Лещенко: проблема Мартиненка – не я, а він сам

Спершу нібито через грип, потім через допит у Швейцарії екс-депутат «Народного фронту» Микола Мартиненко не з’являвся в Національне антикорупційне бюро (НАБУ). Лише з третього разу, та й після заяви голови НАБУ Артема Ситника про «примусовий привід», Микола Мартиненко таки дав свідчення у двох розпочатих проти нього кримінальних справах. Втім, як свідок, а не підозрюваний. Деталей зустрічі слідчих із екс-депутатом наразі не відомо, але останній вже вимагає публічного допиту, оскільки твердо запевняє: справа проти нього замовна.

«Микола Мартиненко викликаний в якості свідка по двох справах. Перша справа розслідується НАБУ за фактом закупівлі державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» уранового концентрату австрійського акціонерного товариства, а інша справа – за фактом отримання хабарів при закупівлі державним підприємством «Енергоатом» обладнання у чеського АТ Škoda. Підозру нікому не було винесено, тому говорити про конкретні прізвища підозрюваних ми не можемо», – повідомила журналістам прес-секретар НАБУ Світлана Оліфіра.

Скандали навколо Миколи Мартиненка спалахнули після того, як народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Лещенко заявив про корупційні звинувачення проти народнофронтівця у Швейцарії. За словами Лещенка, там Мартиненка звинувачують у хабарництві й відмиванні грошей, а саме в отриманні 30 мільйонів франків на банківські рахунки в цій країні від чеської фірми «Шкода – Ядерне машинобудування» (Škoda JS), яка отримала підряд від української державної компанії «Енергоатом». За повідомленнями, Мартиненко неофіційно контролює цю компанію. Крім того, стало відомо і про слідство в цій самій справі щодо Мартиненка в Чехії. Він ці звинувачення відкидає і про те, що справа замовна, вкотре повторив і після допиту 18 січня.

«Я це (приходжу на допит – ред.) роблю зі своєї доброї волі. Я для цього склав депутатський мандат – щоб себе захистити. Я захищаюсь як нормальний громадянин. Про суть допиту я не можу говорити, бо це таємниця слідства. Але я сьогодні під відеофіксацію запропонував слідчим проводити допити публічно. Я готовий до цього. Якщо процесуально НАБУ це дозволить, будь ласка, приходьте на допити», – сказав Мартиненко. У четвер, 21 січня, він знову прийде з адвокатом в антикорупційне бюро, щоб переглянути та підписати паперовий варіант своїх свідчень.

На запитання журналістів, чи мають місце корупційні діяння, про які йдеться у кримінальних справах, екс-депутат відповів: «Факти місця не мають. Має місце лише одне – пан Лещенко отримує досить великі гроші. За моєю інформацією, 67 тисяч американських доларів на місяць за те, що веде інформаційну війну проти мене. При цьому, без бонусу. Бонус – набагато більше. Це замовлення йде з російської сторони. Певні матеріали вже у мене на сьогодні існують, я буду давати їх трохи пізніше».

«Це неправда, я не отримую жодні 67 тисяч доларів, ні навіть 67 звичайних доларів ні за Мартиненка, ні проти Мартиненка. Навіть не знаю, що б я робив, якби отримував 67 тисяч доларів на місяць. Взагалі це смішно, тому що Мартиненко під слідством у трьох країнах (Швейцарія, Чехія, Україна), плюс ще й в Австрії місцева опозиція намагається порушити на нього справу. І пора горе-корупціонеру зрозуміти: його проблема – не я, а він сам. Ну і прокурори зі Швейцарії, які не порушують кримінальні справи за замовленням», – відреагував на цю заяву Лещенко.

Про те, що історія з Мартиненком кидає тінь не лише на «Народний фронт», а й на прем’єр-міністра Арсенія Яценюка говорили неодноразово. Миколу Мартиненка вже навіть називали «сакральною жертвою» прем’єр-міністра для того, щоб залишитись на плаву. Його ж однопартійці побачили у нібито корупційних зловживаннях Мартиненка змову проти Яценюка антиукраїнських сил. Втім, діватись Мартиненку нікуди, вважає експерт-аналітик Кирило Терьохін.

«Фактично Мартиненко опинився в ситуації, коли докази його корупційної діяльності вже є публічно. Те, що його викликають як свідка, то знаєте – є ж практика, коли свідка перекваліфіковують на підозрюваного. Це може бути тактичною схемою, щоб Микола Мартиненко не втік з країни. Хоча я цього достеменно не знаю. Але ця справа є лакмусовим папірцем для наших антикорупційних органів. Коли вже всі документи є і вони підтверджені виписками, справками з банківських рахунків, то справу треба довести до суду», – переконаний він.

Разом з тим, оголошуючи боротьбу з корупцією, депутат Лещенко обмежується лише окремими персоналіями, коментував Радіо Свобода ситуацію політолог Олександр Палій.

«Не виключаю, що Лещенко підняв дійсно важливий аспект корупції, і Мартиненко щодо цього є вразливим, через справу, порушену проти нього у Швейцарії. Лещенко пішов проти впливових людей: Мартиненко пов’язаний із прем’єром Яценюком, та й за попередньої влади він лише імітував опозиційність до Януковича, – каже Палій. – З іншого боку, вузько персоналізовані атаки проти корупціонерів, до яких вдається Лещенко, є не завжди ефективними. Оскільки потрібно протидіяти корупції загалом, незалежно від персоналій», – вважає експерт.

Вдатися до більш масштабних антикорупційних дій вже пообіцяв однопартієць Лещенка та колега по журналістській діяльності Мустафа Найєм.

«Ми назвали достатньо багато фактів і нічого не відбулося. Мені здається настав час пропонувати конкретні рішення і вони будуть запропоновані. Ми можемо оголосити боротьбу з корупцією в одному державному органі, одній особі, але якщо йдеться про цілу країну, всім має бути зрозуміло як це робити і хто це робитиме», – пообіцяв під час Антикорупційного форуму у Харкові той.

Розслідування, під час якого з’ясувалося, що соратник прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, народний депутат від «Народного фронту» Микола Мартиненко за рік міг заробити на продажі уранового концентрату близько 770 мільйонів гривень опублікувало видання «Українська правда».

Про ймовірні зв’язки з олігархами фракції «Народний фронт» дізнавались і журналісти програми Радіо Свобода та «UA:Першого» «Схеми».