Рада Євросоюзу на засіданні міністрів закордонних справ 15 лютого скасувала більшу частину санкцій проти представників білоруського режиму. Рішення знімає блокування активів і візові заборони для 170 громадян Білорусі, в тому числі президента Білорусі Олександра Лукашенка і його оточення, суддів і прокурорів, а також компаній наближених до Лукашенка бізнесменів. Президент Білорусі Олександр Лукашенко привітав рішення Європейського союзу зняти більшість санкцій щодо його країни. А от правозахисники кажуть, що санкції були неефективні і «в будь-який момент рівень репресій в Білорусі може збільшитися», тому закликають ЄС стежити за дотриманням прав людини у цій країні.
Голова білоруського правозахисного центру «Весна» Олесь Біляцький каже, що зняття санкцій заморозить порушення прав людини, але тільки на час.
«Репресивні механізми залишаться в руках влади, але саме застосування цих механізмів буде строго дозоване. Я думаю, що така «заморожена» ситуація не триватиме довго. Тому що суть авторитарного режиму не змінюється, і ніхто її змінювати не збирається. По суті, режим і побудований на репресії та примусу, в цьому і полягає структура влади, яку побудував Олександр Лукашенко. Тому в будь-який момент рівень репресій в Білорусі може збільшитися. Я вважаю, що так і буде, це залежить від активності білоруського суспільства. Європейський союз занадто оптимістично оцінює бажання офіційного Мінська покращувати ситуацію в Білорусі. Загалом нічого не змінилося, але очевидно, що геополітичні інтереси зараз виходять на перший план», – переконаний Біляцький.
Білоруський громадський і політичний діяч, кандидат у президенти Білорусі у 2010 році Олесь Міхалевич каже, що рішення про скасування європейських санкцій повинно було б бути підкріплено конкретними кроками з боку офіційного Мінська. Наприклад, можна було б закрити всі справи, пов'язані з подіями 19 грудня 2010 року.
«Санкції – це лише невелика частина відносин Білорусі з Європейським Союзом. Перш за все, ми повинні говорити про те, що цікавить білоруську владу, – про гроші та кредити. Я переконаний, що офіційний Мінськ задоволений зняттям санкцій – це покращує шанси на пошук коштів. Що стосується мене, мені не подобається, що я залишаюся обвинуваченим у кримінальній справі, а санкції зняті. Мені б хотілося, щоб офіційний Мінськ зробив щось дуже конкретне, – додає Міхалевич. – Наприклад, позакривав кримінальні справи, через які і була введена значна частина цих санкцій» .
Відомий російський правозахисник Андрій Юров сказав Радіо Свобода, що після зняття санкцій з чиновників і підприємств Білорусі Євросоюз має посилено моніторити порушення прав людини в країні.
Євросоюз зараз просто зобов'язаний стежити за ситуацією з правами людини в Білорусі удвічі серйозніше, ніж це було до моменту скасування санкційАндрій Юров
«Я – не прихильник, не противник санкцій. Це окрема тема – що потрібно робити з державою, яка порушує права людини. З моєї точки зору, за ці п'ять років в Білорусі в царині прав людини практично нічого на краще не змінилося. За винятком, звичайно, виходу на свободу всіх політичних в'язнів. Ба більше, низка законів, пов'язаних зі свободою слова, свободою зібрань, свободою асоціацій навіть частково погіршилися. Європейський Союз повинен робити якісь заходи, пов'язані з розумінням того, що «віз і нині там». Я переконаний, що Євросоюз зараз просто зобов'язаний стежити за ситуацією з правами людини в Білорусі удвічі серйозніше, ніж це було до моменту скасування санкцій. І відповідно вживати заходів. Я не бачу зараз ефективних методів вирішення цього питання. І це підтверджує той факт, що п'ять років санкції були, але ситуація погіршувалася. Це означає, що санкції були неефективні», – каже він.
За матеріалами Білоруської служби Радіо Свобода
