Здаватися ніхто не збирається – волонтер про протест далекобійників у Росії

Мумін Шакіров

У Росії далекобійники не оцінили ініціативу президента Володимира Путіна щодо скасування транспортного податку для вантажівок вагою у понад 12 тонн. Вони продовжують виступати за скасування дорожніх зборів за системою оплати «Платон», яка передбачає додаткову плату за проїзд федеральними трасами у розмірі сотень тисяч рублів на рік. За словами прес-секретаря табору автоперевізників у підмосковних Хімках Анастасії Нікітенко, водії-страйкарі не роз’їжджаються по домівках і створюють профспілки в регіонах.

– Чому далекобійники не відреагували на пропозицію Путіна? Це якийсь крок назустріч хоча б для дискусії.

– Транспортний податок – це 40 тисяч рублів на рік, а за «Платон» доведеться кожному водієві викласти 400 тисяч на рік. Відчуйте різницю. Плюс Путін запропонував ще ввести систему патентів – це близько 30 тисяч рублів на рік. Що тут обговорювати? Нічого нового не відбулося, тому ніякої реакції і не було. Багато хлопців говорили: якщо скасують транспортний податок і акциз, вони тоді подумають, чи будуть вони працювати з «Платоном» чи ні.

– Які подальші дії далекобійників, враховуючи, що в найближчий час депутати Держдуми внесуть поправки до законодавчих актів, щоб скасувати транспортний податок?

– На жаль, не можу розкрити всіх задумів далекобійників. Коли ми ними ділилися, завжди ці плани «накривалися мідним тазом». Єдине, що можу сказати, наразі активісти створюють профспілки у регіонах, які об’єднуватимуть перевізників по всій країні. Є й інші задумки, про них рано говорити. Здаватися ніхто не збирається. До нас як і раніше підтягуються люди з областей, народ нас підтримує, будемо стояти, будемо чекати, будемо боротися.

– Далекобійники вже страйкують понад місяць, деякі погрожують перекрити федеральні дороги або утворити затори за так званим методом «равлика». Що вдалося, а що не вдалося вашим протестувальникам-водіям?

– По-перше, наші перевізники ніколи не погрожували перекривати Московську кільцеву автомобільну дорогу (МКАД). Ці заяви робив Олександр Котов (голова профспілки водіїв-професіоналів), який говорить, що він має стосунок до далекобійників, або якийсь Гуляєв. Наскільки мені відомо, він взагалі не далекобійник, хоча неодноразово заявляв, що буде проводити якісь акції, нібито узгоджені з нашими далекобійниками, але нічого не відбувалося. Сюди в Підмосков’я люди їхали для того, щоб показати, що вони є і у них виникла проблема. Ніхто не збирався діяти поза законом. Ми просто стоїмо і не збираємося нічого перекривати.

– Чому, на Ваш погляд, серед протестувальників-далекобійників не з’явилося харизматичного лідера, який би представляв інтереси всіх перевізників?

– Це складне питання. Думаю, проблема в специфіці їхньої професії. Вони все своє життя проводять у кабіні або одні, або з напарником і не звикли до того, що потрібно вирішувати якісь проблеми, потрібно з кимось радитися. Для них важко просто зібратися разом і почати щось обговорювати. На це пішло, напевно, тижнів зо два. Багато хто дивився телевізор, думали, що ЗМІ хороші, ЗМІ не брешуть, влада не бреше. Вони досі перебувають в шоці і намагаються зрозуміти, що відбувається навколо. Думаю, це ускладнює вибір якогось єдиного харизматичного лідера, все-таки хлопці в розгубленості. Але я вірю, що лідер з’явиться, якщо не зараз, то можливо, трохи пізніше.

– Як далекобійники ставляться до різних політичних партій? Чи бачать вони якихось союзників із числа тих організацій, які діють в інформаційному полі?

– Тут думки розділяються. Хтось хоче співпрацювати з усіма політичними партіями, хтось, навпаки, боїться, думає, що це буде сприйматися владою як провокація. Як тільки вони почнуть контактувати з політиками, їх звідси виженуть. Єдиної думки немає. Має бути голосування щодо якраз співпраці з партіями і рухами.

– На Ваш погляд, якісь політичні партії чи громадські рухи, крім Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального, виявляють інтерес до далекобійників?

– До нас приїжджали комуністи і партія «Воля». Ні до чого прийти не вдалося, розмови не вийшло, були порожні обіцянки, які ніяк не здійснилися. Тому далекобійники дуже насторожено ставляться до всіх політичних партій.

– Чи поділяють вони партії на ліві, праві? Хто є справжня опозиція, а хто імітує опозиційну діяльність?

– Ні. Вони ніколи цим не цікавилися. Кілька тижнів тому я навіть чула думку, що Навальний за Путіна. Зараз, звичайно, у них йде процес переосмислення, вони намагаються все це вивчати, читати якісь інтерв’ю, визначати, хто є хто. Процес пізнання йде дуже повільно.

– Чи можна говорити, що основна маса далекобійників – це прихильники Володимира Путіна, президента, на якого вони розраховують?

– Думаю, зараз говорити про це не можна. Вони не раз бачили виступи Путіна і зрозуміли, що він не порушує питання, які хвилюють народ. У Конституції, яку вони нещодавно прочитали, вони дізналися, що єдиним джерелом влади є народ. І тому в них зараз великі питання до цієї влади.

– Путін і його команда знизили штраф до 5000 рублів – майже в 90 разів! – за несплату в систему «Платон». Це був невеликий реверанс у бік протестувальників...

