Останніми тижнями в Росії відбувається різке розширення масштабів політичних репресій, написав у Facebook політолог Кирило Рогов після низки останніх вироків російським активістам – Івану Непомнящих, Дар’ї Полюдовій, Ільдарові Дадіну. Радіо Свобода поговорило з ним про перехід до нового рівня репресій і сенс його звернення.
– Залякування, безумовно, є, але воно, швидше, пов'язане із загальним погіршенням економічної ситуації і падінням довіри до режиму. Я б чекав такого сценарію: буде зроблена спроба зробити якісь такі квазіліберальні кроки в економічній галузі з паралельним закручуванням гайок в політиці. Ця стратегія, як мені здається, зараз обговорюється в Кремлі, і, можливо, буде спроба реалізувати її впродовж найближчих місяців, протягом майбутнього року. Це те, що Путін уявляє собі, ймовірно, як китайський варіант. Що стосується реалізованості цієї стратегії, я думаю, вона закінчиться невдачею. Але це вже інша історія.
Ще рік тому за пікети не ув'язнювали, а два роки тому це було важко собі уявити. Зараз це намагаються зробити певною новою нормою. У цьому зрушення… Нам нав'язують поділ, що одні можуть дозволити собі прояв громадянських почуттів і політичних позицій, а інші не повинні собі цього дозволяти, щоб залишитися працювати в структурах влади.
Мій пост – це звернення саме до суспільства, у жодному разі не до влади.
– Ну, в ньому частково є звернення до людей у владі.
– Це – звернення до них як до громадян. Я хочу сказати, що вони не повинні забувати, що залишаються громадянами. І є відповідальність, яка лежить на громадянинові.
– Поширена думка, що влада намагається залякати ту групу незгодних, до яких Ви звертаєтеся у Facebook, і не проти, щоб вся ця група виїхала з країни. Тобто владі не потрібні ці люди. Тут виникає питання про еміграцію...
Справді, такий ефект є, і на нього є розрахунок, щоб вичавлювати з країни тих, хто не згоден
– Справді, такий ефект є, і на нього є розрахунок, щоб вичавлювати з країни тих, хто не згоден. Але розвилки, які будуть зараз виникати, не пов'язані з існуванням цього прошарку людей. Цей прошарок дійсно є для влади зараз носієм певної ідеології. Однак це насамперед ідеологія. І швидкість її поширення в умовах економічної кризи буде більшою, ніж швидкість, з якою люди будуть від'їжджати. Ця стратегія не спрацює.
Треба розуміти що, навіть попри «кримнашизм», відчуття консолідації суспільства на консервативних, реваншистських позиціях, насправді російська еліта незрівнянно ліберальніша, ніж наприкінці радянського часу. І суспільство набагато більш плюралістичне і підготовлене до сприйняття якихось альтернативних доктрин. Ні, ситуація абсолютно незрівнянна в пізньорадянською. Проблема не в тому, що немає таких людей. Значна частина еліти пов'язана з системами перерозподілу, на побутовому рівні кажучи, – корупційним методом, який існує в країні. Це позбавляє їхній лібералізм практичного виходу. Але у поглядах російська еліта досить ліберальна.
– Чи можна прогнозувати, що буде далі? Буде ще ширше посилення репресій і вичавлювання людей з досить ліберальними поглядами на узбіччя з політичної еліти? Чи всередині еліти буде назрівати протест?
– Потрібно розуміти, що головною подією кінця року є певні суспільні зрушення. Він проявився в тому, зокрема, що Кремль не зумів відреагувати на два потужних політичних удари – протести далекобійників і публікацію про Чайку. Їхній суспільний резонанс виходить за рамки того кола політичного протесту, який сформувала Болотна площа і який представлений в російському Facebook. Це набагато ширший порядок, відгук на який існує в набагато ширших верствах населення. І це – випадок, досить рідкісний останнім часом, коли державна машина, пропагандистська машина не знайшла, що на це відповісти. До цього треба додати, що в листопаді-грудні стало зрозуміло, що Росії рухається за набагато глибшою траєкторією кризи, різко впали оцінки економічної ситуації, вони набагато гірші, ніж були в середині року.
Репресивна хвиля – це запуск певної нової політичної стратегії, яка, мабуть, формується в Кремлі. І ось ми бачимо один з елементів цієї стратегії – не допускати публічних виявів протесту і незгоди
І треба розуміти, що ця репресивна хвиля – це запуск певної нової політичної стратегії, яка, мабуть, формується в Кремлі. І ось ми бачимо один з елементів цієї стратегії – не допускати публічних виявів протесту і незгоди. Це дуже схоже на принцип китайський і пізньорадянський, коли немає масових репресій і ви можете на кухні у себе скільки завгодно бути проти Радянського Союзу і Комуністичної партії, але якщо ви виходите з цим на вулицю, вас запроторюють до в'язниці. Я припускаю, що другою частиною цієї стратегії буде спроба якихось лібералізаційних кроків в економічній сфері. І навіть можна було почути в посланні президента натяки на них. Але поки реальні кроки економічної лібералізації не оголошені, ми не бачимо, як це може виглядати, немає знакових призначень, які б цей курс підтримали, але очевидно, таку стратегію будуть реалізовувати в наступному році. Вона, швидше за все, зазнає краху. Реальна загроза для режиму йде не від середовища, проти якого спрямовані нинішні репресивні закони і кампанії, а від того, що ці настрої перекинуться на інші соціальні верстви. І це відбуватиметься протягом наступних двох років.
– Якщо дотримуватися цієї логіки, то чим більше буде подій, на які влада не буде знати, як реагувати, тим сильнішими будуть репресії.
– Ну, можливо... Хоча, може, і не так. Чим небезпечні люди, які виходять з плакатами на пікети, на вулицю? Вони небезпечні тим, що вони не зважаючи на цензурні бар'єри, звертаються до суспільства і своєю поведінкою дають певний знак. Суспільство розуміє, про що йдеться, і отримує політичний сигнал, який лягає на благодатний ґрунт економічної незадоволеності. Влада намагається цей канал максимально прикрити, не дати цьому швидко розповсюдитися. Це спроба сповільнити швидкість консолідації певного альтернативного оповіщення. Але воно буде все одно консолідуватися. Але я не впевнений, що ця логіка репресій, яку зараз взяли на озброєння, буде послідовною. Можливо, вони і зупиняться. У такої логіки великі витрати.
Повний текст матеріалу – на сайті Російської служби Радіо Свобода
