Україна хоче отримати повноцінно акредитовану за нормами WADA (Всесвітньої антидопінгової агенції) антидопінгову лабораторію, а наразі проби українських спортсменів будуть аналізувати в найкращих лабораторіях Європи. 18 листопада WADA повідомила, що українська антидопінгова агенція не відповідає кодексу міжнародної організації через використання неакредитованих лабораторій. Таке ж рішення ухвалене щодо антидопінгових агенцій Росії, Андорри, Ізраїлю, Аргентини та Болівії. Фахівці кажуть, що потужний український спорт за рівнем виявлення заборонених препаратів перебуває на середньостатистичному міжнародному рівні – від двох до п’яти відсотків спортсменів «ловляться» на допінгу. Існування ж повноцінної супер-лабораторії допоможе боротися з цим явищем не лише на рівні спортсменів міжнародного рівня, але й на низових щаблях українського спорту.
На час відсутності акредитації української антидопінгової лабораторії допінг-проби українських спортсменів аналізуватимуть європейські лабораторії. Про це заявив заступник міністра молоді та спорту, президент Федерації легкої атлетики України Ігор Гоцул.
«Вони за регламентом відправлятимуться в будь-яку акредитовану лабораторію. Наразі в Європі є 19 таких лабораторій. Було 20, але московська позбавлена акредитації», – сказав Гоцул в інтерв’ю Радіо Свобода.
Наша лабораторія мала акредитацію WADA. Зараз вона втратила таку акредитацію, закінчився термін її діїІгор Гоцул
«До недавнього часу наша лабораторія мала акредитацію WADA (Всесвітньої антидопінгової агенції – ред.). Зараз вона втратила таку акредитацію, закінчився термін її дії, і WADA вимагає від нас виконувати вимоги жорсткіших правил про використання виключно акредитованих лабораторій. Ми, звісно, це робитимемо, оскільки ми законослухняна країна», – додав заступник міністра молоді та спорту.
Пізно ввечері 18 листопада WADA повідомила, що українська антидопінгова агенція не відповідає кодексу міжнародної організації через використання неакредитованих лабораторій.
У п’ятницю, 13 листопада, Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій (IAAF) зупинила на невизначений термін членство Всеросійської асоціації легкої атлетики через скандал із уживанням допінгу; це означає, що російські легкоатлети не зможуть узяти участі в Олімпійських іграх 2016 року у Бразилії, якщо цю дискваліфікацію доти не знімуть, як і в інших легкоатлетичних змаганнях під егідою цієї міжнародної асоціації.
Таке рішення ухвалили по тому, як понад тиждень тому комісія WADA оприлюднила результати розслідування, яке з’ясувало, що російські легкоатлетичні й антидопінгові органи сприяли вживанню спортсменами заборонених допінгових препаратів і покривали таке вживання. Агентство тоді закликало дискваліфікувати через це російську легкоатлетичну асоціацію.
Як сказав в інтерв’ю Радіо Свобода Олександр Ткачук, завідувач Лабораторії антидопінгового контролю, українська лабораторія має акредитацію ІСУ17025, яка є необхідною умовою для отримання повноцінної акредитації WADA.
«У відповідності з Кодексом, який вступив в дію у 2015 році, всі проби, які відбирає Національний антидопінговий центр, мають проходити аналіз в лабораторії, що має акредитацію WADA. Національний антидопінговий центр і раніше проводив аналіз проб у європейських лабораторіях. Але, починаючи з цього року, це є абсолютно обов’язковою умовою – причому аналіз має відбуватися в лабораторіях лише з акредитацією WADA», – каже Ткачук, Лабораторія якого існує при Національному антидопінговому центрі України.
Нині ж проби українських спортсменів аналізують в лабораторіях Німеччини, Швейцарії, Австрії та трохи рідше у Польщі.
Потрібна своя лабораторія за стандартами WADA
За словами фахівців, процес акредитації WADA надзвичайно складний і вимагає величезних коштів.
«WADA-акредитована лабораторія є лабораторією світового рівня. Причому така лабораторія входить до еліти аналітичних лабораторій світу. На них рівняються всі інші лабораторії – тому вимоги до них надзвичайно жорсткі і їх дуже багато. Наприклад, ми маємо відповідати вимогам технічних документів. WADA висуває дуже-дуже серйозні вимоги до аналітичного обладнання. Обладнання має бути надзвичайно точним і сучасним і воно дуже дорого коштує», – зазначив Ткачук в інтерв’ю.
За його словами, перший етап на цьому шляху – отримання Лабораторією нового приміщення, другий – закупівля обладнання, якого наразі не вистачає. Повне оснащення лабораторії за вимогами акредитації WADA вимагатиме від 8 до 10 мільйонів євро, додає він.
Але чого більше – практичного значення чи престижу – у бажанні мати ультрасучасну лабораторію за стандартами WADA?
Аналіз у нашій власній лабораторії дозволить проводити контроль на нижчому рівні. В такому випадку ми будемо боротися з допінгом ще на ланках національних федераційОлександр Ткачук
«Це той рідкий випадок, коли накладається одне на інше: і бажання бути на відповідному міжнародному рівні, а також і питання престижу. Аналіз у нашій власній лабораторії дозволить проводити контроль на нижчому рівні. Тобто контролювати спортсменів не лише міжнародного рівня, але й спортсменів національного рівня. І в такому випадку ми будемо боротися з допінгом ще на ланках національних федерацій і зможемо уникати міжнародних допінг-скандалів», – зауважує Ткачук.
«Ну, і також Україна має дуже серйозну і довгу наукову історію, й існування такої лабораторії відповідало б тому рівню науки, який є у нас в країні», – додає фахівець.
Боротьба лабораторій і фармакологів
За словами експертів, існує певна протидія між фармакологами, допінг-фармакологами, з одного боку, і антидопінговими лабораторіями, з іншого.
Кожен рік з’являється якийсь новий тип препаратів, які – з більшим чи меншим успіхом – антидопінгові лабораторії в стані визначати.
І одним із найбільших здобутків сучасної науки є той, що з 2010 року настав кінець ери параболічних стероїдів. Адже до 2010 року найбільш уживаними – та навіть і зараз! – були саме анаболічні стероїди. І п’ять років тому лабораторією в Кельні був знайдений так званий «довгоживучий анаболіт» – метандінон – один із найбільш популярних стероїдів у спорті. І після цього такі «довгоживучі метаболіти», які залишають «слід» в організмі спортсменів, були знайдені майже для всіх типів анаболічних стероїдів, а також і для багатьох заборонених речовин інших класів.
«Це призвело до того, що використання анаболічних стероїдів зараз є абсолютно беззмістовним і необґрунтованим. Бо навіть через кілька років антидопінгові лабораторії в стані визначати наявність цих заборонених препаратів. Тобто, коли нечесний спортсмен припинив використовувати заборонені стероїди, то антидопінгова лабораторія в стані й через кілька років побачити його метаболіти», – каже Ткачук.
«Якщо раніше недобросовісний спортсмен міг за два тижні чи місяць припинити приймання забороненого препарату і фізична форма ще лишалася «на рівні», хоча метаболітів вже не було видно в його пробі, то зараз ситуація докорінним чином змінилась. Антидопінгові лабораторії в стані визначити «довгоживучі метаболіти» і це робить їхнє використання спортсменами абсолютно безглуздим, – пояснює фахівець. – Але, звичайно ведуться нові розробки і ми, антидопінгові лабораторії, не встигаємо за фармакологами і змушені завдавати удар у відповідь».