– Вони не оцінили цю поступку. По-перше, система абсолютно незаконна, по-друге, тому що це все-таки їхнє право. У Конституції написано, що подібні речі неприпустимі. Якщо є платна дорога, поруч повинен бути дублер. Цього не відбувається. Їм здебільшого все одно – знизили штрафи, не знизили. Їхня вимога – це скасування платних доріг, у яких немає дублера.

– Чи можна говорити, що Ви прес-секретар не тільки цієї групи далекобійників, але й інших майданчиків, де паркуються фури?

– Думаю, не варто так говорити. У нас був майданчик на Каширці, але, на жаль, зараз хлопці роз’їхалися і вона спорожніла. Я не могла, наприклад, відповідати за них, тому що на Каширці я була один раз на добу, а цього мало. У Хімках я знаходжусь практично цілодобово. Тому я знаю, що тут відбувається, а що тут не відбувається.

– Чи намагаєтеся Ви роз’яснити далекобійникам, що є преса ліберальна, незалежна, а є преса, яка напряму залежить від виконавчої влади?

– Пояснювати не довелося, вони самі бачать, що федеральні канали до них просто не приїжджають. Ми кілька разів дзвонили і питали: чому ця проблема замовчується? Нам нічого не відповідали. Тому вони самі все бачать. Незалежні ЗМІ активно про них пишуть і намагаються підтримувати, а федеральні мас-медіа замовчують цю проблему і роблять вигляд, що ніяких далекобійників немає. До нас приїжджали з Russia Today. Вони близько п’яти годин щось тут знімали, але поки ми нічого не бачили. Звісно, я їм розповідаю, які ЗМІ є ким, які публікації у них є, які скандали з ними траплялися. Але забороняти або дозволяти їм щось я не маю права. Вони самі вибирають.

– Що Ви для себе нового відкрили зі спілкування з далекобійниками?

– Я завжди думала, що далекобійники – це такі темні, дрімучі мужики, які нічого не знають, нічого не розуміють. Коли я приїхала сюди, то побачила, що це просто приголомшливі люди. Вони всі різні, всі цікаві, начитані й розумні. Вони можуть слухати і чути, і виявилося, що це дуже ніжні чоловіки. Мене вразило, як далекобійники розмовляють зі своїми дружинами. Вони ніколи не сваряться, називають їх «малюк», «пташеня». Це дуже мило. Стільки емоцій! Ще я дивуюся, як вони влаштували свій побут. У перший день вони просто складували в машині продукти, які привозили, а зараз у нас обладнана фура під кухню, там декілька газових плит. Вони все сортують – молоко до молока, консерви до консервів. Це дуже цікаво, як вони вміють пристосовуватися. Я ними захоплююся.

– Що ще Вас вразило? Чи лаються вони при Вас матом, чи намагаються стримуватися?

– Намагалися стримуватися. Зараз все-таки лаються при мені матом. Але я до цього звикла, я тут давно, вже майже як далекобійник. Але сама матом не лаюся. Мені дуже цікаво спостерігати за метаморфозами, які з ними відбуваються. Вони приїхали сюди з вірою в державні ЗМІ, з вірою у владу, а зараз вони починають все усвідомлювати, починають самі щось шукати, самі читати. Як вони розповідають іншим людям про те, що відбувається. Це дуже цікавий еволюційний процес.

– Що в них змінилося за цей місяць з початку протесту? Які внутрішні зміни відбулися в їхній психології?

– Думаю, стали більше довіряти людям. Коли вони сюди приїхали, як вони самі мені говорили, вони були переконані, що москвичі – це москалі. А зараз розуміють, що це хороші, відкриті, добрі люди, які їх підтримують. Ніхто не налаштований проти москвичів. Думаю, що це найголовніша зміна, яка з ними сталася.

– Що Вас вразило найбільше в цій історії з далекобійниками?

– Найбільше мене вразило те, що ці люди подолали страх, знайшли в собі сили і приїхали сюди. Шлях, який у них зазвичай займав, наприклад, 14-16 годин, вони виконали за три дні. Їх зупиняли, змушували дихати в трубочку, заганяли на стоянки, засипали в’їзди піском. Це було важко. І те, що ці люди знайшли в собі сили, вони сюди приїхали, втратили великі гроші. Їм дзвонять їхні родини, кличуть додому. Вони все одно відстоюють свої права. І це дивно! Це справжнє диво!

– Тут я бачу два десятки машин. Деякі машини приїжджають, деякі їдуть. Ви можете оцінити масштаб цього протесту за кількістю машин або за кількістю водіїв?

– На жаль, оцінити масштаб складно: в найперший день, як тільки приїхали ці фури, нам заблокували всі об’їзди, виїзди. І більше машини сюди не можуть проїхати. Іноді до нас приїжджають люди на легковиках, ті ж далекобійники, щоб підтримати. Але фури сюди не пускають, але постійно дзвонять регіони. І, судячи з усього, тут у Підмосков’ї ще близько 200 фур, які просто стоять і чекають якихось подальших команд. Плюс зараз починають підтягуватися люди з регіонів. Вони нічого не роблять, вони не працюють, просто стоять у себе в регіонах, і по першому дзвінку, я думаю, вони всі сюди зможуть приїхати.

– На носі Новий рік. Чи немає у Вас відчуття, що ближче до новорічних свят здується протест?

– Якщо чесно, є. Але далекобійники дивляться на це більш позитивно. Вони кажуть, що звикли чекати. Тому вони почекають тиждень до Нового року, потім тиждень після Нового року, коли інтерес до них буде затухати, потім продовжать з новими силами.

Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода