Представник України у підгрупі з питань безпеки тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі Євген Марчук розповів Радіо Свобода, чи варто, на його думку, очікувати поновлення наступу російських військ та проросійських найманців на Донбасі. За словами Марчука, представники Росії у тристоронній контактній групі відмовляються визнавати аргументи української сторони (відповідно до мінських домовленостей минулого року) щодо звільнення полоненої Надії Савченко.
– Вчора на робочій підгрупі з питань безпеки, куди я входив з українського боку, я поставив питання однозначно, хоч російська сторона відбивалася: передайте, що ми також вимагаємо негайного звільнення Савченко, що вона була викрадена з української території. І весь судовий процес – це фарс, і не просто фарс, а знущання фізичного характеру – недопущення лікарів, недопущення матері та сестри… Це ще було до того фейкового листа… Потім було підкреслено, що вся світова спільнота ставить питання досить гостро. Якраз вчора була інформація, що парламенти Австралії, Канади, міністри закордонних справ понад 20 країн поставили це питання перед Росією з вимогою негайно звільнити Надію.
– Яка була реакція представника Росії?
Вирішити питання обміну заручниками можна і без призупинення бойових дій
– Російська сторона відбивалася, що це не предмет нашої дискусії, що в них діє принцип розподілу влади, і судова влада непідвладна адміністративній і політичній владі. Але у нас було достатньо аргументів, щоб ставити це питання. Чому? Тому що питання звільнення заручників є одним з основних компонентів мінських домовленостей. Всі інші питання без вирішення питання безпеки не можна вирішувати. А вирішити питання обміну заручниками можна і без призупинення бойових дій.
Але всі мінські домовленості мають пакетну природу. Тобто не можна почати вибори на тих територіях, не зупинивши стрільбу, без виведення військ
Ні політичні, ні економічні питання, ні вибори на Донбасі неможливі, поки не зупиняться бойові дії. Звільнення ж заручників не пов’язане з веденням бойових дій. Але всі мінські домовленості, які формалізовані і підписані сторонами, мають пакетну природу. Тобто не можна почати вибори на тих територіях, не зупинивши стрільбу, без виведення військ, незаконних військових формувань. Не можна вирішувати економічні проблеми, навіть соціальні виплати громадянам України, які перебувають на окупованій території… Але питання звільнення, особливо Надії Савченко – для цього не треба говорити про розподіл влади, це гуманітарного характеру, людське питання.
Але мій візаві, представник Росії, послався на те, що це не їхня компетенція, що в Росії розподіл влади. Він ще там хотів сказати, що це, мовляв, значить, що всі, хто зазіхає на життя російських солдатів… Я йому і кажу: слухай, не мені розказуй, Ви ж знаєте, хто і як її викрадав, і які фальсифікації робили. Потім те, що захист пропонує, подивіться експертне дослідження цих пунктів телефонних ретрансляторів, з яких офіційно видно, що в той час, де ви її звинувачуєте, що нібито вона там щось коригувала, вона перебувала в зовсім іншому місці…
Одним словом, це питання звучало вчора і позавчора на політичній підгрупі досить гостро, Ірина Геращенко ставила це питання на гуманітарній підгрупі, і сьогодні Кучма на тристороньній контактній групі у вузькому колі виступав з цього приводу.
– Чи правда, що сепаратисти пов’язують звільнення заручників з ухваленням в Україні закону про амністію бойовикам? Сьогодні Ігор Плотницький (ватажок бойовиків – ред.) виступив із заявою, що Україна тут зволікає начебто.
– Вони ставлять у залежність обмін всіх на всіх. І сьогодні вони казали, що не можна використовувати той метод, який пропонує українська сторона, тому що немає рівної кількості. Тому вони пропонують всіх на всіх. А в послідовність вони пов’язують, що взагалі вирішення усього комплексу гуманітарних питань можливе тільки через амністію.
– Чому не вдається дотриматися режиму тиші на лінії зіткнення на Донбасі? Багато розмов, але далі стріляють.
