Київ – Переведення в Україну – єдина можливість позитивного вирішення справи засуджених у Росії Олександра Кольченка та Олега Сенцова. Так вважає адвокат Кольченка Світлана Сидоркіна. Це можливо лише у випадку, якщо обидві держави домовляться між собою, сказала вона в інтерв’ю Радіо Свобода. Сидоркіна повідомила також, що чималу підтримку отримує від анархістських організацій по всьому світу, а Україна могла би проявити більшу увагу до тих, хто постраждав за Батьківщину.
– Зараз Олександр Кольченко та Олег Сенцов перебувають у СІЗО-4 Федеральної служби безпеки у Ростові-на-Дону. Вчора мене туди не пустили на зустріч із Олександром, мотивувавши це тим, що був слідчий день і не було вільних кабінетів. Хоч я й залишилась там майже до кінця дня, до свого підзахисного я так і не потрапила. Я не знаю, чи були для цього дійсно об’єктивні причини, але з огляду на те, що я пролетіла півтори тисячі кілометрів, можна було б знайти можливість, щоб я хоча би півгодини поспілкувалась зі своїм підзахисним.
– На якому етапі перебуває справа?
– На сьогодні справа перебуває на апеляційному розгляді. 24 листопада будуть розглядатися апеляційні скарги, які подані в інтересах Олега Сенцова та Олександра Кольченка.
– Олег Сенцов під час розгляду справи казав, що готовий до вироку у 25 років, оскільки чув таку цифру під час слідчих дій. А Олександр обговорював з Вами це?
– Сам факт перебування у місцях утримання, де вони були – СІЗО, ФСБ – дає їм розуміння того, яка на сьогоднішній день у Росії судова обстановка. З урахування тяжкості обвинувачень, які їм інкримінували, і з урахуванням дій, які, як я вважаю, не відповідають висунутим обвинуваченням, вони розуміли, що іншого покарання в даній ситуації бути просто не може.
– Яких заходів буде вживати захист, щоб сприяти позитивному вирішенню справи в апеляційному суді?
– Вирішення цієї справи на користь хлопців можливе, якщо вони, як громадяни України, будуть переведені на територію України. Я вважаю, що в тих реаліях, у яких ми сьогодні опинились, це єдина можливість. Таке рішення може бути ухвалене, якщо воно буде узгоджено між Україною і Росією, але враховуючи, що відносини між двома країнами змінюються, я все ж таки сподіваюсь, що розум візьме гору і хлопці повернуться на Батьківщину.
– Адвокат одного зі звинувачених в Україні військових ГРУ Юрій Грабовський у розмові із журналістами зазначив, що Александрова і Єрофеєва, можливо, можуть обміняти на Сенцова і Кольченка. Ви щось знаєте про це і чи берете участь у переговорах?
– Я не володію конкретною інформацію з цього приводу, але наголошую: якщо обидві держави зможуть домовитися, то спосіб може бути знайдений, щоб повернути хлопців додому. Все інше – розмови на рівні домислів.
– Як Ви гадаєте, наскільки може затягнутися розгляд справи?
– Якщо буде приділятись належна увага з боку суспільства, це сприятиме скорішому розгляду справи.
– Наскільки мені відомо, Олександру допомагають і в самій Росії.
– Олександр – анархіст за своїми переконаннями. Йому активно допомагають і російські анархісти, й анархісти зі всього світу. Завдяки інформаційній підтримці, яку проявили російські активісти на міжнародному рівні, фінансова допомога надходила від таких організацій зі всього світу.
З боку України має бути більша підтримка, вони постраждали за свою Батьківщину
– Як Ви оцінюєте підтримку, яку надає хлопцям Україна?
– Я вважаю, що з боку України має бути більша підтримка, в цій ситуації вони постраждали за свою Батьківщину, бо, на мій погляд, своїх не можна кидати.
– На прес-конференції Ви казали, що Олександр схуднув.
– Олександр і так був худий, а зараз схуднув ще більше. Коли вони перебували у СІЗО Лефортово, у нього в медичній карті у графі «діагноз» вказано, що в нього нестача ваги, йому навіть давали додаткове харчування, згущене молоко і вершкове масло. В СІЗО-4 харчування набагато гірше, я саме цим пояснюю втрату ваги.
– Чи є в Олександра і Олега можливість спілкуватись один із одним?
– Через те, що вони проходять по одній і тій же справі, можливості спілкуватись один із одним у них немає. Вони могли спілкуватись лише тоді, коли йшло слідство. Зараз вони утримуються в різних камерах.
– Що саме люди надсилають Олександру і Олегу в СІЗО?
– Їм приходить багато листів, але вони всі проходять цензуру. А в цих рамках не вся кореспонденція може до них дійти. Мені відомий випадок, коли лежало багато листів, вони приходили до них із великим запізненням. Хоча українську літературу цензура пропускає, то Саша з задоволенням її читає, зокрема – Лесю Українку.
– Який у хлопців настрій?
Вони не падають духом
– Вони не падають духом, і я вважаю, що це – завдяки тій підтримці, яка надходить із усіх боків. Хочеться, щоб все ж таки вирішилось головне питання – щоб покарання хлопці відбували в Україні.
Крим був і залишається батьківщиною – місцем, де він народився та виріс, але для нього батьківщина це, перш за все, Україна
– Можливо, Ви спілкувались з Олександром про те, – якщо справа скоро вирішиться і хлопці опиняться на волі, він повернеться до окупованого Криму?
– Про це ми не спілкувались, але для нього, безумовно, Крим був і залишається батьківщиною – місцем, де він народився та виріс, але для нього батьківщина – це, перш за все, Україна.
Скоро Олександру Кольченку виповниться 26 років. Активісти та адвокат закликають писати листи та знімати відео на його підтримку, але попереджають – не можна коментувати матеріали справи, треба уникати політичних гасел і закликів, й писати бажано російською мовою, інакше – цензура може не пропустити листи. Адвокат Світлана Сидоренко наголосила, що людська підтримка тримає бойовий настрій хлопців.
