У Верховній Раді відкрили доступ до нового типу даних – до депутатських запитів. Тепер можна дізнатися, про що пишуть депутати, наприклад, до правоохоронців, та чиї інтереси захищають.
Усі депутатські запити оприлюднили на сайті парламенту після того, як генпрокурор України Віктор Шокін продемонстрував відео з депутатом Ігором Мосійчуком, де він озвучує розцінки на депутатські запити, написані, власне, з комерційною метою для компаній, умовно кажучи, з вулиці.
До прикладу, своєму співбесіднику Мосійчук говорить, що запит з комерційних питань коштує 10-15 тисяч доларів.
Запити Руслана Лук’янчука
Та Мосійчук, очевидно, не єдиний, хто зрозумів, що запити можна використовувати в персональних інтересах. За задумом, запит народного депутата – письмова вимога до іншого державного органу надати офіційну відповідь упродовж 15 днів стосовно того чи іншого питання. Цю вимогу не можна проігнорувати.
Народний депутат від фракції прем’єр-міністра Арсенія Яценюка «Народний фронт» Руслан Лук’янчук за рік роботи у парламенті зробив чотири депутатські запити. Два з яких написані на захист інтересів фінансової компанії «Абсолют фінанс», яка займається обміном валюти на вулицях. При цьому однією з власниць цієї компанії є офіційна помічниця Лук’янчука у парламенті Оксана Бродовська.
Скільки запитів він написав, Лук’янчук не пригадує. «Я багато запитів писав. Коли до мене звертаються люди, я обов’язково реагую на ті чи інші порушення їхніх прав», – відповідає він на запитання журналіста «Схем».
Спочатку він не зміг пригадати, хто саме звертався до нього стосовно «Абсолют фінанс». Та згодом пригадав: «Це не використання службового становища, бо я не знаю, хто стоїть за цим підприємством. До мене звернулися люди, права яких були порушені. А що помічник – не людина чи він не має прав?»
Раніше журналіст-розслідувач Грехем Стек дізнався, що компанія, стосовно якої писав запити Руслан Лук’янчук, володіє близько 80% обмінних пунктів у Києві та багатьма в Україні. Як зазначено в статті у виданні Business New Europe, «зв’язок обмінного бізнесу з партією прем'єр-міністра під час девальвації порушує багато питань, оскільки жодна політична сила не зізнається в прибутковості краху валюти».
Підписався щодо допомоги компанії «Абсолют фінанс» і ще один депутат із «Народного фронту» Олександр Сочка. Проте сам він цього не пригадує: «Я написав? Треба подивитися – я не пам’ятаю».
Запити Костянтина Павлова. Підозра на лобіювання інтересів Ахметова?
Народний депутат фракції «Опозиційний блок» Костянтин Павлов написав 4 депутатські запити. Три з них – зі згадкою про мораторій на підвищення рентних платежів для видобутку залізної руди. Зазначено, що звернення написане за результатами круглого столу «Плата за надра» 15 квітня.
Більшість українських компаній, які брали участь у цьому круглому столі, пов’язані з українським олігархом Рінатом Ахметовим. Він – власник кількох гірничо-збагачувальних бізнесів, для яких вартість видобутку сировини є ключовим фактором прибутковості бізнесу.
Сам Павлов переконує: стосовно рентних платежів до нього зверталися мешканці міста, у тому числі й Кривого Рогу, де він обирався. У цьому місті є велика концентрація підприємств залізорудної промисловості.
На запитання, як рента обходить жителів міста, депутат відрізає: «А ви у них спитайте».
І на запитання стосовно можливого лобіювання інтересів компаній Ріната Ахметова відповідає: «Ставте ці запитання іншим».
Крім депутата Павлова, під мораторієм щодо рентних платежів підписалися ще двоє депутатів Андрій Гальченко і Дмитро Шпенов, які раніше були помічниками депутата Олександра Вілкула, екс-менеджера у компанії Рината Ахметова.
Запити Олександра Данченка. Державні чи приватні інтереси?
