Ні для кого не є таємницею, що тисячі «мертвих душ» отримують в Україні пенсії, як і те, що безробітні мають мільйонні депозити. За останні два роки з’явилися ще й «переселенці» з фіктивними довідками. І за все це платить держава, а по суті – працюючі українці, платники податків. Відтак Міністерство фінансів вирішило «почистити» соціальні виплати від таких «паразитів» і оголосило про запуск масштабного процесу їхньої верифікації.
Ідея добросовісного аудиту соціальних виплат та пенсій не нова. З’явилась вона ще у квітні минулого року. Втім, лише зараз Кабмін підписав сім спеціальних постанов, що дають старт очікуваному процесові.
«Ми провели аналіз смертності і виявили дуже цікавий факт, що від моменту початку АТО до серпня 2015 року приріст пенсіонерів у Луганській та Донецькій областях становив плюс 70% і плюс 50%, а рівень смертності і там, і там знизився на 18%. Виходить, ці зони у нас почали ставати зонами рекреаційного типу. Також є цікаві факти щодо повтору номерів, коли понад 50 рахунків закріплені за одним номером мобільного телефону», – ілюструє проблему начальник управління верифікації та моніторингу виплат Мінфіну Андрій Рязанцев.
Фінансовий об’єм аудиту складає більше ніж 360 мільярдів гривень – саме стільки передбачено у бюджеті-2016 на соціальні виплати. Завдяки ж процесу верифікації понад 5 мільярдів із цієї суми можна буде використати ефективніше, наголошує міністр фінансів Наталія Яресько.
Наша мета – збільшення ефективності та адресності. Наша мета – виявити шахраїв та тих, хто не має права на виплатиНаталія Яресько
«Чому ми це робимо? Тому, що це соціальна справедливість. Україна має обмежений фінансовий ресурс і повинна використовувати його на допомогу тим, хто цього дійсно потребує. Наша мета – збільшення ефективності та адресності. Втім, це виключно аналіз даних, отриманих з офіційних джерел. Наша мета – виявити шахраїв та тих, хто не має права на виплати. Чесні громадяни можуть навіть не помітити на собі цього процесу», – запевнила вона.
Підставою для того, що процес верифікації буде справді ефективним, міністр фінансів називає успішну реалізацію пілотного проекту щодо перевірки переселенців. Лише минулого року, за її словами, завдяки цьому вдалося зберегти понад 1 мільярд гривень.
«Зокрема ми знайшли понад 1800 осіб, які отримували допомогу і в яких були паспорти, де було зазначено, що їм від 100 до 120 років. Навіть в Україні це напевно неможливо», – розповідає Яресько.
Як працюватиме верифікація?
Згідно з озвученими планами, пошуком і виявленням недобросовісних отримувачів соціальних виплат займатиметься Міністерство фінансів. Втім, у його компетенції – лише збір і аналіз даних. Припиняти чи скасовувати виплати будуть уповноважені органи на місцях – Мінсоцполітики, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування. Розпочати планують із переселенців-пенсіонерів.
Перші результати, місто Костянтинівка, вулиця Карла Маркса 23Д. Це будинок для безпритульних та нічного перебування. За цією адресою проживає 10 тисяч 506 осіб. В базі даних ми побачили 188 тисяч 388 повторів адресРоман Качур
«Технічно система вже повністю готова. Вона працює в тестовому режимі. В п’ятницю ввечері нам були передані значні дані від Пенсійного фонду – це 950 тисяч осіб переселенців, які отримують пенсію. І перші результати, якими ми можемо поділитися, це, наприклад, місто Костянтинівка, вулиця Карла Маркса 23Д (Донеччина – ред.). Це будинок для безпритульних та нічного перебування. За цією адресою проживає 10 тисяч 506 осіб. Очевидно, що це викликає певні запитання, і ми звернемося до Міністерства соцполітики і Пенсійного фонду з проханням перевірити, що відбувається за цією адресою. А загалом в базі даних ми побачили 188 тисяч 388 повторів адрес», – розповідає заступник міністра фінансів Роман Качур.
Осіб, які незаконно отримують соціальну допомогу від держави, зобов’яжуть повернути її. Разом із тим, не повертатиметься допомога на дітей, вона буде лише призупинена, додає Качур. Для осіб, що організовують схеми з отримання виплат в обхід законодавства, передбачена і кримінальна відповідальність. Що ж до банківської таємниці і персональних даних, то передаватись третій особам вони в жодному разі не будуть, запевняють у Мінфіні.
Потрібна єдина база
Закінчити перевірку відомство планує до 1 липня. Втім, у скептиків вже з’явились певні застереження до процедури.
«Наразі в Україні немає того, що дозволяє ефективно вести процес верифікації на постійній основі. Тобто немає співставлення даних, які отримують різні державні органи, в одному якомусь місці», – зауважує експерт Реанімаційного пакету реформ Павло Кухта.
Й справді, на центральному рівні адмініструються лише дві бази даних – людей із обмеженими можливостями і переселенців. Всі інші – ведуть місцеві органи влади. Відтак ефективність процесу верифікації залежатиме у великій мірі від того, наскільки оперативно та якісно відбуватиметься обмін інформацією між «низами» і «верхами».
