Київ – Новий альтернативний шлях транзитного постачання товарів в обхід Росії за маршрутом Україна-Грузія-Азербайджан-Казахстан (що є частиною нового «Шовкового шляху») не лише збільшить прямий і транзитний торговельні потоки, а й дасть можливість залучати додаткові інвестиції в Україну. Так прокоментував в ефірі Радіо Свобода голова Комітету економістів України Андрій Новак намір уряду відправити у п’ятницю за згаданим маршрутом перший експериментальний потяг, а також інші зиски і втрати України в умовах торговельної війни з Росією.
– Що для України означає ситуація із припиненням транзиту українських товарів через російську територію?
У підсумку будемо мати набагато більше варіантів постачання чи транзиту товарів
– Це вимушений, але розвиток: розвиток нових транспортних шляхів. Уявіть собі, що не було би цього російського ембарго, цієї заборони транзиту – і в нас не було би нового транспортного шляху, який ми змушені освоювати. Що отримає Україна в підсумку: ми освоюємо новий транспортний шлях, транспортний вузол, можливо, навіть не один. А потім, коли рано чи пізно закінчиться ця абсурдна війна, яку Росія розв’язала проти України, ми повернемо собі і попередні транспортні шляхи. І у підсумку будемо мати набагато більше варіантів постачання чи транзиту товарів, у тому числі по цьому так званому «Новому шовковому шляху», на якому Україна матиме дуже вигідне економічне становище.
– Україна географічно розташована між двома глобальними центрами економічної діяльності – Європою і Китаєм. Що робити, щоб Україна не залишилася на узбіччі транспортних коридорів?
Найголовніше, я сподіваюся, що Україна зачепиться за інвестиції
– На узбіччі ми вже не залишимося, тому що зараз, коли ми освоїмо цей новий шлях, його будуть використовувати виробники і європейських, і азіатських країн: Китай, Індія, Південна Корея, і наші партнери по так званому колишньому СНД. Але я більше розраховую, що ці нові транспортні шляхи, які зараз Україна буде освоювати, призведуть не лише до збільшення торговельного потоку, прямого чи транзитного, а найголовніше, я сподіваюся, що Україна зачепиться за інвестиції. Тому що буде визначено доцільність перевезення певних товарів на великі відстані і, я думаю, що дуже багато виробників приймуть рішення, що більш доцільно розмістити виробництво на території України. Для того, щоб виробляти товари тут і вже вироблені в Україні товари коротшим шляхом відправляти на величезний європейський ринок.
– Якщо говорити про українських виробників та експортерів, втрату ними російських ринків. Де крім європейських ринків вони можуть знайти альтернативи для збуту своєї продукції? Можливо, дійсно слід рухатися на схід, до Африки, на американський континент?
Європейський ринок не є компенсатором тимчасової втрати російського ринку. Компенсацію ми можемо знайти на ринках Азії, арабських, африканських, латиноамериканських країн
– Структури українського експорту на ринок Росії і на європейський ринок дуже різні, тобто на ці ринки ми постачали різні товари. Тому європейський ринок не є компенсатором тимчасової втрати російського ринку. Компенсацію ми можемо знайти на ринках Азії, арабських, африканських, латиноамериканських країн. За ступенем вимог до продукції ці ринки схожі до російського. А потім, коли ми освоїмо нові ринки, власне вже освоюємо, повернемо собі на додаток і російський ринок.
– Якими саме товарними групами можуть бути цікаві українські виробники на нових ринках?
Сам доступ до ринків – це вже половина справи
– Ми повинні розуміти, що тут працює принцип ринку, ніхто нікого не запрошує: будь ласка, заходь і займай свою долю по якомусь товару на ринку. Це місце потрібно відвойовувати. Але сам доступ до ринків – це вже половина справи. Далі вже справа кожного нашого виробника – наскільки він активно буде завойовувати той чи інший ринок, наскільки активно буде займати свою частку по товарній номенклатурі. Тут вже справа індивідуально за кожним виробником.
