Європарламент і Верховна Рада три дні «заряджали батареї»?

Брюссель – «Підзарядити батареї» українсько-європейського співробітництва були покликані триденні зустрічі, що завершилися нині у Брюсселі, парламентарів від України та Європейського парламенту.

В офіційних заявах лідерів обох сторін лунало, мовляв, подібних консультацій депутатів ЄС та України ще не було в історії, а це свідчить про готовність обох сторін до подальшого зближення. Натомість, з огляду на повільні реформи, розбіжності й нестачу політичної волі до спільних зусиль уряду та Верховної Ради, ці консультації, за свідченнями низки політиків, мали жорсткий характер.

Що про українські політичні та безпекові реалії нині думають у Європейському союзі, чи розуміють всю глибину кризи, яка наразі панує всередині владних структур?

Три дні дискусій, конференцій, спеціалізованих сесій за участі європейських і українських експертів, депутатів, членів Верховної Ради, мали на меті визначити головні проблеми парламенту України та кроки для того, щоб, за словами європейських парламентарів», «вилікувати й поставити його на ноги» здорового Європейського парламентаризму. За підсумками навіть була підписана унікальна угода про адміністративне співробітництво Європарламенту та Верховної Ради.

Україна зробила поступ, але її подальший розвиток неможливий без надійних працюючих інституцій, наполягав колишній президент Європарламенту та голова місії з оцінки потреб Верховної Ради Пат Кокс, нагадуючи про знамениті слова одного з фундаторів ЄС Жана Моне. Саме він підготував і передав Верховній Раді своєрідну «дорожню карту» реформ – 52 рекомендації, як зробити з українського парламенту ефективну й сучасну установу, яка відповідала б запитам суспільства.

Характерно, що попри складнощі та кризи, які має Євросоюз, гарантії своєї підтримки Україні дають не лише представники Європарламенту, традиційно налаштовані проукраїнськи. На боці народу й тих його представників, що страждали на Євромайдані під прапорами ЄС, й інші установи співдружності.

«Не опускайте руки» – європейський дипломат

При цьому політичний директор Європейської дипломатичної служби Гельґа Шмідт сьогодні зауважила, що для того, щоб була можливість подальшої допомоги Києву, серед представників української влади мають припинитися політичні ігри.

«Ми дуже сподіваємося побачити, що нинішні внутрішні розбіжності швидко закінчаться й Україна зможе продовжувати поступ, який вона вже засвідчила впродовж останніх 14 місяців. Це життєво важливо, а політичні ігри не мають брати верх над загальним просуванням уперед. Я хочу вас закликати: не опускайте руки!», – каже представник дипломатії ЄС, наголошуючи, що саме в руках Верховної Ради контроль роботи уряду та ухвалення законів, які наблизять українське урядування до європейського.

Хорватський європарламентар і голова міжпарламентського комітету Україна-ЄС Андрей Пленкович, підводячи підсумки «українського тижня» в Європарламенті запевнив, що нині, після визначення цілей та слабких місць в українському парламенті, слід очікувати послідовної і поступової реалізації цих реформ. А впродовж найближчих тижнів Рада повинна здійснити кілька важливих кроків, для такого важливого для українців безвізового режиму з ЄС.

«З вашого боку залишилося владнати кілька деталей, і тоді Єврокомісії залишиться незначне зусилля, щоб запропонувати внесення України до списку держав, для громадян яких не потрібно віз, – каже європарламентар. – З іншого боку, нам треба діяти більше в «нормандському форматі» для втілення Мінських угод та мирного повернення окупованих територій».​

Європейська «втома» від України

Перетворення українського суспільства, насамперед парламенту, «старими інструментами, системами та правилами неможливо... Натомість треба бути «професійними, якісними і сучасними», – каже у своєму виступі в Європарламенті спікер Верховної ради Володимир Гройсман. Водночас на тлі всіх цих офіційних заяв про підтримку, допомогу та відданість територіальній цілісності й суверенності, в аналітичних колах ЄС переконують: європейці настільки зайняті владнанням своїх власних криз – мігрантської, фінансової, інституційної, що нині їм не до України. Власне, українське питання вже дещо набридло Євросоюзові, вважають деякі експерти.

