Львів – У віторок, 23 лютого, Роман Кисляк, чоловік з особливими потребами, вип’є каву з першою леді. Цього чоловіка вигнали з одного з львівських ресторанів, сприйнявши за прохача. Львів’яни розпочали акцію «На каву з другом» з особливими потребами. До неї долучилась і Марина Порошенко. Але їхати чоловіку, хворому на ДЦП, на каву довелось у Київ. Про що Роман Кисляк говоритиме з першою леді? Чи тримає образу на працівників ресторану і як цей інцидент вирішили у Львові?
У Київ на горнятко кави до першої леді Роман Кисляк поїхав на машині, на якій таксує у Львові. Цей автомобіль йому допомогли придбати у паломницькому центрі «Рафаїл», монахи надали вимушеному переселенцеві і притулок. Чоловік на життя заробляв таксуванням і в Донецьку, але машина, зароблена важкою працею, там і пропала. Батьки залишились у рідному місті, продати квартиру там нереально. «Кожна людина чекає, що буде так, як було. Донецьк завжди був Україною», – говорить Роман.
Більше двох тижнів тому Роман Кисляк, який має освіту психолога, прийшов у ресторан, де чекав на друзів. Однак до нього підійшов офіціант і вигнав, бо Роман викликав підозру. Роман Кисляк не тримає жодної образи на молодого працівника закладу, давно вже вибачив.
Нема інклюзивних шкіл в Україні, такі люди, як я, ізольовані, тому мають низьку самооцінкуРоман Кисляк
«Він мене бачив перший раз у житті. Нема інклюзивних шкіл в Україні, такі люди, як я, ізольовані, тому мають низьку самооцінку. Я не називаю себе інвалідом, я називаю себе невлаштованою людиною. Я хочу поламати стереотипи про таких людей, як я. Я хочу навіть працювати у новій поліції, щоб розламати ці стереотипи», – каже Роман Кисляк.
Працівники ресторану вибачились перед Романом Кисляком, але він відмовився прийти до них на вечерю лише тому, що не хотів аби вони почувались перед ним винними. Керівництво закладу попросило представників спільноти взаємодопомоги «Емаус» провести тренінг для офіціантів, ті прийшли на вечерю і в центр до людей з особливими потребами.
Суспільство не розрізняє людей з особливими потребами
Працівник центру «Емаус» Надія Калачова наголошує, якщо б у садочках і школах були діти з особливими потребами, то такого випадку, як з Романом, не трапилося б, тому що цих людей у суспільстві відзрізняли би від асоціальних осіб.
Маленькими кроками можна змінити суспільство на толерантне до людей з особливими потребами. Ми часто таких осіб недооцінюємо, а вони роблять нас добрішими і толерантнішимиНадія Калачова
«Ця ситуація лише увиразнила проблему, що про неї ми таки замало говоримо. Ми хочемо, щоб у суспільстві кожен себе запитав, чому у нього немає знайомого з особливими потребами, чому ми цих людей не бачимо в кафе. Маленькими кроками можна змінити суспільство на толерантне до людей з особливими потребами. Ми часто таких осіб недооцінюємо, а вони роблять нас добрішими і толерантнішими. Тут важливо у ситуації з Романом не нагнітати ситуацію, а зробити так, щоб змінити її. Коли ми проводили тренінг і розповідали про таких людей, то офіціанти вперше про це все чули, вони не знали, як цих людей розрізняти, які вони є», – зауважила Надія Калачова.
У центрі «Емаус» при Українському католицькому університеті у Львові проживає четверо осіб з особливими потребами і ними опікуються соціальні працівники. «Я три роки живу з людьми з особливими потребами, ми ходимо в кіно, в кафе і таких випадків не було. Цей випадок трапився, бо офіціант не бачив людини з особливими потребами ні в школі, ні по сусідству», – говорить соціальний працівник центру «Емаус» Оксана Федунів.
Після інциденту в ресторані коло друзів Романа Кисляка розширилось, він також готовий долучатись до тренінгів і хотів би, щоб офіціант також брав участь разом з ним. Чоловік привернув увагу суспільства до проблем людей з особливими потребами, яких в Україні не помічають, які часто замкнені у чотирьох стінах. Для нього смислом життя стало те, що він може допомогти не собі, а діткам з особливими потребами, щоб їх не відкидало суспільство, щоб держава про таких осіб дбала, щоб вони почувались повноцінними громадянами. «Я нарешті сказав те, що хотів сказати за 36 років. Я вдячний, що знайшов підтримку, що таких, як я, терплять».
Роман Кисляк говоритиме з першою леді про проблеми людей з особливими проблемами. Адже досі пам’ятає як комісія визнала його інвалідом, скерувала в інтернат, коли він на 90% запитань відповів відмінно. «Так, я інвалід, так я маю проблеми, але у мене є навики. Зміни в Україні будуть лише тоді, коли ми не наказуватимемо, а прощатимемо».