Очільник парламентського комітету з питань інформатизації і зв’язку Олександр Данченко написав один із запитів з вимогою надати презентацію компанії «Укртелеком» з бізнес-показниками компанії та іншою комерційною інформацією.
Данченко – власник «Датагруп», яку можна вважати конкурентом на ринку інтернет-зв’язку з «Укртелекомом». Компанія, до того ж, залежна від дозволів «Укртелекому» щодо доступу до так званої телеком-каналізації, де проходять канали зв'язку.
Сам депутат переконує, що ніяких особистих інтересів у його запиті не відображено.
«Я діяв у державних питаннях», – запевняє Олександр Данченко.
Запити Олега Ляшка. Підозра у вирішенні родинних конфліктів
Серед депутатських запитів можна знайти й такі, що можуть бути пов’язані з персональними інтересами та сімейними проблемами депутатів. Лідер Радикальної партії Олег Ляшко з 11 депутатських запитів 5 написав щодо компанії «АТБ», але цього факту не пригадує.
«Я не пригадую. Я підписую щодня тисячі документів і звернень», – переконує він і запевняє, що в родинні конфлікти не втручається.
Сергій Рибалка, один із членів фракції Радикальної партії Ляшка, має персональний конфлікт зі співвласником мережі супермаркетів «АТБ». Раніше Рибалка був одружений із донькою цього власника Геннадія Буткевича. Після розлучення між колишніми родичами розв’язалася юридична війна.
Сам же Сергій Рибалка говорить, що фракція керується національними інтересами, бо підозрює, що «АТБ» може не платити податки. Сама компанія це раніше заперечувала.
Запити Сергія Лабазюка, який цікавиться дорогами
Народний депутат із групи «Воля Народу» Сергій Лабазюк, яка не є частиною урядової коаліції, надіслав депутатський запит щодо транспортного сполучення між населеними пунктами Розсоша і Хмельницький.
Пан Лабазюк є власником компанії, яка, серед іншого, займається ремонтом автомобільних доріг – головно у Хмельницькій області. Лише цього року «Аграрна компанія 2004», одним із власників якої є компанія «Вітагро», де депутат Лабазюк є власником, перемогла у восьми тендерах на будівництво доріг у Хмельницькій області загалом на суму близько 25 мільйонів гривень.
Виходить, він цікавиться станом доріг, на ремонті яких сам і заробляє.
«Я звернень зробив за два скликання своїх дуже багато по дорогах на території Хмельницької області, які в жахливому стані. Люди звертаються», – розповідає Сергій Лабазюк про свої депутатські запити.
Він запевняє, що дороги ремонтує будь-яка компанія, яка виграє тендер. І додає: «Звичайно, що якісь роботи на території Хмельницької області проводила компанія, почесним президентом якої я є».
Проте жодного конфлікту інтересів Сергій Лабазюк у своїх запитах не бачить: «Як депутат вам скажу, я зацікавлений у ремонті доріг на території Хмельницької області, де до мене звертаються мої виборці».
Депутати, яким нічого питати
Близько трьох десятків народних депутатів з 450-ти не написали жодного депутатського запиту.
Народний депутат із фракції «Народний фронт» Микола Мартиненко – голова комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки і близький соратник прем’єр-міністра – не вірить, що він серед них.
«Цього не може бути. Як голова комітету я багато звертаюся з різних питань», – переконує він. Але в офіційній базі даних цього нема.
Народний депутат із фракції «Народний фронт» Ігор Котвіцький взагалі ніяк не відповів на запитання «Схем» про написані ним депутатські запити.
Ще один депутат із цієї ж фракції Юрій Бабій точну кількість запитів, які він написав, пригадати не може: «Запитів? Один або два». Тоді як на сайті не значиться жоден.
Депутатський запит озвучується в залі парламенту і вважається вимогою до органів влади надати офіційну відповідь з питань, що належать до їхньої компетенції. Аналіз запитів демонструє, що народні обранці використовують цей інструмент для власних інтересів, інтересів найближчого оточення і навіть у родинних конфліктах.
