Варшава – Польські високопосадовці продовжують заявляти про сотні тисяч громадян України, які втекли до Польщі від війни. Минулого тижня троє польських міністрів говорили про масовий потік українських біженців та мігрантів, яких польська держава прийняла і надала допомогу. Тим часом польські організації, які займаються питаннями мігрантів, спростовують слова політиків. Вони кажуть, що цифри, названі міністрами, значно перебільшені, а до того ж у Польщі немає біженців з України, а є натомість трудова міграція, яка економічно вигідна полякам. Радіо Свобода запитало польських оглядачів про причини резонансних заяв міністрів.
Першою тезу про велику кількість українців, які шукають притулку у Польщі, озвучила голова польського уряду Беата Шидло. Під час свого виступу в Європарламенті вона сказала, що Польща прийняла мільйон біженців з України й опікується людьми, яким ніхто не хотів допомогти. Про мільйон українців у Польщі говорив також Вітольд Ващиковський, польський міністр закордонних справ. Він сказав про це після зустрічі з німецьким міністром закордонних справ Франк-Вальтером Штайнмаєром, із яким обговорював проблему міграційної кризи в ЄС. За словами Ващиковського, серед українців у Польщі є чимало таких, які прибули з регіонів охоплених війною. На його думку, цей факт потрібно враховувати в європейській дискусії про міграційну кризу.
Заяву Беати Шидло про мільйон біженців з України критично оцінили польські громадські діячі, які займаються питаннями мігрантів. Вони наголосили, що у 2014-2015 роках статус біженця у Польщі отримало тільки двоє громадян України. З поясненнями виступив також Андрій Дещиця, посол України у Польщі. Він зазначив, що українських біженців у Польщі нема, є натомість українські трудові мігранти.
Польща прийняла 350 тисяч біженців, очевидно різних, не тільки «воєнних», але також просто біженців з України у 2014 і 2015 рокахМатеуш Моравецький
Проте, вже 22 січня теза про значну кількість біженців з України у Польщі знову прозвучала з уст високопоставленого польського чиновника. Матеуш Моравецький, міністр розвитку, говорив про це на Всесвітньому економічному форумі в Давосі у розмові з журналістами. «Польща прийняла 350 тисяч біженців, очевидно різних, не тільки «воєнних», але також просто біженців з України у 2014 і 2015 роках. Тож це друга за величиною група після Великобританії, а відносно кількості населення у державі – найбільша», – зазначив Моравецький.
Заяви про українських біженців зумовлені європейською політикою Варшави?
Згідно з даними Управління з питань іноземців, соціальну допомогу отримає до трьох тисяч осіб, але аж ніяк не мільйонКаміль Камінський
Слова політиків коментує Каміль Камінський з фонду «Спільний простір», який займається міжкультурним діалогом і надає допомогу біженцям. Не виключено, каже Камінський, що міністри плутають такі поняття як біженець та заробітчанин. Якщо так, жартує він, то можна говорити про півтора мільйона польських біженців у Великобританії. Камінський звертає увагу на те, що статус біженця у Польщі отримали лише кілька громадян України, а тих, які очікують на врегулювання свого статусу є не так багато. Громадський діяч зазначає: «Прем’єр говорила, що польський уряд дуже помагає людям з України, але згідно з даними Управління з питань іноземців, соціальну допомогу отримає понад дві – до трьох тисяч осіб, але аж ніяк не мільйон».
Цей аргумент звучить відносно раціонально та політкоректно, ніж, наприклад, заявити щось на кшалт: «Ми не будемо приймати мусульман чи арабів, бо вони нам культурно чужі»Міхал Сутовський
Міхал Сутовський, політолог і публіцист часопису Krytyka Polityczna, вважає, що висловлювання польських міністрів про мільйон українців у Польщі зумовлені теперішньою європейською політикою Варшави. Вони пов’язані зі спротивом польського уряду проти планів ЄС щодо розміщення біженців з Близького Сходу та Північної Африки у Польщі. Сутовський розмірковує: «Цей аргумент використовується, щоб показати Польщу не як таку країну, яка в цілому вороже ставиться до іноземців чи біженців, а як державу, яка вже обтяжена біженцями – такими, якими Західна Європа цікавиться менше, тобто біженцями з України». Такий аргумент, каже Сутовський, політично коректний, але об’єктивно не відповідає дійсності. Він пояснює: «Цей аргумент звучить відносно раціонально та політкоректно. Це інакше, ніж, наприклад, заявити щось на кшалт: «Ми не будемо приймати мусульман чи арабів, бо вони нам культурно чужі».
Це дуже ризикована стратегія, бо вона створює негативне ставлення до Польщі як України, так і може негативно настроїти поляків щодо громадян УкраїниАндрій Шептицький
Андрій Шептицький, політолог із Варшавського університету, вважає, що польські політики свідомо змішують такі різні поняття, як біженець і економічний мігрант. Втім, застерігає він, це ризикована стратегія. «В політичній площині такий агрумент зрозумілий, його використовують, аби вберегти Польщу від того, чого не хочуть виборці теперішньої польської партії влади, тобто від прибульців з арабських країн. Натомість це дуже ризикована стратегія, бо вона створює негативне ставлення до Польщі як України, так і мігрантів з України, але також може негативно настроїти поляків щодо громадян України, які приїхали до Польщі», – пояснив Шептицький.
Українські економічні мігранти не обтяжують бюджет Польщі
Скільки ж насправді українців перебуває у Польщі і який їхній статус? Казімєж Вуйціцький, польський історик та публіцист, який займається польсько-українськими стосунками, говорить про 400 тисяч трудових мігрантів. Вони приїжджають легально, на запрошення польських працедавців. За словами Вуйціцького, значна частина цієї групи – це так звана економічна маятникова міграція, яка перебуває у постійному русі між Польщею та Україною. Експерт наголошує, що ці люди не є ані біженцями, ані емігрантами.
Це елемент полеміки Варшави з Брюсселем про шляхи вирішення міграційної кризи в ЄСКазімєж Вуйціцький
Як зауважує Вуйціцький, праця громадян України у Польщі – це шанс для польських підприємців. Завдяки українцям, каже оглядач, польська економіка впоралася з такими проблемами, як недостатня кількість робочих рук у сільському господарстві, переробній промисловості, чи в будівельному секторі. Та водночас, вважає Вуйціцький, це також шанс для українців, які у Польщі бачать позитивні результати економічних реформ і сприймають їх як приклад для наслідування в Україні.
Казімєж Вуйціцький розмірковує: «Як на мене, ці драматизовані дані про мільйон українців у Польщі не спрямовані проти України, це елемент полеміки Варшави з Брюсселем про шляхи вирішення міграційної кризи в ЄС».
Решта українських громадян у Польщі – це переважно трудові мігранти, які не отримують соціальних виплатМирослава Керик
Мирослава Керик, голова фонду «Наш вибір», який у Варшаві об’єднує українських економічних мігрантів, каже, що впродовж останніх двох років статус біженця у Польщі хотіли отримати понад 4 тисячі громадян України. Отримали такий статус лише кілька осіб. «Решта українських громадян у Польщі – це переважно трудові мігранти, які не отримують соціальних виплат. Соціальне забезпечення мають ті, які працюють на основі різного роду договорів про працю і сплачують внески в фонд соціального страхування», – пояснює Керик.
Діячка наголошує, що в своїй міграційній політиці Польща робить ставку на економічно самодостатніх мігрантів, які не обтяжують бюджет держави, а, навпаки, працюють на її благо.
