Мінімум 30 тисяч вояків Росії перебуває в окупованому Криму – речник Генштабу ЗСУ

Гості передачі «Ваша Свобода»: Владислав Селезньов, речник Генштабу Збройних сил України; Тарас Пастух, народний депутат від «Самопомочі», член парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони.

Олександр Лащенко: Упродовж минулої доби внаслідок бойових дій жоден український військовослужбовець не загинув, однак двоє бійців є пораненими, ще двоє вояків підірвались на розтяжці. Про це повідомив сьогодні речник адміністрації президента з питань АТО Олександр Мотузяник.

Embed share

Ваша Свобода | Після блокади Криму Путін активізує бої на Донбасі?

відео Радіо Свобода

Embed share

The code has been copied to your clipboard.

The URL has been copied to your clipboard

---

No media source currently available

0:00 0:19:59 0:00

ЗАВАНТАЖИТИ

• 34 kbps | Real Audio
• 36 kbps | Windows Media
• 32 kbps | MP3
• 128 kbps | MP3

Pop-out player

А, як інформує прес-центр штабу АТО, 18-ї години вчорашнього вечора і до шостої години ранку сепаратисти з зенітних установок, гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї продовжували вести провокаційний вогонь на всіх напрямах АТО. Загалом зафіксовано 30 обстрілів.

Тим часом ватажок донецьких сепаратистів Олександр Захарченко дозволив незаконним військовим формуванням використовувати будь-яку зброю проти сил АТО. Про це повідомляє Головне управління розвідки України. Раніше розвідка заявила, що серед бойовиків поширюють інформацію про підготовку бойових дій на слов'янському та новоайдарському напрямах.

Тим часом триває енергетична блокада активістами анексованого Росією Криму. Світла на півострові зараз обмаль.

Чи активізує Путін бої на Донбасі внаслідок зокрема енергетичної блокади Криму?

Енергетична блокада енергетичною блокадою. Ця акція триває. І як запевнив зокрема напередодні тут, сидячи за цим столом, Радіо Свобода кримськотатарський журналіст Айдер Муждабаєв, активісти жодним чином не збираються підпускати ремонтників для відновлення енергопостачання Україною окупованого Криму. Тобто цей конфлікт поки що не припиняється.

Але, зрештою, загострення на Донбасі відбулося ще задовго до цієї енергетичної блокади. Це тільки один із приводів для нашої сьогоднішньої розмови. Фактично після того, як з 1 вересня, пане Селезньов, поодинокі були випадки порушення режиму тиші, навіть у тих же ж Пісках біля Донецьку, в Авдіївці люди вже стали звикати, що немає обстрілів, але от знову фактично десятки, навіть ледь не до ста доходить.

На Ваш погляд, це серйозна активізація, можна чекати масштабного відновлення бойових дій? Чи це саме провокація, щоб спонукати українських вояків до відповіді й до порушення Мінських угод, не більше того?

​Владислав Селезньов: Так, Олександре. Станом на сьогодні ми фіксуємо значне загострення ситуації на сході нашої країни. Починаючи від нуля годин сьогоднішнього дня станом на цю хвилину зафіксовано вже 15 обстрілів наших позицій, зокрема бойовики використовують під час обстрілів наших позицій, у тому числі і зброю, яка заборонена Мінськими угодами. Отже, та заява Олександра Захарченка підтверджується практичними кроками.

– Це не просто, як вони кажуть, «понти»?

​Владислав Селезньов: Так. Тому що сьогодні двічі бойовики використовували міномети калібром більше, ніж 120 мм.

– Навіть 120, не лише 82 мм?

​Владислав Селезньов: Так. Шість мін вони запустили по нашому опорному пункту, що розташований неподалік Красногорівки. У період між 8:35 та 8:55 цей обстріл відбувся. Так само бойовики продовжують використовувати стрілецьку зброю. Так само бойовики продовжують не допускати на окремі ділянки вздовж лінії розмежування сторін представників моніторингової місії ОБСЄ. В такий спосіб вони ховають ту ж саму техніку, яку вони мали відвести в рамках Мінських угод.