Це диявольська мова мінського переговорного процесу
– Це ж диявольська мова мінського переговорного процесу. Ми ж дорослі люди, розуміємо, що це не бойовики вирішують, коли там стріляти, наскільки підвищувати інтенсивність. Вони зараз там завершують навчання різного роду, різні злагодження по свій ієрархії, від взводу до роти та батальйону. А під час цих навчань відбуваються і стрільби, чому ми ухвалили те рішення, щоб припинити навчальні стрільби.
А зараз у зв’язку з тим, що на сьогодні немає такого механізму для стовідсоткового фіксування, хто перший почав, хто спровокував стрільбу, досить часто звучить це так у деяких повідомленнях ОБСЄ, що сторони звинувачують одна одну. А у нас діє директива штабу не починати, першими стрільба категорично заборонена. Тільки у відповідь, і то, якщо випадкові один-два постріли і немає загрози, і не по об’єктах, неприцільна стрільба, то не відповідати. А якщо видно, що прицільна, із загрозою для наших постів – тоді дати відповідь.
А чому це відбувається? Вони, і це не Захарченко (ватажок бойовиків – ред.), а Москва тримає у напрузі всю лінію через такі вогневі удари. Цією диявольською мовою Москва показує, що поки ви не погодитесь на вирішення політичних проблем цієї ситуації, і у значній мірі, на превеликий жаль, і наші західні партнери, які багато допомагають, вони також переакцентували увагу у вирішенні всієї проблеми на вибори. І, до речі, Кучма сьогодні так і сказав на цій зустрічі, що акцент треба робити не на виборах, а на всеохопному припиненні вогню й на виведенні незаконних збройних формувань.
Тому що куди дінуться два армійські корпуси після виборів? Вони будуть хто? Майже 40 тисяч. Там же ж величезна кількість танків, артилерії. Вона де дінеться, вона там і буде?
Тому що куди дінуться два армійські корпуси після виборів? Вони будуть хто? Майже 40 тисяч. А потім, там же ж величезна кількість танків, артилерії. Вона де дінеться, вона там і буде? Тобто опосередковано Україна визнає, що це якась субстанція, яка може мати величезну кількість озброєних людей, навчених, структурованих по військовій формулі. І до того ж, абсолютно відомо, я вчора і росіянам передав, що в управлінських структурах цих корпусів перебувають російські офіцери – від самого верху десь до рівня роти… Тому всі ці обстріли – це свого роду другий план диявольською мовою: вирішуйте питання виборів. А виграють – ми знаємо хто. А потім голуба мрія Путіна – створити проросійський анклав на український території, повністю підконтрольний їм і ворожий до Києва й взагалі до України. І таким чином тримати Україну у постійному напруженні, а головне, заблокувати її європейську та євроатлантичну інтеграцію.
– Ви помітили, що Денис Пушилін (представник бойовиків на переговорах – ред.) вчора виходив з адміністрації Путіна у Москві?
– Ми їм вчора показували. «А мало що там інтернет, цього не може бути», – відповідають. Ну от же фотографії. На інструктажі був.
– У людей на Донбасі є побоювання, що сепаратисти начебто готуються до якогось великого штурму?
Треба бути готовими до широкого наступального розвороту подій
– Прикмети є, але знаєте, у нас уже наразі достатньо сильні можливості, в української сторони, і військові, і розвідувальні. Тримаємо під контролем. Тому, як кажуть військові, ніколи не можна казати ніколи, треба бути готовими до широкого наступального розвороту подій. Але з точки зору російської цинічної прагматики, якщо стати на сторону Путіна і подумати, чи йому буде вигідно зараз, чи ні, робити фронтальний наступ з метою пробити коридор на Крим, то зараз йому це невигідно. Попереду в нього питання санкцій ЄС у липні. Якщо він рипнеться, то санкції не тільки продовжать, а вони можуть бути і розширені.
Тому моя особиста думка, що реальної загрози фронтального наступу немає, але це не означає, що небезпека зменшується.
