Львів – Завдяки змінам до закону «Про гуманітарну допомогу», четвертий місяць як волонтери можуть легалізовувати автомобілі, які привозять з-за кордону для потреб АТО. Ці машини офіційно стають майном військових частин, які перебувають у зоні бойових дій. Однак надалі є великі труднощі з перевезенням гуманітарного вантажу у вигляді продуктів, одягу, медичного обладнання – всього того, чого так потребують на Донбасі.
Чеський фотограф Іво Докоупіл – великий симпатик України. Він координатор гуманітарної організації «Бажання допомогти українцям». Збирає у Чехії допомогу для українців на Донбас, тобто шукає підприємців, переконує чехів підтримувати Україну. Востаннє у листопаді Іво Докоупіл привіз ліжка для госпіталю, де лікуються українські бійці, без жодних проблем. А ось 22 тонни борошна, якого так потребують у Слов’янську, довелось перевантажити з фур на митний склад у Києві для перевірки.
Тобто привозиш гуманітарку і ще маєш заплатити українській державі. Тратимо і час, і грошіІво Докоупіл
«Є український закон, що ми привезли гуманітарку і треба зробити три аналізи. Для цього ми вивантажили борошно на митний склад, а це одні гроші, за склад – другі. А ще все це пов’язано з логістикою. Бо з Чехії привезли фурами, вони не можуть простоювати, поїхали назад, потім знову приїхали і повезли борошно у Слов’янськ, тобто через два тижні. Тобто привозиш гуманітарку і ще маєш заплатити українській державі. Тратимо і час, і гроші», – каже Іво Докоупіл.
Західні волонтери можуть привезти гуманітарну допомогу в Україну лише через українську громадську організацію, яка зареєстрована у Міністерстві соціальної політики і має право отримувати гуманітарний вантаж. Чеський волонтер співпрацює з київськими колегами, тому борошно і потрапило для перевірки на митницю у Київській області.
«Зараз потрібні три аналізи для продуктів, такого раніше не було. А це значить , що Україна вже багата держава, не потребує гуманітарної допомоги… Ми мали всю папку необхідних документів. У січні-березні такого не було, тоді розвантажували гуманітарку просто на кордоні і везли у Слов’янськ. До того ж цей вантаж київські митники не бачили, сказали принесіть нам 5 мішків, щоб ми зробили аналіз», – наголосив чеський активіст.
Державна фіскальна служба не відповіла на запит Радіо Свобода про ситуацію із борошном із Чехії. У телефонній розмові представник митниці повідомив, що дуже швидко провели перевірку борошна, що це є законодавчою вимогою, якої мусять дотримуватись.
Київ не хоче передати повноваження на місця
Волонтер, керівник «Самооборони Львівщини» Валерій Веремчук постійно має справу з гуманітарними вантажами з-за кордону. Він наголосив, що митниця у своїх можливостях обмежена, але оформлює вантажі для потребуючих осіб дуже швидко. Однак проблеми з отриманням гуманітарного вантажу в тому, що Верховна Рада не внесла змін до закону, які пропонували громадські активісти, щоб вантаж гуманітарним визнавався на рівні обласних адміністрацій, а не у Міністерстві соціальної політики, як це відбувається сьогодні.
Нині, коли прибуває вантаж з-за кордону на митницю, представник громадської організації спершу везе пакет документів у Міністерство соцполітики, де комісія визнає, що це гуманітарна допомога.
Комісія, яка визначає, чи вантаж гуманітарний, збирається раз у тиждень, часто засідання відкладаються. Ми пропонували зміни в законодавствоВалерій Веремчук
«Туди звозять папери з усієї України, комісія, яка визначає, чи вантаж гуманітарний, збирається раз у тиждень, часто засідання відкладаються, а це тривати може місяць часу. Ми пропонували зміни в законодавство, щоб саме ОДА формувало комісію з волонтерів, наглядових структур, щоб вона збиралась по мірі потреби. Не треба було б до Києва возити папери і чекати. На місцях можна визначати вантаж гуманітарним під тим же контролем влади. Цю передачу повноважень Верховна Рада і не внесла у закон», – зауважив Валерій Веремчук.
Водночас слід розвивати громадський рух у містах Донбасу. Бо на сьогодні західним громадським активістам важко знайти партнерів для співпраці у Східній Україні. Активісти не хочуть брати на себе відповідальність за гуманітарний вантаж.
Я поважаю український народ, люблю його і хочу допомогти
Тим не менше, Іво Докоупіл надалі збиратиме допомогу для українців, ніякі закони, бюрократія і труднощі його не налякають. «Тому що я поважаю український народ, люблю його і хочу допомогти. Ситуація на Сході дуже важка і там люди дуже бідують, не можуть добратись до пенсій, не мають роботи», – каже він.
Докоупіл зауважив, що допомагатиме, скільки зможе. Але вважає, що українська влада має полегшити, а не ускладнювати ситуацію з гуманітарною допомогою. Бо це передусім потрібно українцям.
