Останнім часом в Україні піддали різкій критиці Мінські угоди. Оскільки очікуваний режим припинення вогню так і не настав, люди досі гинуть, поставки міжнародної гуманітарної допомоги обмежені в окуповані райони, а кордон з Росією на Донбасі відкритий навстіж. Хто ж не виконує пункти Мінських угод, підписані Україною і представниками сепаратистів ‒ про це в програмі «Донбас. Реалії» говорили із представником України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи по врегулюванню ситуації на Донбасі у Мінську Романом Безсмертним.
‒ Чи могли б Ви доступно розказати, що саме відбувається під час перемовин у Мінську та з яких груп вони складаються?
‒ Перемовини відбуваються під патронатом «нормандського формату» і беруть в них участь президенти Франції, Росії, України та канцлер Німеччини. Ця «нормандська четвірка» і формує курс роботи, завдання та цілі. Головна робоча кухня ‒ Тристороння контактна група, яка працює у Мінську. До неї входять Україна, яку представляє Леонід Кучма, Росія представлена Борисом Гризловим та ОБСЄ на чолі з Мартіном Сайдіком. На засіданні контактної групи є і «представники» з Донецька та Луганська (які нині окуповані – ред.).
‒ Як себе поводять представники окупованих районів?
Якщо в процесі одна зі сторін вимагає, просить або наполягає почути думку «представників» окремих регіонів Донецької і Луганської областей, то їм така можливість надається
‒ Перемовини ведуться у дипломатичному форматі, який вимагає певного типу поведінки. Крім того, потрібно розуміти, що перемовини ведуться у тристоронньому форматі: Україна, Росія та ОБСЕ як посередник. Якщо в процесі одна зі сторін вимагає, просить або наполягає почути думку «представників» окремих регіонів Донецької і Луганської областей, то їм така можливість надається. Не було жодного разу, щоб хоча б одна сторона не коментувала ситуацію, не висловлювала свою думку.
‒ Наскільки думка сепаратистів співвідноситься із думкою Росії?
‒ По факту, це одна й та сама позиція, яка кількаразово тиражується. Головною змістовою частиною будь-якого виступу є звіти координаторів, зокрема, щодо питань, обговорених на підгрупах, їх чотири. Перша група з гуманітарних питань, предметом якої є обмін незаконно утримуваних осіб, а також звільнення журналістів, надання гуманітарної допомоги. Друга група ‒ економічна, яка розглядає питання комунікації, життєзабезпечення, водопостачання, водовідводу, фільтрування води, ремонту доріг, мостів, електромережі тощо. Третя група займається безпекою, вона аналізує минулий період на підставі звіту моніторингової місії ОБСЄ: де і які були обстріли, хто зі сторін обстрілював, чому не зафіксували. Вони іноді беруть матеріали із спільного центру координації. У рамках цієї підгрупи розглядаються також питання відводу озброєння, зони базування, причини недопущення до цих зон ОБСЄ. Тут же піднімаються питання порушення режиму кордону, поставок озброєння, участь у цьому російських військових. І четверта група ‒ політична, яка займається проблематикою конституційної реформи, виборами, можливою амністією, перспективами та поверненням громадянства особам, які вчинили злочин.
‒ Чи бачите Ви справжнє бажання сторін вирішити конфлікт?
Щоб зупинити обстріли, потрібно просто не стріляти або зупинити поставки озброєння та боєприпасів зі сторони Росії
‒ Щоб зупинити обстріли, потрібно просто не стріляти або зупинити поставки озброєння та боєприпасів зі сторони Росії. Для цього потрібне рішення однієї людини, а саме президента Володимира Путіна. Якщо не буде постачання цього озброєння, то через два місяці просто не буде чим стріляти. З іншого боку, люди, які переступили лінію і посягнули на державну цілісність і суверенітет, розуміють ‒ їм потрібно якимось чином виправдати свої дії. Тому якщо вони матимуть чим стріляти, вони стрілятимуть, ними керує страх.
‒ Утім це ж маргінальна меншість.
Потрібно якомога швидше домогтися припинення вогню, щоб налагодити комунікацію та життєдіяльність цих людей
‒ Ви правильно зазначили. У цьому процесі ми мусимо розділяти людей на тих, хто вчинив злочин, і рано чи пізно вони будуть притягнуті до кримінальної відповідальності, і на тих, хто є заручниками ситуації на Донбасі. Тут є дилема: потрібно якомога швидше домогтися припинення вогню, щоб налагодити комунікацію та життєдіяльність цих людей.
‒ Яким чином відбувається Ваша комунікація із президентом?
‒ Уся група перебуває з ним у контакті, і перед кожним від’їздом до Мінська відбуваються зустрічі. Їхній зміст зводиться до директив, які готує Міністерство закордонних справ, на їхній основі і ведуться перемовини. Документи готуються на основі аналітики РНБО та Інституту стратегічних досліджень, їх вистачає. Єдиний недолік ‒ політична підгрупа починає роботу на один день раніше.
‒ Чи слід готуватися до виборів на окупованій території?
Якщо немає безпеки, говорити про можливе політичне врегулювання передчасно. Інша сторона відмовляється від участі у виборах представників всеукраїнських політичних партій
‒ Якби це залежало від України, то проблем не виникло б. Утім російська сторона досі не виконала ні перший, ні другий, ні третій пункт угод. Зокрема, обстріли, поставки озброєння, відхід іноземних військ ‒ ці питання дотепер не вирішені. Відтак якщо немає безпеки, говорити про можливе політичне врегулювання передчасно. Це можна тільки обговорювати. Не виключаю, що з плином часу вогонь припиниться, відновлять свою роботу державні інститути і проведення виборів стане можливим. Утім, на жаль, інша сторона відмовляється від участі у виборах представників всеукраїнських політичних партій. Вони наполягають на участі самовисуванців, які проживають на тій території не менше двох років.
‒ І все ж таки Україна націлена на замороження конфлікту чи на його мирне врегулювання?
‒ Ми повинні проводити конструктивну позицію. Є можливість вирішувати проблеми ‒ ми їх вирішуємо. А це можливо, коли припиняться обстріли.
