У Росії Державна дума, нижня палата парламенту, схвалила в першому читанні законопроект, що має надати Конституційному судові Росії право визначати, виконувати чи ні вердикт міждержавних структур, серед них і Європейського суду з прав людини.
Законопроект стосується постанов міждержавного органу, винесених за скаргою проти Росії, і надає Конституційному судові можливість визначати, чи можуть такі постанови бути виконані з погляду відповідності Конституції Росії, чи не можуть.
Голова думського комітету з конституційного законодавства і держбудівництва Володимир Плігін, який є одним із авторів таких поправок до закону про Конституційний суд Росії, раніше заявляв, що запропоновані зміни не ставлять під сумнів позицію Росії щодо дотримання міжнародних зобов’язань – вона залишається незмінною. Але, заявляв депутат, схожа практика, пов’язана з пріоритетом національного законодавства, за його словами, існує і в інших державах світу.
У перебігу дискусії представник опозиції Дмитро Гудков заявив, що ухвалення цього закону «загрожує серйозними, катастрофічними наслідками» для Росії. «Створення політичного прецеденту невиконання (міжнародних) зобов’язань може завдати серйозної шкоди», – вважає він. На думку Гудкова, від цього закону можуть потерпіти російський бізнес, компанії, скоротяться інвестиції в економіку Росії.
У середині липня Конституційний суд Росії вже ухвалив рішення, що Москва може не виконувати рішення Європейського суду з прав людини, якщо при цьому порушуються засадничі конституційні норми Росії. При цьому Конституційний суд підкреслив, що Росія не має наміру ухилятися від виконання рішень ЄСПЛ, якщо вони не суперечать національному законодавству. Крім того, в постанові суду йшлося про те, що Росія залишається під юрисдикцією Страсбурзького суду.
У міжнародних відносинах є нормою пріоритет міжнародних правових актів, які країна ратифікувала чи до яких приєдналася, над національними.
