Брюссель – Міністри оборони країн-членів НАТО зустрінуться 10 лютого у штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу в Брюсселі. Мета – домовитися про вдосконалення безпекових механізмів НАТО. А також – підготуватися до протидії ризикам, які несуть конфлікт у Сирії та дії Росії,що порушує суверенітет України та інших держав у регіоні, анонсує генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ. Зі свого боку, представники уряду США заявляють про готовність посилити своїми підрозділами і технікою східні кордони альянсу. Російська сторона сприймає такі дії як загрозу власній безпеці.
Північноатлантичний альянс посилює свою присутність на східних кордонах країн-членів НАТО, щоб відповідати новим викликам, серед яких застосування російської армії проти інших держав. Про це заявив журналістам напередодні зустрічі міністрів оборони НАТО генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ.
«Багато років ми бачили, як Росія інвестує у свої збройні сили та активно їх тренує. Але це вже не просто тренування: вона застосовує їх проти інших держав, змінюючи кордони в Європі, як це сталося з Грузією, а потім з Україною», – наголошує Столтенберґ.
Окрім того, він нагадав про порушення повітряного простору Туреччини та країн Балтії, які входять до НАТО, російськими літаками. «НАТО посилює присутність у Туреччині та у Литві, в тому числі на воді та у повітрі, за рахунок Збройних сил США», – додав Єнс Столтенберґ.
Він наголосив, що на східних кордонах альянсу буде розгорнуте угруповання швидкого реагування кількістю 40 тисяч військових, час реагування всіх цих сил має вкладатися у два дні. За словами керівника альянсу, ітиметься про танкові та артилерійські бригади Сполучених Штатів, які матимуть готовий комплект зброї та обладнання на східному фланзі НАТО, і такий самий – у США. Отже, для переміщення бригади достатньо буде літаком перевезти вояків на готову базу, пояснює Столтенберґ. Він уточнив, що НАТО – проти повернення до холодної війни у взаєминах з Росією, однак додав, що «альянсу легше вести політичні переговори за умови, що він стає дедалі сильнішим».
Росія наввипередки зі США нарощує угруповання поблизу східних кордонів НАТО
Постійний представник Росії при НАТО Олександр Грушко попереджає, що Москва реагуватиме на нарощування сил альянсу поблизу російських кордонів.
«Я впевнений, що кожен в альянсі розуміє, що ці приготування, які НАТО робить уздовж наших кордонів, не можуть бути залишені без військово-технічної відповіді», – сказав Грушко телеканалу «Росія-24» 8 лютого. Він стверджував, що «Росія не піде на компроміс щодо інтересів своєї безпеки», але не сказав, до яких конкретних кроків вдасться Кремль.
Російські військові експерти, які прибули до Брюсселя з нагоди зустрічі міністрів НАТО, неофіційно повідомили Радіо Свобода, що Росія розгорнула біля кордонів НАТО три дивізії у відповідь на дві, які розгортає США (російські – дещо менші за стандартною чисельністю). У Кремлі теж намагаються застосувати принцип «два комплекти для одного підрозділу» за рахунок запасів обладнання та озброєнь радянських часів, визнають експерти.
«Ми не прагнемо конфлікту. Але хай не сумніваються в нашій рішучості, якщо конфлікт прийде до нас» – представник США у НАТО
У діях НАТО помітні не лише кількісні зміни, але і якісні: через нові виклики безпеці Європи, НАТО планує ухвалити сучасний рамковий документ із оновленими засадами щодо воєнного стримування та оборони. Про це в Брюсселі у штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу повідомив Дуґлас Лют, постійний представник США при НАТО.
Документ планують ухвалити міністри оборони держав-союзників.
Очікують, що там ітиметься про більш чіткий розподіл сфер відповідальності альянсу в цілому та його окремих членів, пропишуть реакції на нові виклики: від проблеми біженців до гібридних воєн. В ньому переоцінять рівень загроз з боку Росії, визнає Лют.
Йтиметься про осучаснення звичайних збройних сил НАТО, реорганізацію й розташування на східних кордонах альянсу сил швидкого реагування, ефективну кібернетичну безпеку та адаптацію до сьогодення ядерного компоненту стримування.
Причиною цього стала ціла низка порушень Росією суверенітету інших держав, визнає Лют.
