Львів – Будівлю міської ратуші ХІХ століття на Львівщині, у селищі Поморяни, приватна особа продає за 15 тисяч доларів, хоча можна й торгуватись. Об’єкт, який становить історичну цінність та є свідченням розвитку місцевої громади, ніколи не був внесений до списку пам’яток історії та архітектури, а на сьогодні може бути втрачений назавжди.
Селище Поморяни могло б стати справжньою туристичною перлиною. Тут міська ратуша ХІХ століття, з чотирма неоготичними вежами на кутах, поруч костел XVIII століття, а через дорогу – розкішний замок XVI-XVII століть зі своєю цікавою історією, улюблене місце польського короля Яна ІІІ Собєського, потім замок перебудували під палац, який належав родині Потоцьких. Власне за Яна ІІІ Собєського Поморяни поновили Магдебурзьке право з XV століття.
Нині всі історичні об’єкти потребують порятунку. Але якщо Поморянський замок, а точніше те, що від нього залишилось, перебуває у списку пам’яток історії та архітектури, то міська ратуша ніколи в ньому й не була. Хоча також становить історичну цінність, була збудована у ХІХ столітті, за індивідуальним проектом, є відображенням міського самоврядування маленького містечка.
«У радянський час був магазин, внизу духовий оркестр займався, нагорі була поліклініка. Руїна зробилась у роки незалежності», – розповідає місцевий мешканець пан Іван.
Колгосп взяв і віддав
На початку 90-х ХХ століття колгосп віддав будівлю колишньої ратуші приватній особі за якісь борги. Наскільки законно відбулась передача Андрій Салюк, голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, має великі сумніви. Але згодом перший власник будівлі продав її іншій особі, яка хотіла відновити об’єкт, але видатки виявились не під силу. Відтак нещодавно власник ратуші розмістив оголошення про її продаж. «Там багато треба коштів, щоб відновлювати», – говорить власник.
Голова Поморянської сільради Володимир Бас розповів: щоб обрізати старі дерева у парку біля ратуші, навести там лад довелось просити дозволу у власника.
«Ратушу продали ще мої попередники у 1993 році, я не знаю достеменно, за яких умов. Генерального плану будівництва селища немає, тому ніхто нічого тут замість ратуші не збудує. Зруйнувати будівлю ми не дозволимо, бо вже раніше тут млин розібрали на цеглу. Ми б хотіли, щоб будівлю відновити, щоб на другому поверсі був хостел, внизу сільська рада, бо йде децентралізація. Я шукаю інвестора, щоб це було вигідно для громади», – каже Володимир Бас.
Громада не хоче втрачати ратушу
Мешканці Поморян дуже по різному ставляться до порятунку ратуші, але радше лише спостерігають за тим, як у них на очах руйнуються історичні об’єкти.
– З колишньої ратуші це одна чверть залишилась. Якби її відновити, то тут можна було б зробити центр громади, адже мова йде про децентралізацію.
– Нехай продає, бо не може бути ось такий жах, тут туалет зробили. Щопонеділка базар і туди бігають, як у туалет.
– Якби був власник, тобто інвестор, то навели б елементарний порядок. Можна було б відновити туристичний маршрут, але для цього слід і 15 км дороги зробити, відновити і замок також, – говорять селяни.
Громада села має ще один вихід – придбати будівлю колишньої ратуші і вже далі шукати кошти на її порятунок. Однак сільська рада не має таких грошей, але, можливо, ініціюватиме їхній збір, щоб придбати ратушу і таким чином її врятувати.
Поморяни могли б стати місцем міжнародного туризму – такої думки дотримується багато експертів. Але без підтримки з боку держави чи грошей з обласного бюджету громаді самостійно не вдасться врятувати свої пам’ятки.
Ситуація у Поморянах – це лише невелика ілюстрація загальноукраїнської тенденції щодо руйнування історичних об’єктів. На Львівщині тисячі будівель, які мають архітектурну та історичну цінність, не перебувають на державному обліку. Відтак вони руйнуються на очах.
«Держава не дбає про захист майна, пам’ятки такого рівня мали б взяти на облік, охоронятись державою. На Львівщині зосереджено дев’ять десятих пам’яток архітектури України. Через те їх важко утримувати, немає коштів», – наголосив історик Іван Сварник.
Нині від активності громади Поморян залежать, чи зможуть вони створити прецедент і чи зуміють повернути собі ратушу, яка, зрештою, збудована для людей.