Тому ми чітко розуміємо, що продовжується ескалація конфлікту. Ми виділяємо зокрема два таких напрямки. Це донецький напрямок і напрямок на півдні – район населеного пункту Широкине. Крім того, достатньо складна ситуація на артемівському напрямку.

Відповідно запас сил та засобів у нас на цих напрямках є. Ми спроможні реагувати на всі напади з боку бойовиків, адекватно реагувати. І події останніх семи місяців вкотре підтверджують той факт, що будь-яка спроба бойовиків атакувати наші позиції наражається на їх поразку. То ж ми працюємо у звичному режимі, тримаємо оборону та адекватно реагуємо на всі виклики з боку бойовиків.

– І все ж таки це підготовка перед більш масштабним можливим наступом з боку сепаратистів чи лише провокування українських вояків на можливе порушення Мінських угод?

Владислав Селезньов: Ми виділяємо кілька причин. По-перше, в такий спосіб бойовики намагаються відволікти увагу представників моніторингові місії ОБСЄ від фактів невідведення від лінії розмежування сторін бойовиками зброї. По-друге, в такий спосіб вони намагаються промацати нашу оборону. По-третє, в такий спосіб вони намагаються тиснути на учасників з боку України, які працюють в рамках мінської робочої групи…

– До речі, сьогодні засідання – чергова відеоконференція у мінському процесі…

Владислав Селезньов: … так. А кілька днів тому була зустріч робочих груп у Мінську. І саме на ці дні припадала найбільша активність бойовиків, під час яких вони вели вогонь по наших позиціях, у тому числі з використанням зброї заборонених калібрів.

– Але, за даними на сьогоднішній день, можливого повторення тих подій, які були, наприклад, 3 червня минулого року, коли був наступ на Мар’їнку, потім на Старогнатівку, сьогодні на цю хвилину поки що немає таких даних, про можливі наміри бойовиків?

Владислав Селезньов: У нас такої інформації немає. Ми спостерігаємо весь рух бойовиків на територіях, підконтрольних бойовикам. Станом на цю хвилину зафіксовано 15 обстрілів. Це середньостатистичні показники станом за минулий тиждень-два за кількістю обстрілів наших позицій.

– Пане Пастух, на Вашу думку, наскільки серйозне загострення на Донбасі? Чи можна буде говорити невдовзі про можливий масштабний наступ бойовиків?

​Тарас Пастух: Безпосередньо у складі 128 бригади ми якраз і в жовтні місяці прибули в район міста Дебальцевого, де фактично знаходився наш базовий табір. І приблизно події розгорталися подібним чином, як зараз. Поступові своєрідні розвідки боєм, поступові обстріли і спостереження, як ми реагували, тобто, де знаходилися наші сили і засоби, в якій кількості. Інтенсивно проводилася тоді, на той час розвідка через місцеве населення, яке намагалося достатньо щільно контактувати з військовослужбовцями. І, на жаль, ми на той час, я можу це сьогодні відповідально говорити, належним чином не оцінили ці розвідки боєм, а в результаті отримали те Дебальцеве, яке ми отримали.

І ми розуміємо, що це не стільки була війна за цю всю територію, а це все ж таки більше події, які виходять за межі навіть самої України. І сьогодні той процес, про який Ви, власне, і задаєте питання, для чого це робиться? Чи це тільки спровокувати українську сторону на відповідь, на те, щоб ми показали міжнародній спільноті про те, що ми не виконуємо Мінські угоди, які ми на себе взяли, але, з другої сторони, для чого це робиться?

Тобто на сьогоднішній день у Путіна фактично немає виходу з Донбасу. Йому до певної міри потрібно цю ескалацію конфлікту нарощувати, потрібно нас втягувати в цю ескалацію конфлікту. На жаль, по тій інформації, очевидно, і в цій студії не можемо повнотою інформації ділитися, але, на жаль, це загострення не є тільки для сьогоднішньої переговорної групи. Ті передислокації сил і засобів, які відбуваються з протилежної сторони, є достатньо масштабними.

– Не лише для провокування, наскільки я Вас розумію?

