Житомирщина – Ідея звести екологічно-чистий будинок із саману за давніми технологіями у Сергія Боженка з’явилася давно. Говорить, що було складно: почасти доводилося відступати від принципу екологічності та залучати новітні технології. Будівництво родинної садиби майже завершено, залишилися останні штрихи.
На перший погляд це звичайний будинок, як і десятки новобудов у містечку Радомишль, що на Житомирщині, обкладений червоною цеглою і накритий черепицею. Око чіпляється лише за дивні прямокутники на даху – сонячні колектори. Коли заходиш на гостину до Сергія Боженка, з першого кроку розумієш – потрапив у традиційну українську хату: стіни охайно побілені, а на долівці хідники, які господар називає трапкунами.
«Звідки пішла назва? Від того, що різали стару одежу на «тряпочки», а потім ткали на верстатах», – пояснює чоловік.
Втілити ідею екологічно-чистого будівництва Сергію Боженку хотілося давно. Цей дім він зводив близько 10 років. Стіни та підлогу робив із саману – суміші глини, соломи та коров’яку. І як же в українській хаті без справжньої української печі.
«Це не зовсім камін, це піч… Я поки ще ні до чого кращого не дійшов для обігріву будинку», – говорить майстер саманної справи.
Сергій Боженко переконаний: потрібно максимально раціонально використовувати природні ресурси. Тому в цьому будинку все продумано до найдрібніших деталей.
«Сонячний колектор гріє побутову воду. Коли немає сонця, ми запалюємо грубку. І як гарантія, якщо вже грубка не опалює і сонця немає, то в автоматичному режимі працює булер’ян. Він собі вмикається і підігріває воду. Гарантія – у будь-який час тепла вода є», – розповідає Сергій Боженко.
Але не сонцем єдиним – на майстра саманної справи працюють навіть мікроорганізми. Біогазом, який виробляється в процесі бродіння відходів у вигрібній ямі, можна не лише обслуговувати плиту, але й опалювати будинок. Щоправда, яма повинна бути достатньо велика.
За рахунок цих колекторів, рекуператорів, дров я просто економлю газ і електроенергію
«За рахунок цих колекторів, рекуператорів, дров я просто економлю газ і електроенергію. Зробили ще біогазову установку з вигрібної ями. Їх вже навіть в селі роблять», – говорить винахідник.
Перший будинок із екологічно-чистих матеріалів, у якому родина Сергія Боженка живе досі, він збудував ще 35 років тому. Через фінансову скруту родина не могла собі дозволити цеглу, тому збудували будинок із костриці.
«Будували з того, що було під руками, – життя змусило. Коли обробляють льон, а волокна забирають, то залишається костриця. Це відходи. Поруч був великий льонзавод, то там тієї костриці гори були. Не знали, що з нею робити. В тій хаті, окрім дерева, костриці й глини, немає нічого», – ділиться секретами майстер саманної справи.
Нині Сергій Боженко продовжує експериментувати з будівельними матеріалами, з яких разом із командою однодумців зводить чудо-будинки по всій Україні. Він також працює над створенням палива для твердопаливних котлів та розробляє екологічно-чисті добрива для сільського господарства. Чоловік переконаний: природа дала людям усе, необхідне для життя. Потрібно просто правильно користуватися цими ресурсами.
