Каркас «йолки», скульптура «Нова Україна» вуличного митця Roti з Франції та велосипед, на якому француз приїхав на український Майдан – це одні з двох тисяч артефактів колекції, яка має стати частиною Музею Революції гідності. Держава підтримала створення «Музею Майдану», мова про який йшла ще під час протестних подій дворічної давнини. Члени ініціативної групи кажуть: музею потрібне приміщення.
Створити «Меморіальний комплекс Героїв «Небесної сотні» – Музей Революції гідності» планували давно. Та лише до другої річниці подій Євромайдану, у листопаді минулого року, президент підписав доручення про створення такого музею, відповідне розпорядження вийшло й з Кабінету міністрів.
Ініціативна група «Музей Майдану/Музей свободи», спільно з Інститутом національної пам’яті, пропонували створити відповідний музей у Будинку профспілок і у так званому Жовтневому палаці, нині – Міжнародному центрі культури і мистецтв ФПУ. Та за словами директора Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, ці пропозиції не знайшли підтримки з боку Федерації профспілок.
Наступним кроком мала би бути побудова окремого приміщенняВолодимир В'ятрович
«Одним із перших конкретних кроків, які ми будемо пропонувати, – надання приміщення для тимчасової експозиції, і чи не найкращою пропозицією буде «Український дім», який є державною власністю і безпосередньо пов’язаний з історією Майдану. Разом з тим, наступним кроком мала би бути побудова окремого приміщення, і для цього надавалася би найкраща земельна ділянка на Алеї героїв «Небесної сотні», де колись і планувалось спорудження меморіального комплексу», – каже Володимир В’ятрович.
За його словами, «Музей Майдану» має нагадувати про високу ціну, яку українці заплатили за можливість змін, і має символізувати боротьбу українців за свободу.
Члени ініціативної групи наголошують: музей народжувався не «згори», а «знизу». Тим не менш, держава зробила важливі формальні кроки, наприклад, сприяла реєстрації музею як юридичної особи. Наступним кроком, за словами директора Інституту національної пам’яті, має бути створення штату музею.
«Але найважливіші кроки з боку держави мають бути зроблені протягом цього року, як-от бюджет на створення і функціонування музею, й надання приміщення для тимчасової експозиції. І сподіваємося, що музей отримає статус національного, що дасть йому можливість розраховувати на фінансування з державного бюджету» – вважає він.
Володимир В’ятрович каже, мова йде про суму до 5 мільйонів гривень.
Маємо переконатися, що не закладаємо «совкові» принципи в музей – Олександра Бакланова
Наше завдання – переконатися, що ми не закладаємо «совкові» принципи у те, що мало б бути ознакою «несовковості»Олександра Бакланова
«Музей – це і спогади, й історичні предмети і артефакти. Навіть його стіни мають допомагати це робити. Це і культурні, й просвітницькі програми, це можливості виходити далеко за межі однієї будівлі. Наше завдання зараз – переконатися, що ми не закладаємо якісь «совкові» принципи у те, що мало б бути ознакою «несовковості», ознакою майбутньої України» – каже член ініціативної групи, партнер аналітичної компанії Pro.mova Олександра Бакланова.
Серед двох тисяч артефактів – та сама «йолка», скульптура французького вуличного митця Роті, який встановив на Майдані скульптуру «Нова Україна», та велосипед, на якому француз приїхав на український Майдан. Крім того, вагомою частиною колекції мають стати історії майбутніх відвідувачів, зокрема, 500 усних історій вже зафіксували у рамках проекту «Майдан. Усна історія».
Олександра Бакланова також додає, що «Музею Майдану» вже допомагають музейники інших країн. Зокрема, навчання для ініціативної групи підтримало Польське Міністерство закордонних справ, а завдяки МЗС Данії там пройшли дві виставки з Майдану.
Державні музеї виявились неспроможні слугувати суспільству – Ігор Пошивайло
Директором «Меморіального комплексу Героїв «Небесної сотні» – Музею Революції гідності» став представник громадської ініціативи, голова ГО «Музей Майдану» Ігор Пошивайло. Він займатиметься організаційним супроводом створення «Музею Майдану», його першої експозиції, вирішенням бюджетних питань і організацією відкритого конкурсу на посаду керівника закладу.
«На жаль, події на Майдані виявили повну неспроможність українських державних музеїв слугувати суспільству. Уже в кінці грудня 2013 року ми відчували: те, що відбувається навколо нас – не 2004 рік, це набагато глибше і вагоміше для майбутнього. Саме тому з січня 2014 року ми системно, наскільки це було можливо, займалися музеїфікацією артефактів», – каже Ігор Пошивайло.
Ініціативна група підготувала пам’яткоохоронну документацію про територію революційних подій, адже до сьогодні збереглися фасади і прострілені стовпи, які перебувають під загрозою знищення, інформує директор «Меморіального комплексу Героїв «Небесної сотні» – Музею Революції гідності».
Проте невідомо, скільки часу може зайняти процес відкриття музею. Члени ініціативної групи стверджують: за умов політичної волі це може зайняти до трьох років, як це сталося у Польщі під час відкриття Музею варшавського повстання.
Поки що ж майже всі експонати розташовуються на двох майданчиках: переважна більшість колекції – у музеї Гончара; каркас «йолки» – в Національному музеї історії України у Другій світовій війні.