Але офіційно в Брюсселі цю тезу заперечують. Президент Європейського парламенту Мартін Шульц заявляє, що про втому не йдеться, навпаки, Європейський парламент збільшує зусилля, щоб допомогти Україні, і нинішня акція про це свідчить.

«Я не бачу втоми в питаннях, що стосуються України. «Український тиждень» в Європарламенті засвідчує, що це цілком не так, принаймні не тут, у Європейському парламенті, – каже лідер євроустанови. – Навпаки: Європейський парламент не робить більшого внеску у жодні інші відносини, ніж у відносини з парламентом України».

За його словами, прикладом цього є те, що в дебатах у Європейській раді серед лідерів країн-членів Європейського союзу щодо санкцій стосовно Росії залишається тверда відданість вимозі, що неодмінною передумовою для поліпшення відносин між ЄС і Росією є повне виконання Мінських домовленостей. Тому, сказав Шульц, він не вважає, що у Брюсселі є «втома» від України.

Спікер Верховної Ради Володимир Гройсман переконував Євросоюз, що у реформуванні свого парламенту Україна «виконає своє домашнє завдання». А відповідаючи на запитання Радіо Свобода про «втому», яка нібито виснажила обидві сторони, він зауважив, що ані ЄС, ані Україна не можуть розслаблятися, тому про втому не може бути й мови.

«Втома – це слабкість, а для того, щоб побороти ті зовнішні виклики, що сьогодні є з боку Російської Федерації, треба бути сильними. Я переконаний, що демократичний світ сильніший. І буде відновлена територіальна цілісність країни, і буде мир на континенті. Всередині України теж відбуваються непрості процеси реформ і змін. І цей виклик теж має бути подоланий якісною політикою, професійним підходом і наполегливістю», – вважає Гройсман.

Євродепутати, яких називають «друзями України», вважають, що все ж таки європейці чекають швидших змін від України, хоча на переконання Петраса Ауштрявичуса, євродепутата-ліберала від Литви, є багато чинників, які цей процес об’єктивно сповільнюють.

Росія впливає на деяких європейських лідерів – Ауштрявичус

«По-перше, деякі затримки у реформах та невизначеність політичної ситуації дуже тиснуть на тих європейців, що сподіваються від України демонстрації не лише якісного просування реформ, але й того, що вони будуть зроблені вчасно, – каже литовський євродепутат. – А по-друге, робить своє діло і Росія, яка критикує: мовляв, українці не виконують «Мінська», чим себе звільняють від будь-яких зобов’язань у реалізації цих угод. Росія діє дуже хитро і, опираючись на свої потужні дипломатичні ресурси, має вплив на деяких європейських лідерів».

Тому щойно завершений «український тиждень» у Європарламенті також мав на меті «вдихнути нове життя» в справу українсько-європейського зближення, як казали деякі з європейських очільників, «підзарядити батареї».

При цьому, за словами голови фракції «Блоку Петра Порошенка» Юрія Луценка, «Україні чітко вказали на те, що говорити про якісь подальші стратегії з державою, де уряд втратив підтримку парламентської більшості, неможливо».

«Я не буду говорити про публічні заходи, бо тут, дійсно, все було мило й гарно, – пояснює нардеп. – А за зачиненими дверима були дуже жорсткі розмови про те, що ми втрачаємо шанс. Це була дуже чесна розмова партнерів, без зайвого офіціозу, але дуже ввічлива. Йшлося про проблеми Європи й України. А якщо діагноз поставлений, то все питання полягає тільки у бажанні пацієнта вилікувати ці хвороби».

«Тобто я не скажу, що це була «зарядка батарей», а жорстка, прагматична розмова друзів, які розуміють, що щось іде не так», – додає Луценко.

На думку лідера фракції «Блок Петра Порошенка», відповідь на це запитання проста: нова коаліція у Верховній Раді, новий уряд, голосування за європейські реформи і головне – їхнє впровадження урядом у життя. Бо ж можна безкінечно говорити про ухвалені реформи, але проблема залишається, бо на ділі вони не реалізовані, а це у ЄС усвідомлюють дуже добре.

На цю ж тему: