Рига – Контрсанкції, які Росія запровадила проти Латвії як на частини ЄС, не призвели до економічного падіння в країні, а змусили Латвію шукати нові ринки збуту для своєї продукції, що вона успішно зробила. Латвійські підприємства, орієнтовані раніше, в основному, на російського споживача, знайшли нові ринки збуту для своєї продукції по цілому світу – від Китаю та США до країн Африки й Азії. За словами експертів, незважаючи на військові дії на сході України, експорт латвійських товарів та послуг в Україну також залишається однією з важливих складових латвійської економіки, і після набуття чинності Угоди про вільну торгівлю з ЄС має перспективи до зростання.
Міністр економіки Латвії Дана Рейзнієце-Озола визнала, що санкції ЄС проти Росії вплинули на латвійську економіку. Згідно з даними Міністерства економіки Латвії, негативний вплив російського ембарго експортери латвійських товарів відчули ще в другій половині 2014 року, коли скоротилися обсяги експорту товарів і послуг у Росію. Але незабаром латвійські експортери переорієнтували свою продукцію на інші ринки, на пошук яких раніше їм бракувало мотивації, вважає міністр. Це призвело до того, що у 2015 році приріст латвійської економіки склав майже 3%.
Росія вже давно не головний торговельний партнер Латвії. Найбільший експорт країни – деревина та вироби з неї, постачаються на ринки Британії, Німеччини та Швеції, тобто партнерів по ЄС.
Нові експортні ринки – Китай і США, країни Африки й Азії
Голова ради Латвійської торговельно-промислової палати Айгарс Ростовскіс зазначив, що загалом втрати в країнах ЄС, зокрема, і в Латвії, від санкцій проти Росії оцінюються в десятках мільйонів євро.
Наразі, за його словами, дедалі більше латвійських підприємців знаходять партнерів для співпраці за межами Росії, зокрема в США, Китаї, країнах Азії та Африки, і це робить латвійську економіку стійкішою.
Це мобілізувало нас до завоювання інших ринківАйгарс Ростовскіс
«Це мобілізувало нас до завоювання інших ринків. Адже наші підприємці довгий час «сиділи» на російському ринку та ринках пострадянських країн. Усі яйця не потрібно класти в один кошик – є ризик втрат. Що більше у нас експортних ринків і що більше підприємців, що працюють на цих ринках, то стійкіша й ефективніша наша економіка», – зазначив Айгарс Ростовскіс.
Айгарс Ростовскіс наголошує, що якщо вийти із зони комфорту і почати оглядатися навколо, то можна знайти значно потужніші й перспективніші нові ринки для своїх товарів.
«Зокрема, в магазині Сінгапуру вже відкрився стенд латвійських продуктів. Це свідчить про те, що все можливо, слід тільки працювати. Дуже важливо диверсифікувати експортний ринок. Зараз для нас російський ринок закритий, але ми усвідомлюємо, що потужність ринку США в десять разів більша. Сьогодні, беручи до уваги швидкість інтернету і частоту польоту літаків, усі ринки стають ближчими», – каже він.
Латвійський банківський експерт Дайна Пеліеце відзначила, що зростання латвійського експорту пов’язане з відкриттям нових ринків в екзотичних для Латвії країнах.
Значні експортні показники Латвія отримує завдяки новим ринкамДайна Паліеце
«Значні експортні показники Латвія отримує завдяки новим ринкам. Зокрема, в 2014 році експортні товари з Латвії надійшли на нові ринки в багатьох країнах Африки, значні експортні показники були в Єгипті, Туреччині, а також у Чаді. У свою чергу, минулого року ця тенденція зростання спостерігалася в країнах Азії, а також на Балканах», – повідомила експерт.
На нових ринках слід враховувати іншу культуру ведення бізнесу
Голова Об’єднання латвійських виробників молока Яніс Шолкс каже, що для латвійських молочників минулий рік був дуже важким, він засвідчив, що орієнтувати свій експорт, в основному, на російський ринок – це великий ризик.
