Безпілотники «Фурія», які закупило Міноборони в українського виробника, відправили на передову. Упродовж кількох місяців вони проходять дослідну експлуатацію. Після врахування розробниками зауважень, на «Фурію» чекають державні випробовування. Якщо результати будуть вдалими, літальний апарат візьмуть на озброєння. Негативно до цього рішення ставляться волонтери, які першими почали забезпечувати військових безпілотниками власного виробництва. У волонтерській організації «Аеророзвідка» вважають, що ціна «Фурії» завищена і не відповідає якості.
Вартість одного комплексу «Фурії», відповідно до державного контракту, становить приблизно 2,5 мільйони гривень. Комплекс складається із 3 літальних апаратів, декількох змінних головок з тепловізорами та змінними камерами, наземної станції керування, антенного комплексу, периферійних пристроїв, батареї, дротів, катапульти. У вартість також входить навчання операторів – у рамках контракту підготували 20 спеціалістів Збройних сил, зауважив Артем В’юнник, директор компанії «Атлон Авіа», яка розробляє і виготовляє сучасні безпілотні літальні апарати (БпЛА).
Ці комплекси показали себе як надійні апарати, які стабільно виконують свої завдання. Можливо, є волонтерські розробки і не гірші за наші, але я таких не бачивАртем В’юнник
«Ці комплекси показали себе як надійні апарати, які стабільно виконують свої завдання. У нас не було жодної ситуації, коли, як кажуть, поцупили наш літак. Це взагалі такий міф, який я не знаю, хто вигадує. Можливо, ті, кому довірили дороге обладнання і вони не знають, як пояснити, де дівся літак. Таких фактів у нас не було. Лінія зв’язку захищена, її дуже важко зламати чи якось впливати на неї, це довели і випробування на полігонах у зоні АТО. Можливо, є волонтерські розробки і не гірші за наші, але я таких не бачив», – відзначив директор компанії, що виробляє «Фурії».
За повідомленням виробників, раніше «Фурії» постачали для українських підрозділів на замовлення волонтерів чи меценатів, але державний контракт виконують уперше.
У рамках контракту з Міноборони було поставлено 5 комплексів БпЛА. За технічними можливостями дальність польоту «Фурії» не менш ніж 30 кілометрів. Політ можливий упродовж двох годин. Працюють у світлий і темний час доби (завдяки вмонтованим тепловізорам), мають електричну мото-установку, можливість визначення координат цілей, передачі відео на землю в онлайн-режимі, можливість ведення запису відео на землі і на борту як Full HD, повідомив директор «Атлон-Авіа».
До цього безпілотники постачали лише волонтери
З початком військових дій на території України досі єдиними постачальниками безпілотників на передову були лише волонтери, які самі їх і збирали.
Брак розвідувальної інформації з початку АТО ми компенсували за рахунок волонтерських організацій, які постачали Збройним силамВіталій Гераймович
«Брак розвідувальної інформації від початку АТО ми компенсували за рахунок волонтерських організацій, які постачали Збройним силам, а саме ракетним військам і артилерії, піхотним підрозділам, безпілотні літальні апарати, які, на мою думку, відмінно справлялись із поставленими завданнями і ми могли вирішувати низку питань з їхньою допомогою», – розповідає Віталій Гераймович, начальник відділу бойової підготовки артилерійської розвідки ракетних військ Збройних сил України.
Безпілотники «Фурія» за державним контрактом потрапили на передову в кінці 2015 року. Зараз їх використання в зоні АТО є дослідницьким, триватиме воно 3-4 місяці, пояснює Артем В’юнник. За результатами будуть сформовані висновки і зауваження до виробника, які вони мають виправити. Перед тим, як узяти літальні апарати на озброєння, їх відправлять на державні випробування. Розробники переконані, що дослідницька експлуатація буде вдалою, а в подальшому «Фурія» зможе скласти конкуренцію і на зовнішньому ринку.
