Спеціалісти стратегії One Voice Policy, які працюють у центральних державних установах, відзвітували про хід реформ і отримали майстер-класи з державних комунікацій від українських і міжнародних експертів. За словами куратора One Voice Policy з комунікацій у силовому блоці Вільєна Підгорного, їм вже вдалося навчити прес-служби працювати інформативно і оперативно.
Згідно із дослідженнями аналітичних агенцій GFK Україна і TNS, найкраще громадськість оцінює хід реформування у військовій галузі і в галузі безпеки. Крім конкретних завдань, які наразі виконує українська армія і які активно висвітлюють ЗМІ, цьому сприяють і спеціалісти One Voice Policy. Так куратор з комунікацій у силовому блоці Вільєн Підгорний працює у департаменті стратегічної комунікації і інформаційної політики Адміністрації президента.
«Приблизно рік тому ми почали працювати із речником АТО, спочатку це був лише Андрій Лисенко. Потім за нашої ініціативи до нього приєднався Олександр Мотузяник – ми тоді вирішили збільшити «пул» спікерів. Взагалі реформа прес-служб, не лише військової, а усіх державних прес-офісів, полягала у додаванні до їх повідомлень фактажу, а не узагальнюючих фраз», – заявив Підгорний Радіо Свобода. Він наполягає, що прес-служби мають працювати так, щоб стати головним джерелом достовірної, повної і неполітизованої інформації.
Одним з головних досягнень у військовій галузі Підгорний вважає появу в інформаційному просторі Збройних сил України, тоді як раніше ЗМІ говорили лише про підрозділи МВС і Національної гвардії чи добровольчі підрозділи.
«Також з’явилася інформація про втрати і обстріли. До нашої роботи журналісти не могли отримати цю інформацію чи не могли зробити її публічною, а сьогодні її дають кожного дня під час прес-брифінгу. Це наше досягнення саме з точки зору One Voice Policy – у нас є єдиний речник для такої інформації», – заявив Підгорний.
Його колега з департаменту стратегічної комунікації Антін Шапошніков визнає, що в деяких державних установах реформи комунікацій проходять швидше, ніж реформи самих установ.
Реформи державних органів чи створення їх з нуля – це процес набагато складнішийАнтін Шапошніков
«Над реформою комунікацій працює не так багато людей, спеціалістів у цій галузі багато, а закордоні партнери надають допомогу – це реформувати не так складно. Реформи державних органів чи створення їх з нуля – це процес набагато складніший. Це вимагає фінансових витрат, це зачіпає чиїсь інтереси, проходить перерозподіл фінансових потоків і ще й колосальна кількість нормативно-правових актів, які затягують цей процес», – заявив Шапошніков.
Утім він наголосив, що в більшості державних установ є люди, які готові до реформ і співпрацюють із One Voice Policy.
Держава більше не може визначати, про що говорити із громадянами – експерт
Щоб провести презентацію про сучасні засоби і стратегію державних комунікацій, на допомогу спеціалістам One Voice Policy приїхали бельгійські експерти з компанії Burson Mansteller – директор з комунікацій Деніс Еббот і виконавчий директор у регіонах Європи, Близького сходу і Африки Деніс Ландсберт-Нун. За словами Ландсберта-Нуна, останніми роками уряди в усьому світі стикаються з новими умовами для роботи і комунікацій.
«Уряд більше не може визначати порядок денний інформаційного простору. Йому доводиться пристосовуватися до проблематики, яка там склалася. По-друге, комунікація урядовців стала дуже спеціалізованою – нею займаються зовнішні агенції і запрошені професіонали. По-третє, країни все більш сприймаються як бренди і відповідно до цього формується комунікація держави. І нарешті, шляхи і засоби комунікації держави розподіляються на цільові аудиторії – інвестори, туристи, IT-спеціалісти тощо», – заявив експерт.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, він також наголосив, що його компанія не робить різниці між державною комунікацією у розвинутих країнах і тих країнах, що розвиваються.
У нас однакові поради щодо наповнення комунікацій як уряду США, так і уряду Казахстану. Змінюються лише шляхи постачання інформації до аудиторіїДеніс Ландсберт-Нун
«Ми не змінюємо контент, який ми пропонуємо урядам тих чи інших країн. У нас однакові поради щодо наповнення комунікацій як уряду США, так і уряду Казахстану, де ми нещодавно працювали. Змінюються лише шляхи постачання інформації до аудиторії. Наприклад, якщо в Європі для комунікації із журналістами використовують Twitter, то в Африці треба наймати автобус, що везти журналістів на подію – вони не мають свого транспорту», – заявив бельгійській експерт.
Сварки не заважають реформам – директор з комунікацій Нацради реформ
Реформа державних комунікацій – частина реформування державної системи країни. За перебігом реформ можна слідкувати на сайті Національної ради. Наразі в зоні ризику перебувають кілька галузей, зокрема і антикорупційна реформа.
Саме через цей напрямок нещодавно на засіданні Ради реформ відбувся конфлікт між міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим і головою Одеської облдержадміністрації Міхеїлом Саакашвілі. Офіційно засідання було присвячене реформуванню державних підприємств і створенню національної холдингової компанії.
Як розповів Радіо Свобода директор з комунікацій Національної ради реформ Петро Іванов, гарячі дискусії політиків і державних діячів під час засідань Ради реформ – не рідкість. Засідання спеціально проводять у закритому режимі, без журналістів, тому учасники не відчувають певних обмежень у вираженні емоцій і думок. Втім відкритих конфліктів на кшталт останньої сварки, Іванов за ці півроку, які він працює, не пам’ятає.
«Члени Ради реформ залишаються політиками, відповідно вони мають право поводитися так, як вони вважають за потрібне. Від цього прогрес у реформі не повинен ніяк залежати. І, як на мене, не залежить – є певні затвердженні плани щодо деяких реформ. Все одно є рішення, які потрібно ухвалювати. Нацрада була задумана як платформа для дискусії, спеціально, щоб люди могли прийти, відверто висловити свою позицію і запропонувати альтернативну концепцію. Спосіб, як вони це роблять, – це питання рівня українського політикуму», – наголосив Іванов.
Як заявив Радіо Свобода радник з питань преси, освіти і культури посольства США Конрад Тернер, головним у державних комунікаціях є підтримання рівня довіри, а для цього, перш за все, потрібно не брехати.
Люди мають знати, що відбувається в уряді, які цілі він перед собою ставить – це головне завдання прес-службиКонрад Тернер
«Люди мають знати, що відбувається в уряді, які цілі він перед собою ставить – це головне завдання прес-служби. Стратегія комунікацій, яка зараз обговорюється, – це лише частина процесу. Ця стратегія відповідає на запитання, як донести інформацію до людей максимально ефективно, як представити її так, щоб люди змогли її сприйняти і сформувати свою думку з цього приводу», – наголосив Тернер.
На його думку преса і уряд мають підтримувати один одного, зокрема, для того, щоб отримувати інформацію, але залишатися суперниками.