Чи це російські бомбардувальники вздовж турецьких кордонів, чи це Крим, чи Донбас, чи Грузія 2008-го року... Все це – цілий набір порушень Росією базових міжнародних норм, якими є територіальний суверенітет і повага до кордонівДуґлас Лют
«Чи це російські бомбардувальники вздовж турецьких кордонів, чи це Крим, чи Донбас, чи Грузія 2008-го року... Все це – цілий набір порушень Росією базових міжнародних норм, якими є територіальний суверенітет і повага до кордонів. Чи несе це нам ризики? Так. І цей ризик примушує НАТО оновити й осучаснити систему стримування. Ми хочемо продемонструвати: ми не прагнемо конфлікту. Але ніхто не повинен сумніватися у наших рішучих діях, якщо конфлікт прийде до нас», – пояснив дипломат позицію представництва США в НАТО.
В контексті «стримування» Росії згадують підтримку України
Єнс Столтенберґ згадав про Україну не просто як про приклад агресивних дій Росії, який змусив НАТО посилюватися. На його думку, елементом зміцнення колективної безпеки в альянсі стає не лише посилення східного кордону, а й підтримка партнерів – зокрема України та Грузії.
«У нас не припиняється політичний діалог з Росією, але це не означає, що ми живемо, як раніше. Триває найбільше переозброєння Альянсу з часів холодної війни, – зауважує Столтенберґ. – Ми послідовно і потужно підтримуємо Україну. Це практична підтримка: логістична, матеріальна, а також навчання українських військ».
Столтенберґ додає, що альянс підтримує контакт з українською владою.
Він також наголосив, що НАТО виступає за «мирне врегулювання в результаті переговорів», але нагадав, що чинні Мінські угоди не виконуються повною мірою, оскільки не припинилися бої та не відведене важке озброєння.
Ми вважаємо за потрібне продовжувати підтримку УкраїниЄнс Столтенберґ
«В цих умовах ми вважаємо за потрібне продовжувати підтримку України», – підсумовує генеральний секретар НАТО.
У січні начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко заявив, що представники військово-оборонних відомств держав НАТО висловили підтримку Україні й готові нарощувати свою матеріальну допомогу її Збройним силам.
США мають намір виділити на посилення східного флангу НАТО близько 3 мільярдів доларів, це можна порівняти з усіма річними витратами України на безпеку і оборону. Ще близько 300 мільйонів у цьогорічному бюджеті Сполучених Штатів передбачено на військову допомогу Україні.
Верховна Рада України ще в грудні 2014 року внесла зміни до двох законів, відмовившись від позаблокового статусу держави. Нова воєнна доктрина передбачає відновлення курсу на зближення з НАТО: Україна має до 2020 року забезпечити повну сумісність своїх Збройних сил із силами країн-членів НАТО.
Днями в альянсі заявили, що спільно з Україною до літа розроблять програму реформування її Збройних сил.
Україна зацікавлена у спільному з НАТО виробництві озброєнь, оскільки це дає змогу поєднувати власні досягнення і найсучасніші технології. Але ще у 2014 році в керівництві НАТО заявили, що такі рішення його члени мають приймати індивідуально. Нині Україна замінила російські двигуни, що ставилися в нові БТР-3, БТР-4 «Дозор» на німецькі, які купує за зниженою ціною, повідомляють в концерні «Укроборонпром».
В Україні розраховують на технічну кооперацію зі США щодо виробництва озброєнь, але на найближчих зустрічах в рамках НАТО про це не йтиметься, відповів на запитання Радіо Свобода Дуґлас Лют.
Енс Столтенберґ уточнив, що зустрічей в рамках комісії Україна-НАТО днями у Брюсселі не відбудеться.
«Ми не в тій ситуації, щоб проводити всі засновані нами комісії на усіх зустрічах міністрів НАТО», – пояснив Столтенберґ, додавши, що комісія Україна – НАТО невдовзі збереться окремо, і що він, до того ж, планує персонально зустрітися з українським політичним керівництвом.
Водночас під час нинішньої зустрічі міністрів альянсу анонсована участь глав оборонних відомств Австралії, Грузії, Ізраїлю, Швеції та Фінляндії як ключових партнерів НАТО.
Утім, цьогорічний Варшавський саміт Північноатлантичного альянсу має відбуватися за участі України, наполягає влада Польщі, одного з членів НАТО та господаря події.
Президент Польщі Анджей Дуда під час останньої зустрічіпообіцяв президенту України Петру Порошенку домагатися участі у саміті представників України як ключового партнера НАТО.