Тарас Пастух: І, наскільки ми оцінюємо, це відбувається не лише для провокування.

Говорити, що ми сьогодні маємо загрозу якогось широкого наступу, а чи це будуть якісь своєрідні локальні вилазки, локальні удари, то зараз, я думаю, ще зарано. Але висновок повинні зробити всі однозначно чіткий як в себе і в парламенті, і в уряді, так само, я думаю, Генштаб так само має достатньо якісно оцінити ті помилки, які були допущені в попередніх масштабних боях, які відбувалися.

– Ви маєте на увазі Дебальцеве?

Тарас Пастух: Те ж саме Дебальцеве. Для того, щоб ми не допустили.

Тому що говорити про те, що ми понесли незначні втрати при виході – 20 осіб чи 22…У цілому ті втрати, які ми понесли у «котлі», то це надзвичайно величезні. І ми не маємо права їх просто повторювати.

– А у Вас є цифри щодо дебальцевських втрат?

Тарас Пастух: Я можу сказати на прикладі своєї бригади. Це коли ми зайшли на свої позиції, нас було приблизно 2,5 тисячі, а вийшло в Артемівську 1,5 тисячі. Тобто тисяча – це ті, які були загиблі, які були поранені, які вже були фактично, як в нас кажуть, «списані», які вже не могли продовжувати далі службу, це ті, які були безвісти пропалі, це ті, які були в полоні. І відповідно там якась частина людей, які вийшли на ту коротку десятиденну відпустку і вже не змогли назад повернутися, коли дорога вже була перекрита.

– От пан Селезньов і під час цього ефіру, і не лише запевнив, що ЗСУ готові до можливої масштабної чергової провокації з боку бойовиків. Пане Пастух, Ви це підтверджуєте?

Тарас Пастух: Ми краще готові, ніж були минулого року. Але говорити про стовідсоткову готовність? Тому що ми говоримо про те, що все ж таки в нас армія за останні роки була достатньо знищена. І це планомірна робота. Відновити за рік майже неможливо, оскільки грошей на це не виділили. Тобто все рівно має відбутися процес виготовлення техніки.

А ми прекрасно сьогодні розуміємо, що дуже велика складова комплектуючих була пов’язана з Росією. В нас зараз є дуже багато договорів, які підписуються з іншими країнами, які не виконують цих контрактів, навіть при проплачених коштах. Тому сьогодні Україна, коли ніби на словах відчуває підтримку, на факті ця підтримка не є настільки практичною. На жаль.

– Пане Селезньов, є якась інформація, якщо вона, звісно, не таємна, скільки зараз на тимчасово окупованій території Донбасу не лише сепаратистів, а власне вояків Збройних сил Росії?

​Владислав Селезньов: У мене є інформація станом на вчорашній день. На територіях тимчасово окупованих «ДНР» і «ЛНР» перебуває близько 9 тисяч російських вояків. До них ми приєднуємо ще близько 35 тисяч місцевих маргіналів, а так само найманців. І близько 50 тисяч – це угруповання російських військ, яке розміщене вздовж державного кордону України і Російської Федерації.

– І знову ж таки цей чинник енергоблокади Криму... Деякі експерти не виключають, зокрема наш колега на Радіо Свобода Віталій Портников зауважив, що не можна виключати, що у Москві здійснять вторгнення на цю територію Херсонської області, де підірвали лінії електропередач, що постачали світло до Криму. І пояснюватимуть це у Росії так званою «боротьбою з тероризмом». Тим більше зараз згадали прогнози, які лунали торік, про можливе прокладання так званого «коридору» з Росії до Криму.

Пане Селезньов, це реальні речі? От Ви напередодні (і Радіо Свобода наводило Вашу заяву) сказали, що на адміністративному кордоні з Кримом насправді ніякої активізації російських військ немає. Тобто спокійна ситуація у цьому місці?

​Владислав Селезньов: Так. І моя слова підтвердили представники прикордонної служби, які так само проінформували, що вздовж адміністративного кордону між АРК і Херсонською областю жодного руху ані техніки, ані особового складу не спостерігається.

У той же ж час є інформація, що сьогодні на аеродромі в Джанкої приземлилося чотири літаки військово-транспортної авіації повітряних сил збройних сил Російської Федерації Іл-76. Який вантаж на борту знаходиться цих літаків, то мені достеменно невідомо. Ще один літак такого ж типу, класу приземлився на території військового аеродрому в Бельбеку на території тимчасово окупованого Криму. Ще так само невідомо, що саме на бортах цих літаків.

Але чітко треба пам’ятати про те, що ще у березні минулого року Російська Федерація на півночі Криму зосередила дуже потужне військове угруповання.

– Чисельність можна назвати на сьогоднішній день?

Владислав Селезньов: Є цифри. На жаль, я їх зараз не можу привести у студії, тому що не пам’ятаю. Але, звичайно, що наша розвідка працює, при чому ми використовуємо три типи розвідки – агентурна розвідка, розвідка радіотехнічна і аерофоторозвідка. Тобто ми маємо відповідну інформацію щодо чисельності угруповання російських військ.

– Йдеться про десятки тисяч?

​Владислав Селезньов: Так. Не менше 30 тисяч російських вояків нині перебуває на території тимчасово окупованого Криму, значна кількість техніки.

Як відомо, на території джанкойського аеродрому ще з березня минулого року розгорнутий потужний командний пункт з засобами зв’язку, з засобами логістики. Тобто на півночі Криму Російська Федерація зосередила значну кількість військ, не лише бронетанкових, але й артилерійських засобів.

– Пане Селезньов, чи володіє українська розвідка інформацією… Є дані Заходу, що на території анексованого Російською Федерацією Криму може бути ядерна зброя Росії?

Владислав Селезньов: Наразі я цю інформацію підтвердити не можу, тому що я такою інформацією не володію. Але, звичайно, ми отримували інформацію про те, що на території Краснокам’янки (так звана Феодосія-13) проводилися роботи у колишніх сховищах, де за часів СРСР зберігалася ядерна зброя.

– Ми, до речі, звернулися до російського політолога Станіслава Бєлковського – як до людини, яка давно вивчає життя і діяльність Путіна, навіть книжку про російського лідера написав. Як він вважає – всі ці події, пов’язані з енергетичною блокадою окупованого Криму, можуть призвести до того, що Путін активізує бойові дії на Донбасі?

​Станіслав Бєлковський (переклад): Якщо Путін захоче вплинути на енергетичну блокаду Криму, якщо він прийде остаточно до висновку, що за блокадою стоїть Київ, хоча Київ це заперечує, але Володимир Путін – людина помислива і не довіряє київській владі, я думаю, що він вже дійшов висновку, що, безумовно, блокада штучно організована Києвом, а посилання на активістів, які нібито блокують спроби відновлення енергопостачання – це просто фікції або привід, то тоді так, можливе поновлення активних бойових дій на Донбасі. Тому що це буде аргументу на користь того, тобто аргументом для розміну – ви відновлюєте енергопостачання Криму, а я призупиняю чергову хвилю бойових дій на Донбасі. Це абсолютно відповідає логіці російського президента, якою він користується вже всі 15,5 років перебування у владі.

Якщо Путін не призупинить атаки, він саме не знає, до чого мають призвести самі ці бойові дії...

– Пане Пастух, до речі, як Ви вважаєте, ще до цієї ситуації, пов’язаної з енергетичною блокадою Криму, чимало оглядачів не лише в Росії (не прокремлівських), та й в Україні казали, що Мінські домовленості – це насправді, якщо грубо казати, фейк, вони приречені на невиконання. Путін, мовляв, не хоче їх виконувати. І це підтверджується щодня. Ви так вважаєте? І у зв’язку з цим нинішнім загостренням на Донбасі можна сказати, що Мінські домовленості фактично зірвано?

Тарас Пастух: Я, чесно кажучи, сам мало у що вірив, що ці Мінські угоди будуть дотримані, власне, зі сторони Росії. І, власне, можливо, і загострення відбувається, тому що 1 січня спливає фактично декілька критичних термінів, які закладені в Мінській угоді, і когось треба зробити крайнім у невиконанні цього.

