Усі нотаріуси України, які хочуть займатися земельними угодами, мають купувати дороге програмне забезпечення тільки в однієї фірми. Ця фірма отримала контракт не на прозорому тендері, а через субпідряд. Більше того, і ця фірма, і тестувальники програмного забезпечення – споріднені між собою компанії.
Така ситуація досить типова серед постачальників послуг державі. Але з електронною базою даних Державного земельного кадастру унікальність полягає в тому, що монополіст обійшов і досить добре прописану систему контролю за створенням електронного доступу, і тендер, на який надавала кредит міжнародна організація – Світовий банк. Більше того, виявляється, що монопольна компанія отримує сотні тисяч гривень за ІТ-послуги щомісяця за схожими контрактами з іншими державними органами.
Ви хочете продати свою землю або подарувати родичу? Вам знадобиться довідка про право власності з державного реєстру. Раніше це вимагало багатотижневого очікування та стояння в чергах. Тепер таку виписку із загального національного реєстру можна отримати одним натиском комп’ютерної миші. І зробити це може найближчий до вас нотаріус.
«У нас досить обмежений спектр послуг, яким ми можемо користуватися в реєстрі. Він обмежується тільки роздрукуванням витягу під час оформлення договорів», – розповідає приватний нотаріус Золтан Русанюк.
Для того, щоб спростити життя громадянам та розширити спектр своїх послуг, нотаріуси мають підключитися до державної бази даних – так званого Державного земельного кадастру. Розширивши доступ до персональних даних, держава попіклувалась, аби забезпечити їх захист, щоб не було зовнішніх втручань й абихто не міг дістатися до персональної інформації громадян.
За безпеку доступу до земельних даних відповідало Державне земельне агентство – нині його функції виконує Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру. Агентство знайшло зовнішніх спеціалістів, щоб ті прописали вимоги до такої системи захисту. І виглядає так, що приватні підрядники прописали цей документ під себе – і тепер тільки вони можуть заробляти на нотаріусах. Монопольне становище призвело, щонайменше, до самовільного встановлення ціни за таку послугу. Але, схоже, що наслідків значно більше.
Ось як з’явився монополіст.
У 2011 році Державне земельне агентство оголосило тендер на розробку комплексної системи захисту інформації (КСЗІ). В результаті мав бути створений документ, що виписував деталі комплексного захисту інформації. У тендері перемогла ТОВ «БМС Консалтінг». Утім, компанія одразу взяла у субпідряд іншу фірму – ТОВ «Криптософт», яка фактично й розробляла КСЗІ. І, вочевидь, попіклувалася, щоб тільки сам «Криптософт» міг збирати з нотаріусів гроші за підключення до земельного кадастру.
«Фактично дії Держземагенства призвели до монополізації та домінуючого становища відносно можливостей підключення до Держземкадастру, а саме нав’язування придбання товару у одного постачальника – товариства з обмеженою відповідальністю «Системи криптографічного захисту «Криптософт», – звернувся, наприклад, до Антимонопольного комітету України приватний норатіус із Херсона Олександр Сперчун.
Продукти «Криптософту» – модуль шифрування інформації та засіб аутентифікації нотаріусів для доступу до земельних даних – ось обов’язкові для всіх земельних нотаріусів програми до встановлення. Такі вимоги чорним по білому написані на сайті Центру державного земельного кадастру. Коштують програми 150 доларів та 900 гривень за кожен продукт відповідно.
«Ситуація, коли всі повноваження на збір коштів з окремого класу людей – в цьому випадку з нотаріусів – передаються лише одній фірмі без будь-якого публічного висвітлення процесу несуть в собі величезний корупційний ризик», – зауважує експерт з тендерних закупівель Гліб Канєвський.
Монополізація на ринку ІТ-послуг сталася навіть попри те, що в Україні існує досить хороша система запобігання цьому явищу, принаймні теоретично. Після державного замовлення та розробки продукту він має пройти експертизи ліцезованими державою компаніями, аби незалежні експерти підтвердили якість розробки.
Та у випадку з «Криптософтом», кожна з цих ланок-запобіжників є підконтрольною одній людині – отже, запобіжники не працюють. Ось як це виглядає.
Засновником «Криптософту»у 2011 був Анатолій Іванович Дробаха. 14 травня 2012 року він стає директором державного IT-підприємства «Українські спеціальні системи». У червні 2013 року «Українські спеціальні системи» були призначені для проведення експертизи комплексної системи захисту, розробленої «Криптософтом». У 2014 Дробаха йде з посади гендиректора «Українських спеціальних систем» і повертається у «Криптософт».
