Берлін – Переговори президента України Петра Порошенка і канцлера Німеччини Анґели Меркель, темою яких, крім іншого, мало бути питання врегулювання ситуації на Донбасі, закінчилися коротким брифінгом, а не прес-конференцією, як зазвичай, коли журналісти могли ставити запитання. Перед зустріччю Меркель повідомила, що має намір обговорити з українським президентом розширення фінансової допомоги Києву 2016 року.
Виступаючи на брифінгу, Анґела Меркель говорила рідною німецькою мовою, Порошенко ж надав перевагу англійській.
Канцлер ФРН запевнила українського президента у підтримці та наголосила на його готовності виконувати Мінські домовленості. А також на тому, що Франція і Німеччина будуть і надалі підтримувати Україну на шляху до повного припинення вогню на сході України та встановлення там миру. Окрім цього, вона підбила підсумки виконання Мінських угод.
Мінські угоди пробуксовують, санкції проти Росії продовжаться
Канцлер констатувала, що за рік не досягнуто тривалого припинення вогню, що є умовою для реалізації інших пунктів мінських документів. Щоправда, були факти призупинення бойових дій, але насправді важливих результатів не досягнуто. Меркель також повідомила, що триває робота над процесом просування Конституційної реформи в Україні. Для цього з контактною групою (ідеться про моніторингову місію ОБСЄ в Україні) з’ясовуються питання проведення місцевих виборів у Донецькій та Луганській областях.
Окремим пунктом переговорів лідерів обох країн було питання санкцій, котрі застосовуються щодо Росії. Канцлер заявила, що оскільки Мінські угоди не реалізовані остаточно, то санкції доведеться продовжити. Якби домовленості були повністю виконані, то, можливо, можна було б відмовитися, але цього поки що не сталося. Оскільки першою і головною умовою їхнього скасування є виконання Мінських угод і припинення вогню, чого немає, то й рішення щодо продовження санкцій зрозуміле.
Про ситуацію на Донбасі та санкції проти Росії під час зустрічі говорив президент Петро Порошенко. За його словами, жахливо, що минуло півтора року після підписання угод у Мінську, а, на жаль, і досі на Донбасі існують серйозні проблеми з безпеки, що необхідно вирішити передовсім. Також тривають обстріли Збройних сил України і цивільного населення. Із січня українські підрозділи на Донбасі особливо часто потрапляли під вогонь: близько 40 разів щодня! Крім того, спеціальна місія ОБСЄ й надалі зазнає обмежень під час моніторингу у регіонах, котрі перебувають під контролем сепаратистів.
Перед початком візиту Порошенка до Берліна експерти прогнозували, що український президент намагатиметься переконати Меркель (ішлося навіть про можливий тиск на канцлера) у недоцільності внесення змін до Конституції, оскільки їх не підтримує не лише більшість у Верховній Раді, а й українське суспільство. Але наразі про це нічого невідомо.
Політики використовують шанси для розвитку мирного процесу
Хоч Німеччина нині, на жаль, надає перевагу іншим новинам, однак приїзд сюди президента України Петра Порошенка не залишився непоміченим. Як і те, що він назвав безпосередніх винуватців конфлікту: не лише сепаратисти, а й Кремль.
Тож ЗМІ відображають настрої політичних кіл: від невдоволення безуспішною політикою в Україні до жалю через великі людські втрати, а також сподівання, що мирний процес цього разу, можливо, рушить з місця. У зв’язку з цим повідомляється про запланований візит баварського голови Партії християнський союз Горста Зеегофера до Москви. Зараз він серед тих, хто критикує політику біженців канцлера. Про його заплановану зустріч із Володимиром Путіним нині повідомляють, як про можливий шанс для процесу мирного врегулювання на Донбасі.
На цю ж тему:
|
|
01.02.2016
