Берлін – Від 1 січня 2016 року головування в ОБСЄ від Сербії перейняла Німеччина – держава з великим політичним впливом. Організація з безпеки та співробітництва у Європі є важливим механізмом не лише у розв’язанні воєнних конфліктів, але передовсім захисником цивільного населення, яке постраждало від воєнних дій. Відтак зрозумілі й особливі очікування від головування Німеччини, насамперед в України. Радіо Свобода запитало у представників головуючої в ОБСЄ країни про шанси щодо врегулювання ситуації на Донбасі.
Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ, яка працює на сході України – це пункт, де концентруються дані щодо збройного конфлікту та порушення прав людини по обидва боки лінії розмежування, а також про можливу допомогу тим, хто її потребує.
Створена у Гельсінкі понад 40 років тому Нарада з безпеки та співробітництва у Європі, з якої невдовзі вийшла ОБСЄ, має на меті сприяти політиці розрядки та зменшення напруженості.
Припинення вогню – найважливіше завдання
Припинення вогню на Донбасі – особливо актуальне нині, коли Старий континент живе під страхом тероризму та воєнних дій, не лише в Україні. Про те, які шанси має місія ОБСЄ для деескалації збройного конфлікту на Донбасі, Радіо Свобода розповів її голова Александр Гуґ.
«Спеціальна місія ОБСЄ й надалі виконуватиме завдання, окреслені її мандатом щодо стабілізації ситуації в Україні. Пріоритетом тут є повне виконання Мінських угод. У цьому зв’язку найважливіше завдання – досягнення припинення вогню. Над ним мають працювати обидві сторони. Так само, як і над виведенням важких озброєнь. Представники ОБСЄ супроводжуватимуть цей процес, а також документуватимуть події, щоб була можливість простежити за його результатами», – зазначив Александр Гуґ.
Альтернативи угодам немає, але й вони не є мирним рішенням для всіх
На переконання голови місії ОБСЄ в Україні, альтернативи Мінським угодам – єдиним документам, погодженим з усіма відповідальними особами, задіяними у конфлікті, – немає. Відтак, вважає він, фокус уваги має зосередитися на повному і безперечному дотриманню і виконанню їх.
Тим часом Україна очікує від головування Німеччини в ОБСЄ сприяння щодо виконання Мінських угод також і Росією, яку звинувачує у порушенні домовленостей. Натомість спеціальний уповноважений уряду ФРН з питань головування в ОБСЄ у 2016 році Гернот Ерлер вважає, що відповідальність за невиконання Мінських угод, яке мало бути завершене до кінця 2015 року, й чого не сталося, здебільшого несе Україна. Хоч, за його словами, деякі пункти домовленостей не виконує також і Росія. Гернот Ерлер хоч і вважає, що Мінським угодам немає альтернативи, але й відзначає, що вони не є «мирним рішенням для усієї України».
Усвідомлення безпеки, на якому були створені принципи ОБСЄ по закінченню Холодної війни, включає не тільки військово-політичні питання, а й повагу до прав людини. Тим часом саме про права цивільного населення, яке найбільше страждає від збройних конфліктів на територіях, де вони відбуваються, часто взагалі не йдеться. Цим занепокоєний німецький політик Арнольд Фаатц.
«Головування Німеччини в ОБСЄ не повинно призвести до того, й ми маємо за це боротися, щоб інтеграція Росії у намаганнях стабілізації, зокрема на Близькому Сході, стала аргументом для того, щоб дати їй свободу у поверненні її історичних колоніальних зазіхань. Я закликаю німецьких політиків запобігти цьому процесу», – сказав Радіо Свобода Фаатц.
Конфлікт між Росією і Заходом
Водночас ОБСЄ під час збройного конфлікту на сході України показала, наскільки вона незамінна у подібних ситуаціях. Зокрема моніторинговою місією, місією з контролю за кордоном, спроможністю організовувати й супроводжувати переговори контактної групи, під час яких досягнуто результатів у зусиллях із урегулювання кризи, зокрема Мінський протокол про припинення вогню. Нині йдеться вже про спробу відновлення і встановлення довіри між Сходом і Заходом.
Що не в останню чергу залежить від того, наскільки успішним може бути врегулювання кризи в Україні, яка вже давно переросла у конфлікт між Росією і Заходом. Це – середньострокова перспектива. А поки що місія ОБСЄ в Україні намагається сприяти розв’язанню нагальних проблем, говорить Александр Гуґ.
Саме уряд України запросив спеціальну місію ОБСЄ для проведення моніторингу і повністю кооперуєАлександр Гуґ
«ОБСЄ і далі спостерігає порушення домовленостей про припинення вогню, хоч їх стало менше, і вони відбуваються в окремих регіонах. Саме уряд України запросив спеціальну місію ОБСЄ для проведення моніторингу і повністю кооперує. Україна також задіяна у контактній групі «нормандського формату» й постійно засвідчує себе, як сильного помічника на боці місії ОБСЄ», – наголошує Гуґ.
Та нехай би якими, часом полярними, не були погляди європейців на конфлікт на Донбасі, але спеціальний уповноважений уряду ФРН з питань головування Німеччини в ОБСЄ в 2016 році Гернот Ерлер вважає: «Український конфлікт – вищий пріоритет з огляду кризового менеджменту ОБСЄ, у центрі уваги буде спроба нарешті дійти до міцного миру». Також, за його словами, подальша реалізація Мінських домовленостей буде становити велику частку роботи Німеччини як голови ОБСЄ.
