Львів – У найближчі дні українська сторона сподівається на звільнення 25 людей із полону угруповань «ДНР» та «ЛНР», про це в коментарі Радіо Свобода заявив радник голови Служби безпеки України Юрій Тандіт тиждень тому. Обмін ще не відбувся. Серед тих, хто очікує на звільнення – львів’янин Тарас Колодій, останній кіборг, який перебуває в заручниках. Понад рік його рідні не мають спокою.
Мама Тараса Галина Колодій днями розмовляла з сином. Він має можливість зрідка зателефонувати до рідних – раз чи два рази на тиждень.
«Він все запитує: «Мамо, ну що там, як вдома, що кажуть у новинах, коли буде обмін?» Він там має змогу слухати радіо. Він не є такий, щоб скаржився, у нього все завжди нормально. Я теж тримаюсь, не збираюсь плакати у телефон, кажу, що все гаразд».
Торік 18 чи 19 січня 25-річний військовослужбовець Тарас Колодій зателефонував до мами, коли захищав Донецький аеропорт, щоб поцікавитись, що розповідають про ситуацію на летовищі у новинах. А вже 22 січня вона дізналась, що син потрапив у полон до угруповання «ДНР».
Спершу мені подзвонила жінка-волонтер, а потім друзі Тараса повідомили, що він у полоні. То був шок. Всі казали, добре, що живий. Я це теж розумілаГалина Колодій
«Спершу мені подзвонила жінка-волонтер, а потім друзі Тараса повідомили, що він у полоні. Я пішла на роботу і побачила по телебаченню відео, де був Тарас. То був шок. Всі довідались, рідні дзвонили і просили триматись. Всі казали, добре, що живий. Я це теж розуміла, але не могла уявити, як це так може бути, щоб потрапити у полон. Молодший син і старший мене оберігали від інтернету, весь час казали, що не треба мені це бачити», – говорить Галина Колодій.
Рідні чекають
Заяви в СБУ, у військову частину, до адвокатів, постійне спілкування з тими, хто займався обмінами полонених, підтримка з боку друзів сина і звільнених із заручників «кіборгів», їхніх рідних – все це переживає мама вже понад рік.
«У листопаді минулого року телефонувала помічниця народного депутата Ірини Геращенко, що до кінця року будуть звільнені хлопці, але цього не сталося. Вже ніхто не дзвонить. Я лише знаю, що обмін зірвався минулого тижня. Отак чекаю від мінських домовленостей до мінських домовленостей, від місяця до місяця. Він був увесь час у списках, але чому його не видавали, я не знаю», – каже мама.
Переживають за товариша і його побратими, з якими він був у полоні в «ДНР». Вони вважають, що з обміном вочевидь зволікають сепаратисти угруповання «ДНР», щоб на якомога більше своїх людей обміняти громадян України.
Тарас Колодій був мобілізований у серпні 2014 року десантником 80-ї аеромобільної бригади. З листопада служив у зоні АТО, а 6 січня мама дізналась, що син захищає Донецький аеропорт. «Прохання до Президента, до всіх сторін, щоб швидше сина відпустили. Ми його тут дуже чекаємо і любимо», – говорить Галина Колодій, яка старається триматись з усіх сил. Вона сама виховувала трьох синів. Тато Тараса помер, коли хлопцеві було 13 років.
Згідно з інформацією СБУ, у списку полонених на сьогодні перебуває 139 українців. Однією з умов мінських угод є саме звільнення та обмін заручниками. Як повідомлялося за підсумками засідання Тристоронньої контактної групи у Мінську 13 січня, сторони домовилися про звільнення з полону найближчим часом понад 50 людей з обох боків. Україна готова обміняти 25 своїх громадян на 35 осіб, які скоїли злочини проти України.
