10 тисяч євро на «Берлінале» отримав український кінопроект «Танк». На кінофестивалі також були представлені й інші роботи українських режисерів. Як українському фільму вдалось отримати грошову винагороду і які ще фільми представляють українське кіно на міжнародних фестивалях?
Український кінопроект «Танк» отримав грошову винагороду на німецькому кінофестивалі. Над проектом працювали сценарист Іван Тимшин, режисер Максим Ксьонда і продюсер Максим Сердюк.
Наразі проект «Танк» – це незавершений художній фільм. На думку сценариста Івана Тимшина, саме трейлер майбутнього фільму зіграв головну роль в отриманні грошової винагороди на кінофестивалі. Крім «Танку», за гроші змагалися ще 36 кінопроектів із усього світу.
«Сердюк і Ксьонда – вони за свої гроші зняли трейлер, що справило досить велике враження, адже не всі проекти презентуються з трейлерами. Зазвичай, виходять і просто розповідають, бо це ж треба гроші дістати, кастинг провести і так далі. Вони дістали із кишені гроші, умовили там когось безкоштовно, когось за мінімум коштів», – розповів Іван Тимшин.
Майбутній фільм – це історія підлітка із неблагополучної сім’ї на прізвисько «Малий». Він знаходить німецький танк часів Другої світової війни. Порившись разом із дворовим товаришем в інтернеті, «Малий» розуміє, що його знахідка коштує близько мільйона доларів. І це його єдиний шанс вирватися зі злиднів.
Іван Тимшин каже, що отримана грошова нагорода не вирішує проблему із фінансування майбутнього кіно, однак ці кошти використають на дописання сценарію, подальші кроки з кастингу та інше. Він додає, що фестиваль, безумовно, привернув увагу до стрічки, інтерес зі сторони потенціальних інвесторів. Сценарист відзначає важливість участі України у міжнародних фестивалях, однак наголошує на необхідності підтримки митців державою-виробником.
Фестивалі потрібні, адже усі світові тенденції – вони визначаються фестивалями. Зараз у Україні дуже багато професіоналів у всіх кіногалузяхІван Тимшин
«Буде більшою державна підтримка – буде більше зніматись кіно. Буде більше зніматись кіно, навіть якщо воно десь не «вистрілить», – режисери «наб’ють руку», заявлять про себе, покажуть свої схильності, свою стилістику. Фестивалі потрібні, адже усі світові тенденції визначаються фестивалями. На мій погляд, зараз в Україні дуже багато професіоналів у всіх кіногалузях».
Погоджується з ним і продюсер та оператор одного з найтитулованіших українських фільмів «Плем’я» Валентин Васянович. Фінансування зйомок фільму «Плем’я» складалось із декількох частин.
«Раніше в Україні, скажімо так, не було повноцінних копродукційних проектів – або я зараз не можу просто їх згадати, або їх не було. І тому ми змушені були шукати, подрібнювати цю суму нашого вкладу і шукати у багатьох людей потрошки.Долучився на той момент фонд Хуберта Белса, котрий дав на «девелопмент», також фонд Ріната Ахметова. Бо якщо ти не маєш ще фестивального успіху вже на великому фестивалі класу «А»: Канни, Берлін або Венеція, або хоча б Карлові вари або Торонто, то до тебе не ставляться серйозно. І грошей, скоріш за все, тобі не дадуть. Можуть дати, але це будуть невеликі суми».
Васянович каже, що після успіху в Каннах, ставлення до українських режисерів дуже змінилось, і наразі він разом із режисером Мирославом Слабошпицьким працюють над новим проектом «Люксембург», у копродукції цієї стрічки бере участь 5 країн.
Глядачі цьогорічного «Берлінале» побачили, зокрема, українські стрічки на сучасні та історичні теми: короткометражний ігровий фільм «Без тебе», історичну драму «Гетьман», документальну стрічку «Маріуполіс», фільм «Голуба сукня» та німу стрічку Дзиґи Вертова «Одинадцятий» у музичному супроводі українського композитора Антона Байбакова.
Український кінематограф відомий у світі завдяки таким фільмам, як «Ішов трамвай №9» українського аніматора Степана Коваля. У 2003 році стрічка отримала «Срібного ведмедя» на основному конкурсі «Берлінале». У 2005 році стрічка «Подорожні» українського режисера Ігоря Стембіцького отримала «Золоту пальмову гілку» кінофестивалю в Каннах. У 2011 році Марина Врода отримала «Золоту пальмову гілку» кінофестивалю в Каннах за короткометражний фільм «Крос».
