зараз перші антикомуністи.
– Але різниця в тому, що зараз це ухвалено на рівні закону, а тоді пам’ятники зносились за ініціативою активістів. Чи вважаєте Ви, що такі дії у період Майдану могли налякали жителів сходу і півдня?
– Націоналісти – це як в організмі нерв, який перший реагує на біль. Так, нам не подобається, коли в нас щось болить, тоді ми проклинаємо біль і орган, який його спричинив. Але потім виявляється, що якби не оцей перший сигнал, то організм міг би і не бути і вилікуваний. Тому націоналісти є завжди першими, і ми свідомо ідемо тим шляхом, що нас критикуватимуть, а потім визнаватимуть, що те, що ми робили – це правильно.
Більше того, якщо в суспільстві немає таких рішучих політиків, які завжди є першими в пізнанні і висвітленні проблем суспільства – то і суспільство буде гнити і деградувати. Якби не було «Свободи» і Тягнибока – мала би бути якась інша політична сила чи громадська організація, яка робила би подібні речі. Ми робили і робимо абсолютно все правильно, і не вимагаємо за це лаврових вінків.
Архівні кадри грудня 2013 року
– «Свобода» бачить себе у Верховній Раді?
– Подивіться останні опитування: сьогоднішній рейтинг «Свободи» – приблизно 7-9%. Зараз партія має депутатів по всіх областях України, трьох мерів обласних центрів, фракції в більшості обласних рад, не лише на заході чи в центрі, а й на сході України.
Рейтинг ВО «Свобода» планомірно росте: ми це відчуваємо, знаємо і бачимо по настроях людей, по сприйняттю. І бачимо це про відкритих опитуваннях, – які замовляють деякі політсили – і закритих опитуваннях. Так от, закриті опитування показують ще кращі показники. Але зрештою, для чого ми говоримо про рейтинг? Ви мене втягуєте в розмову про кар’єру, гонитву за відсотками. Для мене це не має значення.
– А для партії?
– І для партії не має значення. Коли ми в парламенті навіть мали 37 депутатів – цього було недостатньо, щоб ухвалити будь-який закон. Треба було шукати партнерів у парламенті.
Ми себе як фракція поводили так, як повинні були. І ми робили все, що очікував наш виборець. І зараз не мають значення рейтинги. Час прийде, коли суспільство відчує, що є потреба таку політичну силу як «Свобода» зробити головним законотворцем у державі, ми скажемо: «Ми готові».
– У період Майдану ви розсварились із дружньою на той час праворадикальною французькою партією «Національний фронт», яку зараз очолює Марін Ле Пен. Після багаторічної співпраці ці французькі політики назвали вас «нацистами». Зараз же цю ж партію звинувачують у тому, що вона фінансується з Кремля і представляє в Євросоюзі інтереси Путіна. Чи співпрацюєте ви з «Національним фронтом» після Майдану?
– Дійсно, 15 років тому ми підписали договір із французькою партією «Національний фронт» Ле Пен. Навіть ми тоді увійшли спостерігачем у таку міжнародну організацію, яка називається Euronat. Скажімо, були окремі теми, які нам імпонували, на тлі яких ми могли співпрацювати: боротьба з нелегальною міграцією, захист національних інтересів.
Архівний запис Першого каналу
Але тільки-но ми вперше почули, що є підозра щодо можливої співпраці «Національного фронту» Франції з Росією і Путіним, я зразу написав їм листа. Пробував пояснити, що це неприйнятно, що оцінка, яку вони дають ситуації в Україні, – зокрема, там ішлось про анексію Криму («Національний фронт» підтримав окупацію – ред.), – це неприпустимо. І як тільки-но ті факти публічно підтвердились – ми зразу розірвали наші двосторонні домовленості і вийшли з тієї організації Euronat. Мені дуже прикро, що деякі з представників цих політичних сил із різних країн світу сьогодні стають на позиції Путіна. Нам із ними не може бути по дорозі.
– Окрім політичних-дипломатичних відносин, чи мала ваші партія фінансові зв'язки з «Національним фронтом» Ле Пен?
– Ні, ми не мали фінансових зав’язків. Ми лише проводили спільні заходи молодіжного характеру.
