Західна преса присвячує чималу увагу заяві міністра економіки України Айвараса Абромавичуса про відставку через корупцію серед членів влади – про це пишуть, серед інших, американська газета The Washington Post, британська The Financial Times. Тим часом про іншого іноземця-борця з корупцією в Україні, голову Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі, пише американський щоденник The New York Times.
Міністр економіки України, що має західну освіту, подав у відставку, заявивши, що не зміг подолати корупцію, і це стало «ударом по сподіваннях, що Україна зможе перемогти в боротьбі проти корупції й поганим урядуванням», пише щоденник The Washington Post у статті з назвою «Удар по сподіваннях на реформи в Україні: чільний посадовець іде у відставку через корупцію». «Ця відставка ще посилила занепокоєння серед союзників України, що ця країна далі залишатиметься загрузлою в безпринципному оборудкуванні, хоча вже минуло майже два роки відтоді, як прозахідні демонстранти скинули президента Віктора Януковича, якого вони засуджували як корумпованого», – мовиться у статті.
Відставку Айвараса Абромавичуса зустріли з розчаруванням багато з найбільших прибічників України на Заході, серед них і посол США в Україні Джеффрі Паййєтт, пише американська газета. Крім того, він разом із послами Великої Британії, Італії, Німеччини, Франції, Японії і ще чотирьох західних країн окремо виступили з незвичною публічною заявою, в якій висловили глибоке розчарування цією відставкою, мовиться у статті.
Тим часом речник президента Петра Порошенка не відповів на прохання про коментар, пише видання й нагадує: «Попередник Абромавичуса на посаді міністра економіки теж подав у відставку, висловивши розчарування через повільний поступ реформ в Україні».
Під схожим заголовком, «Міністр економіки України йде у відставку й заявляє про корупцію на найвищих рівнях», пише про відставку Абромавичуса і щоденник The Financial Times. Він нагадує: «Це наразі найвищий посадовець, який іде з української урядової коаліції, що бореться за виконання обіцянки проєвропейській революції Майдану, яка привела її до влади два роки тому».
«Уряд захитався, і багато з українців почали побоюватися повторення подій Помаранчевої революції, що відбулися десятиліття тому, коли внутрішні чвари і корупція підірвали схожі сподівання», – мовиться у статті. Автор зазначає: «Поширені невдоволення через глибоко вкорінену корупцію і повільний поступ реформ розпалюють заклики до дострокових виборів – але їхні результати можуть поставити під загрозу намагання втілити реформи, узгоджені за умовами надання Україні фінансової допомоги на 40 мільярдів доларів із головною роллю в ній Міжнародного валютного фонду».
Крім того, мовиться у статті, «цей безлад також ставить під загрозу мирний процес на сході України, який, серед іншого, вимагає від президент Петра Порошенка провести непопулярні заходи у ворожому до нього парламенті».
Тим часом сам Абромавичус заявив The Financial Times про причини своєї заяви про відставку так: «Ми нещодавно наткнулися на стіну. Ми дійшли до точки, від якої, на жаль, технократи в уряді більше не потрібні».
Газета додає, що відставка Абромавичуса ще не доконана; крім нього, ще чотири розчаровані міністри далі перебувають на посадах після того, як парламент не зміг затвердити їхні відставки. «Але його звинувачення вже відгукнулися серед західних союзників, від яких Україна залежить у тому, щоб відвернути дефолт і відбити агресію Росії», – пише автор статті.
Щоденник The New York Times тим часом написав статтю про Міхеїла Саакашвілі, назвавши її так: «Скаржачись на корупцію, грузин закликає до очистки в Україні». «Призначення президентом Порошенком на посади Саакашвілі і ще кількох іноземних технократів створило напруженість між антикорупційними силами і тими, хто хотів би дотриматися мовчазної домовленості з бізнес-елітою країни в обмін на її підтримку в боротьбі проти проросійських сил», – пише автор статті й додає: ця напруженість випливла на поверхню знову, коли міністр економіки України подав у відставку на знак протесту проти тиску на його міністерство з боку бізнесмена-олігарха, пов’язаного з Порошенком».
Погане місце України в останньому наразі Індексі сприйняття корупції – «не дивина для українців, бо нова влада Порошенка сповнена людей, що прийшли з тих самих корумпованих бізнесових кіл, що й стара влада», мовиться у статті. І тепер саме такій несподіваній особі, як Саакашвілі, сторонньому для України, припало спробувати розірвати економічну петлю-удавку цих ультрабагатіїв у владі, додає автор.
Сам Саакашвілі в нещодавньому інтерв’ю The New York Times заявив: «Люди чекають, що справжня революція приносить справжні зміни… А тут була революція, що, по суті, не принесла справжніх змін. Настав час змінити це».
Він бачить свою роль у тому, щоб позбутися головного компромісу післяреволюційної влади – домовленості, досягнення якої приписують колишньому прем’єр-міністрові Юлії Тимошенко: ця домовленість запропонувала олігархам можливість зберегти свої багатства і вплив в обмін на лояльність у боротьбі проти Росії. «В обмін на їхнє призначення «губернаторами» олігархи погодилися використати своє багатство на фінансування приватних ополчень для боротьби з сепаратистами. Таким чином Ігор Коломойський, магнат бензозаправок і авіаліній, був призначений «губернатором» Дніпропетровської області, де він створив найпотужніше в Україні приватне ополчення, батальйон «Дніпро-1», – пише автор статті й додає, що відтоді Коломойський втратив посаду, а Порошенко вжив заходів, щоб включити «Дніпро-1» та інші такі «приватні ополчення» до складу армії.
«Але зараз, коли війна вочевидь вщухає, каже Саакашвілі, настав час позбавити олігархів їхньої можливості здобувати прибутки з державних компаній України, бо інакше громадськість втратить довіру до нової влади. Настав час, каже Саакашвілі, скасувати ту домовленість», – пише автор статті. За його словами, голова Одеської ОДА вважає, що Україна могла б відсунути ультрабагачів убік від політики тим, щоб «вичистити» державні підприємства від ставлеників олігархів у їхньому керівництві чи від акцій олігархів у цих підприємствах.
При цьому, мовиться у статті, Саакашвілі зазнає спротиву його планам, і не тільки з боку олігархів: Арсеній Яценюк, прем’єр-міністр, що вільно говорить англійською і змальовує себе як прозахідного, наполягає, що влада повинна далі дотримуватися домовленості з тими, хто допоміг відбити агресію Росії.
