Під загрозою закриття опинилися російські автомобільні підприємства. Причина – затримки з постачанням турецьких комплектуючих деталей на російській митниці. Через це у Петербурзі уже зупиняються заводи, що виробляють побутову техніку.
9 грудня у Петербурзі зупинився завод компанії Bosch-Siemens, що виробляє пральні машини. Через два дні, 11 грудня, був зупинений завод тієї ж кампанії, яка виробляє холодильники. Причина зупинки виробництв – затримка комплектуючих деталей з Туреччини на російській митниці. Офіційно промислові товари не увійшли до списку товарів, заборонених до ввезення з Туреччини, після впровадження санкцій з російського боку, проте вже з кінця листопада на російській митниці стали затримувати турецьку сировину та комплектуючі. З 23 листопада, наприклад, з митниці не може отримати деталі ізоляції для високовольтних трансформаторів розташований в Колпіно завод «Силові машини – Toshiba. Високовольтні трансформатори», дочірнє підприємство концерну «Силові машини». Через це з 3 грудня призупинено будівництво 3-х високовольтних трансформаторів, які споруджувалися для федеральної мережевої компанії і компанії «Санкт-Петербурзькі електричні мережі». Але найбільшу загрозу затримка на російській митниці комплектуючих становить для російських заводів, що виробляють автомобілі.
За даними Асоціації експортерів автомобільної промисловості Туреччини, у 2014 році транспортних засобів і автокомпонентів з цієї країни до Росії було експортовано на суму понад 800 мільйонів доларів, частка на комплектуючі деталі становила близько 440 мільйонів доларів. Турецькі компоненти постачаються для АвтоВАЗу, КАМАЗу, альянсу Renault-Nissan. Представник асоціації Еврен Беленліоглу розповідає, що з Туреччини постачаються машини Honda і Тoyota, вантажівки, а також дуже багато різних комплектуючих. Дуже довгий список.
У Петербурзі працюють три заводи з випуску легкових автомобілів: Тoyota, Nissan і Hyundai, а також спільний завод МAN і Scania, який збирає вантажівки. Лише на завод Hyundai комплектуючі з Туреччини не постачаються. Судячи з листа, з яким до Федеральної митної служби Росії звернувся віце-губернатор Санкт-Петербурга Сергій Мовчан, ситуація із затримкою автокомплектуючих є на Балтійській, Санкт-Петербурзькій, Пулковській та інших територіальних митницях. З 26 листопада не була випущена, наприклад, жодна декларація на товари з Туреччини для філії заводу Тoyota в Санкт-Петербурзі.
Еврен Беленліоглу, не називаючи автопідприємства в Петербурзі, підтверджує наявність проблем: «Як я знаю від одного постачальника комплектуючих, затримка їх на митниці становить більш як два тижні. Ці комплектуючі необхідні для виробництва, і досі замовники не могли їх отримати. Якщо їх вчасно не отримати, то конвеєр неминуче зупиниться. Можливо, у замовника на складах є такі комплектуючі, я не знаю, на скільки днів їх вистачить. Конвеєр зупиняється, якщо навіть одного компонента не вистачає. А там же є ще й інші компоненти, які везуть з Туреччини. Я зараз ситуації не знаю, але, можливо, з ними теж проблеми. І якщо їх не можуть привезти до Пітера, то там серйозні проблеми, звичайно. Звичайно, ми всі сподіваємося, що все буде добре, буде краще. Але держава вирішує, як все буде. Я не знаю, як все буде. Буде краще? Буде гірше? Я не знаю».
На автопідприємствах Петербурга працює близько восьми тисяч робітників, а частка міста в загальноросійському виробництві автомобілів становить до 24 відсотків. Однак не тільки заводи, що виробляють автомобілі та побутову техніку, опинилися на межі закриття. За словами голови комітету з промислової політики Санкт-Петербурга Максима Мейксіна, йдеться про десятки заводів.
На думку відомого петербурзького тюрколога, доцента Санкт-Петербурзького державного університету Олександра Сотніченка, погіршення відносин або «економічна війна», як її вже назвали, між Росією і Туреччиною буде мати серйозні наслідки для обох країн.
«Для Туреччини – це туризм насамперед. Окрім того, це постачання продовольства. А також замовлення, які турецькі компанії отримують, насамперед на будівництво, а також на постачання різної продукції, зокрема, для автомобільної промисловості, запчастини до побутової техніки. У Росії є турецькі заводи з виробництва побутової техніки. Що стосується газової галузі, то постраждає менше, тому що Туреччина не зможе в найближчі роки повністю відмовитися від російського газу. У Туреччини є перспектива будівництва двох газопроводів. Один – з Азербайджану, один – з Іракського Курдистану. Однак азербайджанський проект, що зветься «Трансанатолійський проект», буде закінчений лише в 2017 році, незважаючи на те, що вони намагаються зараз його дещо інтенсифікувати. А проект газопроводу з Північного Іраку буде закінчений не раніше 2018 року. Тому до цього часу основним постачальником газу до Туреччини залишається Росія. До того ж, ні азербайджанські, ні іракські поставки газу не зможуть повністю замінити російські. Для Росії поки ці санкції менш болючі, ніж для Туреччини».
З Олександром Сотніченком не зовсім згоден професор російського державного університету «Вища школа економіки» Андрій Заостровцев, який назвав негативні наслідки для російських виробників і споживачів від ведення санкцій: «По-перше, санкції означають додаткові витрати у пошуку нових постачальників. По-друге, вони впливають на прискорення інфляції. По-третє, взагалі на зниження якості продукції. Причому підвищення цін можна очікувати і на російську продукцію, оскільки наші внутрішні виробники, якщо є у нас замінна продукція, звісно скористаються такою ситуацією не стільки для збільшення виробництва, скільки просто для підвищення цін на свою продукцію без будь-яких якісних її змін. Санкції призведуть до зниження рівня життя, до зниження рівня споживання. А далі я не знаю, як буде реагувати населення. Пасивно чи активно? Швидше за все, пасивно. Буде шукати якісь шляхи пристосування до цієї ситуації».
Нічого хорошого від введення з російської сторони санкцій не очікує і науковий керівник Центру досліджень модернізації Європейського університету в Санкт-Петербурзі Дмитро Травін.
У нас буде стагнація в економіці, певне зниження рівня життя. Можливо, і велике, але невелике буде точно. Поступова деградація країни. Якщо сказати в загальних рисах, ми входимо в другий застійДмитро Травін
«Я нічого доброго не чекаю. Я думаю, що у нас будуть великі економічні проблеми, тому що неможливо розвивати економіку в XXI столітті, коли ти сваришся то з однією країною, то з іншою. Причому сваришся з країнами, які потенційно є партнерами Росії. У нас буде стагнація в економіці, певне зниження рівня життя, – каже Дмитро Травін. – Можливо, і велике, але невелике буде точно. Поступова деградація країни. Якщо сказати в загальних рисах, ми входимо в другий застій. Він дещо схожий на брежнєвський, коли країна існувала близько двадцяти років взагалі без будь-якого розвитку. Зараз цей застій матиме дещо інші форми, все ж таки у нас на прилавках є певні товари, але розвитку я не очікую. По-моєму, наша влада взагалі не збирається займатися розвитком країни. У них зовсім інші завдання».
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