Нині Анатолій Дробаха не є ні директором держпідприємства, ні офіційним власником «Криптософту». Та досі займає посаду у заснованій ним фірмі. Тобто незалежність експертизи системи безпеки та доступу викликає великий сумнів.
«Я переконаний, що конфлікту інтересів в цьому питанні немає, оскільки державна експертиза проведена за фактом наданих Центром державного земельного кадастру документів, які уже були впроваджені в системі захисту», – відповів листом екс-директор державного підприємства «Українські спеціальні системи» Анатолій Дробаха.
Крім експертизи системи безпеки, була ще одна експертиза якості електронних ключів доступу, які нотаріуси використовують, щоб дістатися до земельних даних.
Цю експертизу робила фірма «Ефіт Текнолоджіс». У реєстрі юридичних осіб бачимо, що засновником цієї фірми є Семен Анатолійович Дробаха – ймовірно, син Анатолія Івановича Дробахи, засновника «Криптософту».
Отож виходить, що переможець тендеру Державного земельного агентства компанія «БМС Консалтінг» взяла у підрядники фірму «Криптософт». А та робила експертизи власного програмного продукту за допомогою державного підприємства, яким керував засновник «Криптософту» Анатолій Дробаха та приватного підприємства, де засновник – ймовірно, його син, Семен Дробаха.
Тобто тепер усі нотаріуси України, які хочуть займатися земельними угодами, мають купувати програмне забезпечення тільки в однієї фірми, яка з’явилася у контрактах не через перемогу в тендері, а через субпідряд, і продукти якої перевірені спорідненими компаніями. Тепер в нотаріусів є нарікання щодо вартості послуг та їхньої якості.
«Підключення не було таким і простим, тому що потрібно було укласти договір з «Криптософтом», потрібно було перерахувати кошти «Криптософту» – приблизно 4 тисячі гривень», – розповідає приватний нотаріус Золтан Русанюк.
А держава і взагалі стала заручником монополіста з доступу до даних громадян щодо землі.
«Ми фактично там стали заручниками обставин, об’єктивно. Тобто ми отримали в спадок таку ситуацію, що для того, аби реалізувати закон, який був ухвалений у березні 2014 року, і постанову Кабміну, яка була ухвалена в червні цього року, нам необхідно користуватися тільки тим технічним завданням, яке було розроблено ще в 2012 році на підставі договору з товариством «БМС Консалтінг». Тобто в нас іншого шляху наразі немає. І в нотаріусів немає», – розповідає директор департаменту державного земельного кадастру Держслужби України з питань геодезії та картографії Василь Крулько.
Примітно, що всі гроші на проекти, пов’язані з Державним земельним кадастром, надавали за кредитною програмою Світового банку. В установі пояснили: Світовий банк надав 89,7 мільйона доларів для створення кадастрової системи, при цьому близько 24 мільйонів використано для завершення аерофотозйомки 60 мільйонів гектарів земель в Україні. Адже Україна була однією з небагатьох країн у регіоні, що не мають національної карти використання земельних угідь.
То ж такі сумнівні тендери на гроші Світового банку – це не лише загроза монополізації ринку однією фірмою, а й загроза міжнародному іміджу України.
«На кону стоїть репутація України як держави. Ситуація, коли реально весь ринок в наказовому порядку монополізується під одну приватну фірму нагадує прояви кріпацтва у ХХІ сторіччі», – зауважує експерт з тендерних закупівель Гліб Канєвський.
У офіційній відповіді «Схемам» компанія «Криптософт» заявила, що через невдоволення нотаріусів з 1 січня 2016 року вона взагалі припиняє продаж ключів доступу та пропонує адміністраторам Державного кадастру розробити нові ключі доступу для нотаріусів.
«Адміністратора інформаціної системи та його орган управління повідомлено щодо припинення продажу засобів криптографічного захисту з 1 січня 2016 року», – повідомив офіційним листом директор ТОВ «СКЗ «Криптософт» Геннадій Чепурдя.
Але якби план «Криптософту» вдався і всі нотаріуси країни придбали б їхнє програмне забезпечення, вони б заробили близько 30 мільйонів гривень. Та робота з Державним кадастром – це лише один із багатьох контрактів «Криптософту» з українськими державними органами. Серед їх клієнтів – окрім Держземкадастру, також уряд, Казначейство, Державна фіскальна служба, Міністерство закордонних справ. Отже, залишилося перевірити, як саме «Криптософт» отримав усі ці підряди від держструктур.
