Найбільше за накладом періодичне видання Німеччини Sueddeutsche Zeitung розглядає кілька варіантів розв’язання кризи на верхівці української влади. Віденський часопис Kurier пише про провал австрійської бізнесової імперії братів Клюєвих. Американська газета The New York Times повідомляє про дослідження щодо подальшого споживання радіоактивних продуктів жителями Чорнобильської зони.
Віденський часопис Kurier друкує матеріал з назвою «Величезна поразка українських олігархів». У статті йдеться про те, що бізнес братів Андрія та Сергія Клюєвих в Австрії, так звана компанія SLAV AG, має нині 304,81 мільйона євро боргів. У понеділок дочірні компанії Клюєвих – SLAV Trade, SLAV Beteiligumg GmbH та SLAV Aero – подали клопотання про початок процедури банкрутства до комерційного суду Відня. Компаньйони президента-втікача Януковича, як пише газета, обрали Австрію як базу для свого бізнесу, тому що географічне розташування альпійської республіки між Сходом і Заходом пасувало до їхніх планів.
Австрійська газета додає, що, зокрема, доволі підозрілою була діяльність компанії SLAV Тrade, яка входила до ширшої структури SLAV AG, на яку працювало до 4 тисяч співробітників. Ця структура розширилась доволі помітно, і вже давала доволі гарні результати в економічному плані. Проте, як пише часопис, з економічною кризою 2013 року і подальшою анексією Росією українського Криму, справи компанії повернули на гірше. Відсутність можливості позичати гроші у західних банках також серйозним чином вразила діяльність австрійського бізнесу Клюєвих. Ба більше, обмеження та санкції, накладені США та ЄС на бізнес Клюєвих, призвели до замороження активів Клюєвих. Все це не лише уповільнило розвиток бізнесу, а й відлякнуло від нього бізнесових партнерів і банки.
Таким чином, як підсумовує Kurier, загальний борг структури SLAV AG братів Андрія та Сергія Клюєвих оцінюється у 111 811 мільйонів євро, але, на додаток до того, існує 193 мільйони євро з гарантій українського «Промінвестбанку», які пов’язані з торговельною діяльністю бізнесу Клюєвих. Крім того, віденська газета пише, що SLAV AG тримає 94,18% акцій промислової компанії PrJSC Ukrpodshipnik, 100% американської компанії Active Development LLC, а також української компанії SLAV Management LLC, на додачу з Артемівським металургійним комбінатом.
«Група SLAV: Мега-поразка українських олігархів»
Найтиражованіше періодичне видання Німеччини часопис Sueddeutsche Zeitung публікує статтю «Чому нові вибори в Україні були б катастрофою?» Газета пише, що три тижні тому прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк ледь-ледь уник поразки на голосуванні з питання винесення йому вотуму недовіри, тому що члени урядової коаліції неочікувано проголосували за те, аби й надалі залишити його на посаді голови уряду, попри доволі жалюгідний, як зазначає видання, послужний список Яценюка на цій посаді. Нині коаліція розвалилася, парламент України паралізовано, а потенційні нові вибори так само потрібні нині країні, як слон – у крамниці з порцеляною.
Проте, як веде далі німецьке видання, якщо поглянути ззовні, ситуація на політичній арені Верховної Ради рідко коли відповідає дійсному стану речей. Нині існують кілька теорій змови у плані того, хто з ким домовився, аби утримувати непопулярного прем’єра на його посаді. У коридорах Ради, як пише часопис, Петро Порошенко та його блок доволі гучно заявляли, що не намагалися здійснювати якихось зусиль з порятунку Яценюка. Все це активно обговорюється у владних колах Києва, але ніхто не знає, що, власне, робити далі. Час, за який прем’єр має створити нову більшість, спливає.
Голова Радикальної партії Олег Ляшко, якого Sueddeutsche Zeitung називає «збирачем і постачальником голосів», нарікає, що упродовж останнього тижня ніхто з ним навіть не говорив на цю тему. Разом з тим розглядаються кілька інших сценаріїв розвитку подій у Києві. Одним з них німецьке видання називає добровільну відставку прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка і його заміну на цій посаді або нинішнім міністром закордонних справ Павлом Клімкіним, або міністром фінансів Наталею Яресько. Все це має відбутися, на думку видання, з подачі президента Петра Порошенка. Отож, як завершує німецька газета, зараз у Києві проробляються ці можливі варіанти зі ще одним – дочасними виборами, які можуть мати катастрофічні наслідки для тендітного розкладу політичних сил в Україні.
«Нові вибори в Україні можуть бути катастрофою»
Нью-йоркська газета The New York Times друкує статтю «Дослідження Greenpeace: місцеві жителі споживають радіоактивні продукти і через 30 років після Чорнобиля». Видання пише, що економічна криза в Україні, Білорусі й Росії спричинила те, що тестування радіоактивності у зоні, забрудненій Чорнобильською аварією, було обмежено. Саме тому місцеві жителі тут і надалі споживають продукти з високим рівнем радіонуклідів. За науковими дослідженнями, загальне забруднення ключовими ізотопами на зразок Цезію-137 і Стронцію-90 дещо знизилось, проте, це забруднення і надалі існує, надто – у лісовій місцевості. Місцеве населення цієї зони входить у щоденний контакт із загрозливо високими рівнями радіації, починаючи від квітня 1986 року.
За дослідженням організації захисників довкілля Greenpeace, на яке посилається нью-йоркський часопис, Україна нині не має достаньо коштів для того, аби фінансувати програми із захисту місцевого населення від радіації. Видання додає, що Україна переживає економічну скруту, посилену конфліктом з проросійськими бойовиками на сході. Росія і Білорусь, за даними видання, також мають серйозні проблеми у плані фінансування захисних програм для місцевих жителів зони, враженої Чорнобильською катастрофою. Доповідь також вказує, що у деяких випадках, коли, наприклад, ідеться про зернові культури, рівень радіаційного забруднення на теренах, де мешкає до 5 мільйонів людей, навіть підвищився.
Як пише The New York Times, Галина Хмулевич, мати-одиначка з двома дітьми, яка живе на Рівненщині, каже у доповіді Greenpeace, що подекуди не має вибору й змушена годувати своїх дітей забрудненими продуктами. Перш за все, йдеться про молоко.
«Місцеві жителі споживають радіоактивні продукти і через 30 років після Чорнобиля»