– Ключовий пункт угод – повернення кордону під повний контроль України. Кордону з Росією.

Тарас Пастух: Власне, про що ми зараз і говоримо.

– Сергій Лавров, міністр закордонних справ Росії, вже сказав відкритим текстом, що цього року Мінські угоди не будуть виконані, як планувалося раніше.

​Тарас Пастух: І зараз я Вам можу більше сказати. На жаль, починає підсилюватися і міжнародний тиск на Україну в частині стовідсоткового виконання Мінських угод.

– Це за відсутності такого тиску на Росію?

​Тарас Пастух: Не дивлячись на те, що протилежна сторона не те, що не виконує, а починає назад відновлювати ці бойові дії, які ми сьогодні бачимо.

Фактично те, що сьогодні відбувається, Ви бачите, що і в нас в Україні починається нова хвиля дискусії з приводу голосування за зміни до Конституції, знову починається активна хвиля обговорення на міжнародному рівні щодо проведення виборів на окупованій території. Напевне, і найголовніше для нас – це те, що ми повинні провести амністію, фактично проголосувати, провести через парламент амністію всіх тих вбивць, які вже впродовж 1,5 років чи 2 років вбивають.

– За такої ситуації при всіх можливих проблемах, звісно, ЗСУ зовсім інші, ніж ті, що були ще при Януковичі й навіть ще рік тому, але все одно російські Збройні сили – потужніші. Яка ж тоді альтернатива у Києва? Якщо Мінські угоди, на Ваш погляд, не виконуються, що ж тоді робити у протистоянні з таким серйозним противником і саме за такої підтримки Заходу?

​Тарас Пастух: Два роки тому ми взагалі не вірили, що ми можемо воювати з Росією. Рік тому те ж саме угруповання, яке стояло у дебальцевській дузі, витримало, напевне, разів у п’ять сили, які були більшими від наших позицій. Тому завжди позиція в обороні краща, ніж позиція нападу.

Питання: які сили будуть застосовані? Якщо піде широкомасштабна війна з залученням важкої артилерії, авіації, то це буде надзвичайно велика кров, яка проллється по Україні.

– З боку Росії?

Тарас Пастух: З боку Росії. Але я, відверто кажучи, у ці події не до кінця вірю. Тому що тоді…

– Питання ціни?

​Тарас Пастух: Питання ціни. І це тоді дійсно, напевне, буде початок третьої світової, де вже ні Європа, ні Америка не зможуть закрити очі й висловлювати свою стурбованість з приводу цієї ситуації.

Але як підстава для того, щоб робити такі локальні удари, наносити по Україні, я думаю, що це якраз буде ця нагода скористатися – чим ближче буде наближатися Новий рік, і ця критична дата. Я припускаю. Я дійсно дуже не хочу в це вірити, щоб така ситуація склалася. І є сподівання, що все ж таки формула, яка зможе це розв’язати, буде знайдена у найближчі дні.

– Пане Пастух, Ви щойно згадали про можливе (поки що цього не було) застосування російської авіації у протидії Україні. Інцидент – збиття Туреччиною російського літака Су-24. Багато зараз коментують. І в цьому зв’язку секретар РНБО України Олександр Турчинов заявив, що якщо буде таке ж використання ВПС Росії проти України, українські Збройні сили готові до такого і можуть дати відсіч. Ви це підтверджуєте? Якщо до такого дійде, звісно…

​Владислав Селезньов: Безумовно, я це підтверджую. І історія конфлікту на сході нашої країни свідчить про те, що за весь час конфлікту на сході України збройні сили, Російська Федерація авіацію фактично не використовувала. Тому що вони розуміють, що українська повітряна система оборони достатньо серйозна, вона спроможна відбивати повітряні атаки.

У той же час ми, розуміючи той факт, що Російська Федерація нині в Сирії отримує величезний, потужний, колосальний досвід застосування авіації різних типів, то ми на наступний рік основні зусилля зосереджуємо саме на модернізації нашої авіації, на модернізації наших ЗРК.