Упродовж минулого року Україна вдвічі скоротила імпорт російського газу, тоді як обсяг палива, поставленого з країн Євросоюзу, зріс удвічі. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив президент Київського інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут. За його словами, станом на 1 березня запаси газу і вугілля в Україні перевищують минулорічні, але експерт наголошує, що головною причиною цього була тепла зима.
– З чим Україна виходить з осінньо-зимового сезону?
– Загалом, з цифрами, які у стороннього спостерігача можуть формувати позитивну картину. Наприклад, станом на 1 березня у газових сховищах було на 1850 мільйонів кубічних метрів більше газу, ніж у той же період минулого року. Також на складах є 2,5 мільйона тонн вугілля, що також перевищує минулорічні запаси. Але завдяки чому це? Моя відповідь дуже проста – це безпрецедентно високі температури і м’яка зима. Отож, якщо потрібно бути комусь вдячним, то лише температурі.
– У січні минулого року частка незалежних трейдерів в імпорті газу з ЄС становила близько 5%, а у січні цього року – 25%. Чи можна говорити про демонополізацію?
– До цих цифр потрібно ставитися дуже критично, адже дані, які наводить «Нафтогаз», головним чином формувалися за 9-10 місяців минулого року. Остаточних цифр по 2015 року поки що не наводять. Більше того, з врахуванням великих контрактів, які НАК «Нафтогаз» підписав і реалізує за кредитом Європейського банку реконструкції і розвитку, то пропорції за підсумками першого кварталу 2016 року будуть на користь «Нафтогазу», а не незалежних трейдерів. Обсяги, які постачає «Нафтогаз» та незалежні трейдери в узагальненому співвідношенні минулого року і початку цього року не перевищуватимуть 15% частки незалежних трейдерів.
– Яке б в ідеалі мало б бути співвідношення між «Нафтогазом» та незалежними трейдерами?
Якщо «Нафтогаз» матиме частку 35%, що напрямок імпорту демонополізований. А поки співвідношення на рівні 15% до 85% на користь «Нафтогазу», говорити про це можуть лише погано поінформовані оптимісти
– Говорити про демонополізацію можна буде тоді, коли частка одного з гравців традиційно буде меншою 35%. Якщо «Нафтогаз» матиме частку 35%, що напрямок імпорту демонополізований. Ну, це має бути хоча б менше 50%, щоб можна було говорити про позитивну тенденцію. А поки це співвідношення буде на рівні 15% до 85% на користь «Нафтогазу», говорити про це можуть лише погано поінформовані оптимісти.
– Україна ще кілька років тому взяла на себе зобов’язання у рамках третього енергопакету розділити енергетичну складову на видобування, транспортування і збут. Чи робить щось нинішня українська влада у цьому напрямку?
– На сьогоднішній день функціонує модель, де «Нафтогаз» є єдиним акціонером компанії «Укртрансгаз». Ця компанія належить до традиційно дочірніх компаній «Нафтогазу». «Нафтогаз» повністю визначає діяльність цієї компанії та її фінансовий стан. Наскільки мені відомо, розрахунки з цією компанією виконуються «Нафтогазом», а не на загальних принципах інших учасників ринку. Тобто, якщо інші трейдери, постачальники газу, не можуть отримати можливість транспортувати свій газ без передоплати і без забезпечення страхового запасу і фінансових гарантій, то з «Нафтогазом» це не діє так, як діє для інших учасників ринку. Тобто, ні анбандлінгу (розмежування діяльності з виробництва тепла та діяльності з його транспортування і передачі – ред.), ні відповідного функціонування оператора на принципах вільного, і, головне, рівного доступу для всіх учасників ринку наразі немає.
– Якими є останні дані балансу газу в Україні – газ із Росії, власний видобуток, реверсний газ?
Суттєво був зменшений обсяг імпорту природного газу з Росії. Більш, ніж удвічі, збільшений об’єм імпорту з країн Європи
– Найостанніші дані стосуються 2015 року. Суттєво був зменшений обсяг імпорту природного газу з Росії. Цифри такі: у 2015 році – 6,1 мільярда кубів, а у 2014-му – 14,5 мільярдів. Більш, ніж удвічі, збільшений об’єм імпорту з країн Європи – у 2014 році було 5,1 мільярда, а у 2015-му – 10,3 мільярда. Відповідно, скоротився сумарний об’єм імпорту, минулого року він становив 16,4 мільярда у порівнянні з 19, 6 мільярда у 2014 році. Таким чином, частка імпортного газу у споживанні зменшилася і становила менше половини від загальної потреби. Сумарний обсяг споживання у минулому році становив трохи більше 33 мільярдів кубів.
– Що робить українська влада для збільшення газовидобутку і розвитку енергетичної галузі?
Україна відкотилася назад тоді, коли у кінці 2014 року було ухвалене рішення про безпрецедентне збільшення ставок рентних платежів
– Україна відкотилася назад тоді, коли у кінці 2014 року було ухвалене рішення про безпрецедентне збільшення ставок рентних платежів. Це сталося тоді, коли вже почалися тенденції на зниження цін газ. Лише повернувшись з початку цього року до попередніх ставок, Україна дала можливість подивитися на плани більш-менш реалістично з точки зору забезпечення інвестицій у розвідку і буріння. Але прямо скажемо, що ці ставки сьогодні уже високі з урахуванням того рівня цін, які є на ринку, і з врахуванням тих додаткових затрат, які виникли в умовах нової тарифної моделі функціонування газової інфраструктури в Україні.
Потрібні комплексні рішення для різних сегментів енергетики, зокрема, щодо вітчизняного газовидобування. Все це вимагає системного підходу і комплексних рішень, не лише зниження рентних платежів, але і комплексного аналізу тарифної моделі, яка запроваджена під егідою «Нафтогазу» з тезою прискореної амортизації української ГТС (веде до швидшої заміни основних фондів, стимулюючи технічний прогрес, але зі зниженням прибутку – ред.) Адже російський «Газпром» заявив, що після 2019 року вона не буде використовуватися, отже, вона має бути у прискореному порядку амортизована. Але ніхто не поставив питання, як ця прискорена амортизація відобразиться на затратах вітчизняної промисловості, яка є ключовим споживачем природного газу. Таких комплексних рішень сьогодні немає ні на рівні Міністерства енергетики, ні на рівні уряду. Також у дисонансі велася робота між керівництвом «Нафтогазу» та Міненерго. Це також не грало на користь ухвалення якихось системних і, головне, комплексних, продуманих рішень.
