Українська естрадна співачка Ані Лорак розпочинає свої гастролі у США з концерту в Нью-Йорку 16 січня. Деякі представники української діаспори в Америці мають намір влаштувати акції протесту проти її приїзду. Їхнє обурення викликане тим, що, незважаючи на анексію Криму і пряме збройне втручання Росії в конфлікт на Донбасі, Ані Лорак продовжує виступати в Росії. Зокрема, 17 січня в Чикаго відбудеться акція «Бойкот концерту українофобки Ані Лорак».
«На згадку про всіх загиблих за нашу Україну, на честь тих, хто ризикує життям за нашу Україну і за майбутнє нашої України, об'єднаємося і не допустимо концерту ... в Чикаго, та й у всій Америці, 17 січня 2016 року. Нехай співає сибірським ведмедям! Там їй місце!», – написала у Facebook українська емігрантка зі Львова Діана Голдак. Лунали також заклики до американської влади не видавати Ані Лорак в'їзну візу. Сама співачка заявляє, що «її мистецтво поза політикою».
Учасник акцій протесту проти приїзду до США у вересні минулого року президента Росії Володимира Путіна, виходець з Донбасу вчений-фізик Дмитро Болдовський вважає, що протести проти гастролей таких артистів, як Ані Лорак, не потрібні. «Їх треба просто ігнорувати, простіше кажучи, Лорак не варта гнилих помідорів», – говорить Дмитро Болдовський.
Влаштовувати якусь акцію навколо її приїзду до Нью-Йорка та інших міст – це створювати політику там, де її немає. І робити їй непотрібну рекламу
– Справа в тому, що Ані Лорак і взагалі артисти, які сюди періодично приїжджають з такими речами, – це не фігури калібру Путіна. Це перше. По-друге, вони ні на що конкретно не впливають. І якщо Ані Лорак виступала в Росії, це якраз та річ, яка несимпатична багатьом, то це було її рішення. Вона таким чином, ймовірно, заробляла гроші. Це вчинок із серії «гроші не пахнуть». Але там немає якоїсь великої політики. І влаштовувати якусь акцію навколо її приїзду до Нью-Йорка та інших міст – це створювати політику там, де її немає. І робити їй непотрібну рекламу. Найкраще ставлення до подібних речей – це просто голосувати ногами або рублем, доларом. Кожен може зробити своє індивідуальне рішення. Навіть якщо вона подобається як артист, але виступає в Москві і вважає, що це припустимо в нинішніх умовах, ти можеш просто не купувати білети і не йти туди.
– А чи багато тих, хто з Вами разом брав участь в акціях проти Путіна, поділяє Вашу точку зору?
– Є й такі, хто не поділяє. Але я не думаю, що це буде акція такого масштабу і такої ж організації, як була через Путіна. Я припускаю, що є люди, готові просто на емоційній хвилі вийти і щось сказати, задекларувати. Але я не думаю, що їх буде багато. Я не думаю, що це буде також добре організовано, як під час приїзду Путіна. Але настрої виступити є.
– Чи є у США труднощі в спілкуванні між людьми, які приїхали з різних колишніх республік СРСР, у зв'язку з тією ситуацією, яка зараз складається у відносинах між Україною та Росією?
– У мене таких труднощів немає. У моєму соціальному оточенні таких речей немає. Ти можеш підтримувати традиції України, ти можеш допомагати країні, ти можеш робити те або інше, але так, щоб хтось чіплявся і припиняв спілкуватися просто через мову, якою ти говориш, я ніколи нічого подібного не чув. Я з таким не маю справи тут в Коннектикуті, але знаю, що таке зустрічається, це помітно навіть по соцмережах. Я б подібні речі ігнорував, як «вату», бо по суті це один і той же ментальний коктейль.
– У Росії вже майже звичним стало під час знайомства зі співвітчизником, насамперед, якимось чином визначити – він «Кримнаш» чи «Кримненаш». У США таке відбувається?
В районі Брайтон Біч дійсно є велика частина людей, які виїхали з СРСР, але вони в цьому СРСР ментально залишилися
– У моєму оточенні такої проблеми немає. Ймовірно, це є десь в районі Брайтон Біч, де компактно живуть вихідці з колишнього СРСР. Тому що там дійсно є велика частина людей, які виїхали з СРСР, але вони в цьому СРСР ментально залишилися, незважаючи на те, що тут прожили багато років. Там такі моменти можуть бути… У тих місцях, де я живу, це район Великого Нью-Йорка, я такого не бачу, тому що «Кримнашу» у нас немає. Є люди зі своїми поглядами, зі своїми більш-менш стандартними або нестандартними поглядами, але таких речей, які коли ти чуєш, то тобі стає погано, неприємно і ти хочеш піти, тут у нас такого немає.
Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
