Зовсім нещодавно дирекція кінофестивалю «Молодість» та Державного агентства України з питань кіно повернулась із 66-го «Берлінале».Та окрім презентації у німецькій столиці шести фільмів, вони займались складанням планів і на майбутнє. Зокрема зустрілись з організаторами Каннського кінофестивалю. Разом з тим, готувати український павільйон за великим рахунком поки що немає з чого, адже для участі у найбільшій кіноподії світу Україні конче потрібен спеціальний закон.
«До світового кінематографічного співтовариства доходять чутки про те, що в нас тут відбуваються позитивні зміни. Чому я кажу чутки, а тому, що ми не можемо поки що про це офіційно заявити, оскільки проект закону про державну підтримку кінематографії, який революційним способом змінює правила фінансування українського кіно та створює підстави для інтеграції України в світовий кінематограф, підтриманий лише у першому читанні», – заявив голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко.
Світова спільнота очікує від нас в Каннах заяви, що в нас починає діяти система «кеш рібейтів», тобто повернення коштів іноземним продюсерам і взагалі продюсерамПилип Іллєнко
«Ті зустрічі, які ми провели на нашому стенді в Берліні, говорять про те, що світова спільнота очікує від нас в Каннах заяви, що в нас починає діяти система «кеш рібейтів», тобто повернення коштів іноземним продюсерам і взагалі продюсерам, що знімають кіно в Україні, а також, що у нас змінюються правила надання підтримки при виробництві фільмів, що ми не будемо залишати за собою майнові авторські права на проекти, які отримують державну фінансову підтримку. Без цієї складової ні про які конкурси в Каннах можете не мріяти», – пояснює він.
Збільшення фінансування українського кіно де-факто відбулось у грудні минулого року. Тому напрацювати для Канн достатньо фільмів, з яких можна було б щось вибрати, банально не встигли, додає до своїх пояснень голова Держкіно.
«У виробництво запущено 12 нових повнометражних фільмів, продовжено виробництво цілої низки фільмів, але більшість із них не є на тому етапі готовності, щоби подаватися в Канни. А відбір у Канни проходить вже зараз. Це не забіг на швидкість. Це забіг на якість. Тому дайте можливість трохи попрацювати», – просить він.
Надія на фільм «Гетьман»?
Разом з тим, пропонувати каннським відбірникам Україна може вже завершені проекти. Серед них стрічка «Гетьман» про Богдана Хмельницького, що вже визнана «національним фільмом України».
«Ми зняли фільм виключно українською з українськими акторами і режисером. Я думаю, що фільм вийшов хорошим. Принаймні на «Берлінале» «Гетьманом» вже зацікавились і організатори фестивалів у Брюсселі та Ризі», – підтверджує готовність їхати на Лазурове узбережжя автор сценарію, продюсер стрічки Віктор Веретельников.
Шукати «доброї долі» для свого проекту збирається і член наглядової ради телеканалу «Сонце» Сергій Лавренюк.
Наше кіно жанрово дуже подібне до «Коду Да Вінчі». Це буде містичний пригодницький трилер і це суто комерційне кіноСергій Лавренюк
«Це досить масштабний проект з точки зору бюджету і використання локацій в інших країнах, тому ми спробуємо в Каннах його презентувати з тим, щоби знайти копродукцію. Польську, французьку, адже дія фільму відбувається в цих країнах. Наше кіно жанрово дуже подібне до «Коду Да Вінчі». Це буде містичний пригодницький трилер і це суто комерційне кіно», – анонсує він.
Наразі ж в Україні за державної підтримки завершено два повнометражних фільми: «Гніздо горлиці» про заробітчанство українських жінок та «Моя бабуся Фаня Каплан», яка розповідає про маловідомі сторінки біографії знаної «революціонерки-терористки», що здійснила замах на життя Володимира Леніна у серпні 1918 року. До масового глядача ці фільми потраплять восени цього року.
Крім того, триває активна робота над стрічками «До дідька» та дитячою історією «Казка старого мельника». У березні також розпочнуться зйомки екранізації патріотичного бестселеру Андрія Кокотюхи про УПА «Червоний».
