У чеському гурті «Міланош» – жодного українця, утім, народні пісні про козаків, чорнобрових дівчат та калину у них звучать майже без акценту. Серед учасників колективу є три дівчини та два хлопці, серед яких – кухар, режисер та навіть експерт-еколог. А от спів українських пісень – швидше хобі. Для репетицій друзі збираються вдома, варять запашний глінтвейн, розмовляють про життя та обирають, що співатимуть на наступному концерті.
Учасники «Міланоша» перезнайомились між собою кілька років тому. Тоді хлопці з гурту – Мілан Мікшічек і Лукаш Косек – їздили до України на літню школу зі співу українських, російських та польських народних пісень. Вони розповідають, що організував ці заняття український дослідник давніх пісень Юрій Пастушенко. Лукаш називає його «гуру для «Міланоша», адже більшість пісень в репертуарі чехи навчились саме від нього.
«Ми всі два тижні там розмовляли такою дивною слов’янською мовою. Російські пісні вчили російською, українські пісні – українсько-польською. Були і поляки, і чехи, і українці, і росіяни – якось розуміли одне-одного», – говорить Лукаш.
Вивчити українські слова в піснях для нас не проблема – чеська група «Міланош»
У постійному репертуарі «Міланоша» близько 40 пісень, утім, серед них, переважно, ті українські народні, яких рідко можна почути. Наприклад, «Володар, відчиняй ворота», «Ой, ходила Степанида по воду» чи «Щонеділі п’ю-п’ю».
«Вивчити українські слова для нас – не проблема, просто деякі пісні «не звучать» або нам некомфортно їх співати», – говорить Дана Радкова.
На прохання сказати пару слів українською, співаки з «Міланош» знічуються і запевняють, що розуміють усі тексти своїх пісень, а от говорити у побуті не було нагоди. Коли беруть нову пісню, то завжди уточнюють у наставника Пастушенка чи інших друзів значення кожного слова.
«А якщо ми щось забудемо, то маємо вже в Празі кілька друзів-україністів, які нам із задоволенням все пояснюють», – говорить Лукаш
Українська народна музика зберігає традиції – наставник «Міланоша»
На думку Юрія Пастушенка, вчити українські пісні для іноземців – не складно, все дається просто, якщо є бажання. Співак додає, що українцям є чим поділитись.
У нас у сільській місцевості, наприклад, на Поліссі, ще збереглись автентичні співаки. На Заході з цим більше проблемЮрій Пастушенко
«У західних країнах наступ міської цивілізації трохи зруйнував традиційну культуру. А у нас у сільській місцевості, наприклад, на Поліссі, ще збереглись автентичні співаки. На Заході з цим більше проблем, і це впливає на те, що ми можемо зацікавити музикою», – каже Пастушенко.
Мотиви в чеських та українських народних піснях однакові: стосунки людей, кохання, війна, – вважає Анна Шрамкова, співачка із «Міланоша». А відрізняються, говорить вона, виразністю та природністю звучання.
Схоже, з цим згодні і чеські слухачі «Міланоша». Зокрема, Вероніка Жичажова, яка прийшла на один із концертів гурту, говорить, що найбільше її в українській музиці приваблює трагізм.
«Мови не розумію, тільки деякі слова. Мені подобається, що вони такі сумні, наче на них лежить весь тягар світу. І до тих пісень кожен вкладає смуток свого серця», – говорить чешка.
За словами музикантів, за той час, що співають, навчились трохи відрізняти, з якого українського регіону походить народна пісня.
«На Полтавщині співають багатоголоссям, а на Західній Україні – в один голос», – каже Мілан Мікшічек.
Гурт «Міланош» у період Майдану зібрав гроші для медиків-волонтерів
Час від часу «Міланош» влаштовує концерти, хоча вони, здебільшого, нагадують закриту зустріч давніх друзів. Невеликі клуби чи місце зустрічі діаспори – половину вільних місць точно займають українці. З багатьма із них музиканти з «Міланоша» познайомились на проукраїнських акціях ще у період Майдану.
«Ми організували благодійний концерт і зібрані гроші надіслали лікарям-волонтерам, які працювали на Майдані», – каже Анна Шрамкова.
Водночас, співаки говорять, що не цікавляться політикою. За словами іншої співачки, Дани Рачкової, коли на сході України активізувались бойові дії, вона запитала себе: «А що, Україна ще не в ЄС?»
«Мені все одно, я навіть не знаю, де проходять ті кордони. Мені здається, що і мови схожі, і ми подібні багато в чому. У Східній Словаччині рівень життя й менталітет людей приблизно такі ж», – каже Рачкова.
А Лукаш Косек додає, що скільки би не читав про те, що зараз в Україні відбувається – все-одно до кінця не розуміє. На його думку, культурно Україна – невіддільна від Європи.
«Це складне питання через історію та політичну ситуацію. Я до кінця розібратись не можу. Не думаю, що Україна мала би одразу вступити до ЄС. Але вона культурно є частиною Європи», – говорить молодий чоловік.
Саме нестабільність політики ставить подальший вступ України до Євросоюзу під знак запитання, вважають вони.