«На жаль, з боку Росії це не перший випадок заборони нашої продукції. Можливо, раніше це було не в такому обсязі обмежень і не так радикально. Російський ринок багато разів за останні 20 років показав нам, що він привабливий для експортерів, але одночасно позначений високими ризиками», – зазначає експерт.
У минулому році десять латвійських молокопереробних підприємств отримали дозвіл на експорт продукції до Китаю. Сертифікованим латвійським компаніям дозволено експортувати в цю країну такі продукти як сири, порошкове молоко, вершки і морозиво. До молока і сиру Китай поки ставиться з побоюванням, тому виробники формують специфічну для цієї країни пропозицію. Латвійські молочники навіть розробили для китайського ринку спеціальний бренд під назвою «Долина трьох кішок».
Рибопромисловці також шукають нові ринки Китаю, але експерти говорять, що китайський ринок має іншу культуру ведення бізнесу, тож потрапити туди не так просто.
Напрямки – на Схід і Захід
Набагато зрозуміліший для латвійців західний напрямок. Зокрема, латвійська кондитерська фабрика Laima спрямувала весь свій російський експорт на ринок США. Іншим підприємствам вдалося пробитися до Норвегії, ринок якої раніше був закритий для Латвії.
Латвійським підприємцям в оволодінні експортними ринками допомагає Агентство інвестицій та розвитку, яке організовує участь у виставках, пошук потенційних бізнес-партнерів. За словами представника Агентства Інги Валдмане, все це відбувається на кошти спеціальних європейських фондів.
Інга Валдмане зазначає, що, як і раніше, великий інтерес до латвійської продукції проявляють найближчі європейські сусіди: Німеччина, Скандинавія, а також Литва та Естонія.
Українці побачать більше латвійської риби на прилавках – дипломат
Незважаючи на агресію Росії на сході України, інтерес до експорту товарів і послуг в Україну серед латвійських підприємців не зменшився.
Секретар з економічних питань посольства України в Латвії Андрій Козлов повідомив Радіо Свобода, що, за даними української статистики, латвійський експорт в Україну за дев’ять місяців минулого року склав 87 мільйонів доларів США, що майже аналогічно показникам за 2014 рік.
«Враховуючи зовнішні ризики та загальні європейські тенденції до зниження експорту, такі показники можна назвати стабільними, і це можна віднести до позитиву. Сподіваємося, що після початку дії з 1 січня цього року у повному обсязі Угоди про вільну торгівлю України з ЄС можна прогнозувати певне збільшення, в межах 10 відсотків», – зазначив український дипломат.
За його словами, традиційно латвійський експорт в Україну представлений, щонайперше, продукцією фармацевтичних підприємств. Також Латвія експортує в Україну продукти з м’яса та риби, органічні й хімічні сполуки, синтетичні та штучні волокна, а також рибу й ракоподібні.
Експерти відзначають, що воєнний конфлікт в Україні також негативно вплинув на низку латвійських галузей, зокрема на сільське господарство, рибну та харчову промисловості, надання транспортних і транзитних послуг, оскільки зменшився попит на ці товари і послуги. Але український дипломат вважає, що це проблема тимчасова і незабаром українці побачать більше рибної продукції з Латвії на своїх прилавках, зокрема тієї, від якої внаслідок самообмежень відмовилися росіяни.
Український ринок, який є дуже містким, буде комфортним для роботи латвійських рибниківАндрій Козлов
«Є зацікавленість. Диверсифікація ринків має відбутися, враховуючи обмежувальні заходи Росії. Офіційна Рига зверталася до нас, щоб систематизувати, навіть спростити документальну базу щодо ввезення рибної продукції в Україну. Ці сигнали були передані в Україну, і я переконаний, ми все ж таки впораємося з цим, і український ринок, який є дуже містким, буде комфортним для роботи латвійських рибників», – зазначив Андрій Козлов.
Назагал, у продовольчій галузі Латвії, де відбувся спад через російські контрсанкції, на наступний рік прогнозують не лише стабілізацію, але й зростання експорту продовольчих продуктів унаслідок відкриття нових ринків.