Наші комплекси коштують не більше ніж 25 тисяч доларів – волонтер «Аеророзвідки»
Негативне ставлення до «Фурії» має Натан Хазін, який першим почав збирати безпілотники для українських військових і заснував волонтерську організацію «Аеророзвідка». Він і зараз продовжує їх постачати на передову для підрозділів ЗСУ в Донецькій області. «Фурію» вважає дорогою і недосконалою. Каже, що його конструкторське бюро також спроможне виконувати державні замовлення, але вже навіть не сподівається на це. По-перше, каже, через бюрократію, по-друге, переконаний, що такі контракти не є прозорими.
Ми з «Фурією» не працюємо і не рекомендуємо працювати. Через те, що їх почали купувати, склалося враження, що це армійський «дерибан»Натан Хазін
«Ми працюємо в умовах, коли зв’язок намагаються перехоплювати. Стосовно «Фурій». Їх перехоплювали і декілька з них їздили в Донецьк. Не знаю, наскільки ці дані дійшли до широкого загалу, але в наших колах ми знаємо таку інформацію. Ми з «Фурією» не працюємо і не рекомендуємо працювати. Через те, що їх почали купувати, склалося враження, що це армійський «дерибан», – наголошує Натан Хазін.
Відео «Аеророзвідки» від 2014 року
На передову Натан Хазін із колегами по виробництву відправив уже понад 20 безпілотників, більшість з яких і зараз працюють, за його словами. В «Аеророзвідці» розробляють так звані «коптери», які суттєво відрізняються від літаків. Бійці проходять навчання керуванням безпілотником і на останньому іспиті мають його самостійно зібрати.
Від 10 до 25 тисяч доларів коштує комплекс, розроблений волонтерською організацією «Аеророзвідка». Натан Хазін зазначає, що, на жаль, доводиться використовувати мисливські тепловізори, бо потужні й необхідні для військових громадським організаціям не продають. Проте він переконує, що за функціональними можливостями їхні «коптери» майже не відрізняються, таку оцінку дають ті, хто ними користується, додає він.
Всі, хто стикаєть з питаннями безпілотників, рано чи пізно приходять до насНатан Хазін
«Надходили до мене замовлення з-за кордону, але я не виконував їх через те, що займаюсь армією і перемога – пріоритет для мене. Не комерціалізую свої знання. Я не вірю в армію. Вони не будуть купувати такі речі. Вони будуть «пиляти» гроші, платити «Укроборонпрому» за розробку обладнання, яке невідомо коли буде випускатися. Ми співпрацюємо з «Антоновим» і розуміємо реальні можливості. Всі, хто стикаються з питаннями безпілотників, рано чи пізно приходять до нас», – зазначив у коментарі Радіо Свобода Натан Хазін.
Дефіцит безпілотників у ЗСУ зберігається
Робота на замовлення Міноборони є вкрай непростою, зазначає Артем В’юнник, директор компанії «Атлон Авіа». По-перше, державою встановлюються мізерні націнки, по-друге, обсяг необхідної документації і вимоги до виробників виявились надскладними. Деякі механізми співпраці означають практичне розкриття технологій і деталей виробництва, зауважує він.
Загальна потреба в таких комплексах, які здатні здійснювати розвідку на відстані 10-15 кілометрів, – оптимістичні показники – 400 комплексів, реалістичні – в межах 100 комплексівСергій Згурець
Суттєвий дефіцит безпілотників у ЗСУ зберігається, зазначає директор інформаційно-консалтингової компанії DefenseExpress Сергій Згурець.
«Загальна потреба в таких комплексах, які здатні здійснювати розвідку на відстані 10-15 кілометрів, – оптимістичні показники – 400 комплексів, реалістичні – в межах 100 комплексів», – повідомляє він.
Сергій Згурець вважає, що треба створювати умови для приватних компаній, щоб вони були зацікавлені розробляти безпілотники. Також він зауважив, що існує проблема із постачанням комплектуючих частин до України з Європи.
