Нещодавній скандал зі спробою турфірми з російським корінням продавати тури до Криму жителям Австралії оголив проблему в'їзного туризму на півострові. І показав, що світ ще не повною мірою засвоїв меседж про незаконність відвідування окупованої території.
Нагадаємо, в січні стало відомо, що австралійське представництво російської туристичної компанії Gateway Travel, що базується в Сіднеї і спеціалізується на відправленні жителів «зеленого континенту» у Росію, починає продаж турів до Криму. При цьому в компанії пояснили рішення організувати поїздки на анексований півострів нібито високим попитом на них з боку австралійців.
«Якщо люди хочуть їхати до Криму, і ми можемо отримати для них російську візу – нехай їдуть. Якщо українському уряду це не подобається, шкода. Крим належить Росії зараз, якщо він повернеться до складу України пізніше, в чому я щиро сумніваюся, то буде українським. Але я не бачу, в чому проблема зараз, нехай люди їдуть», – сказала менеджер Gateway Travel в Австралії Антоніна Кислякова (цитується за РБК).
Рішення компанії викликало обурення Союзу українських організацій в Австралії, пізніше на ситуацію відреагувало і МЗС України.
Але, наполягають в турфірмі, австралійських законів вони не порушують – з боку Австралії немає прямої заборони, а є лише рекомендація своїм громадянам не відвідувати Крим з міркувань безпеки.
Рівнем рекомендацій обмежується реакція більшості інших країн, які офіційно не визнали анексію Криму Росією. Втім, жодних санкцій до охочих поїхати на півострів з боку їхніх урядів не буде. Але чи багато знаходиться таких охочих?
Чи є попит на Крим?
На сайті «Міністерства курортів і туризму Криму» за останній рік відсутня будь-яка інформація про кількість туристів з далекого зарубіжжя. Судячи з усього, в цьому органі не мають у розпорядженні відповідних цифр.
Восени 2014 року повідомлялося про приблизно 17 тисяч іноземних туристів, які відвідали півострів. Для порівняння: в «українському» 2013 році частка туристів з далекого зарубіжжя склала близько 2%, що при загальному турпотоці в 5,9 мільйонів осіб дає 118 тисяч мандрівників, тобто в сім разів більше за «російську» цифру. Таким чином, можна говорити про те, що іноземний турпотік хоч і скоротився в рази, але не вичерпався повністю. У 2015 році показники напевно скромніші: із Кримом перерване міжнародне авіаційне і залізничне сполучення, і сюди більше не заходять круїзні лайнери (останній туристичний суднозахід відзначений у вересні 2014 року).
На початок липня 2015 року голова «комітету» «Держради Криму» з санаторно-курортного комплексу Олексій Черняк в одному з коментарів говорив лише про тисячу громадян з країн далекого зарубіжжя, що відвідали Крим за перше півріччя. За словами чиновника, іноземці прибули літаками через Росію з Німеччини, Туреччини, Румунії, Болгарії, Греції, Латвії, Польщі.
Окрім того, майже нічого не чути про організовані тури в Крим, за винятком описаних вище намірів російсько-австралійської фірми. Щоправда, навесні минулого року повідомлялося про інформаційно-ознайомчий тур у Крим для 15 великих туроператорів Китаю. Однак інформації про організовану відправку китайських туристів на півострів, яка слідувала після нього, не було. А кримська «влада» вже точно не проґавила б такий привід, щоб голосно повідомити про «прорив туристичної ізоляції». Поки ж всі повідомлення про організований туризм – з розряду декларацій про наміри.
Єдиним винятком можна назвати приїзд мисливців на вальдшнепа з Італії. Італійці організовано їздили полювати в Крим ще до анексії, продовжують робити це і зараз. Що не дивно, враховуючи слабку позицію Італії в питанні антиросійських санкцій. За повідомленнями кримських ЗМІ, торік Крим відвідали 69 італійських мисливців, що вдвічі більше, ніж у попередньому.
З усього сказаного можна зробити висновок, що сьогодні організованого в'їзного туризму в Криму як такого немає. А всі візити іноземців є їхньою приватною ініціативою. Підтверджує це і один з великих представників кримського турбізнесу. Він повідомив на умовах анонімності, що фірм, які спеціалізуються на прийомі інтуристів, в Криму не залишилося. Не займаються завезенням іноземців на півострів і російські великі турфірми, оскільки через санкції у них можуть бути проблеми з міжнародними платежами. Тому всі приїзди іноземних туристів – лише окремі випадки. Випадки ж організованого туризму обмежуються «віп-персонами, яких катає влада» – іноземними політиками, культурними та публічними діячами, які привозили в пропагандистських цілях.
Як сказав наш співрозмовник, в більшості своїй іноземці самі планують поїздки на півострів, бронюючи місця для розміщення через сайт Booking.com. Хоча штаб-квартира останнього розташована в Амстердамі, цей сервіс бронювання готельних номерів продовжує ігнорувати санкції Європейського Союзу, які передбачають заборону на надання туристичних послуг в Криму. У той час як відомий сайт бронювання приватного житла Airbnb закритий для оголошень з Криму з лютого минулого року.
Самов'їзд для іноземців
Промоніторивши кримські об'єкти на Booking.com (ми вибрали знакові готелі «Брістоль», «Ореанда», «Вілла Олена», «Вілла Софія» та інші), ми пересвідчилися, що в більшості з них були бронювання не з Росії. У цьому можна переконатися, зважаючи на відгуки туристів. Тут варто підкреслити, що система дозволяє користувачеві залишити коментар про той чи інший готель, тільки якщо бронювання і заїзд відбулися. Таким чином сайт вирішує проблему фальшивих коментарів, покликаних вплинути на імідж готелю. Окрім того, в правдивості відгуків іноземців змушує не сумніватися і той факт, що серед них чимало критичних. В основному це нарікання на проблеми з ЖКГ. Судячи з відгуків, до Криму продовжують їздити туристи з Італії, Ірландії, Великобританії, Німеччини, Швейцарії, Чехії, Кувейту, ОАЕ і навіть Австралії та США.
У тому, що інтерес іноземців до Криму не згас, можна переконатися і простудіювавши англомовний сегмент інтернету. Зокрема, на форумі сайту Tripadvisor обговорюється питання можливих наслідків подорожі на півострів. Багато коментаторів повідомляють, що побували в Криму, отримавши російську візу і ніяких проблем у них не виникло. Причому, обговорюючи тему, мало хто звертає увагу на факт порушення національного законодавства України – учасників обговорення більше хвилює реакція їхніх власних урядів. Яка, як зазначалося вище, не може бути жорсткою. Тому, вважає представник кримського турбізнесу, українській стороні варто було б приділяти більше уваги тому, щоб доносити світу свою позицію щодо приналежності півострова.
Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»
