Київ – Перші квитанції за опалення з новими тарифами вже у поштових скриньках. Удар від них мали б пом’якшити заходи з енергоощадності, які уряд затвердив рік тому у формі державної програми: були розроблені кілька механізмів зменшення енерговтрат для побутових споживачів тепла. Як вони спрацювали й чи спрацювали взагалі?
Щоб менше платити, треба утеплитися – цю пораду прем’єр Арсеній Яценюк виголосив ще задовго до початку опалювального сезону. Підкріплена вона була урядовою програмою з енергоефективності.
Уряд пропонував здешевлення кредитів на заміну котлів і утеплення будинків. Компенсувати 20% суми кредиту пропонували тим, хто замість газового встановить твердопаливний котел, 30% – тим, хто термомодернізує будинок сам (сюди входить зовнішнє утеплення, вікна, двері, індивідуальні теплові пункти) і 40% – якщо те ж саме зробить ОСББ.
Понад 60 тисяч домогосподарств отримали кредити на утеплення своїх будинків, на заміну котлівАрсеній Яценюк
«Понад 60 тисяч домогосподарств отримали кредити на утеплення своїх будинків, на заміну котлів, і вже пішли перші кредити на ОСББ, коли фактично цілий будинок приймає рішення на утеплення», – сказав Яценюк на засіданні, під час якого Кабінет міністрів продовжив дію програми з енергоефективності на 2016 рік.
Держенергоефективності звітує, що на ці кредити (які у відомстві нарекли «теплими») надали майже 112 мільйонів гривень, а скористалися програмою пільгових кредитів 60 тисяч абонентів.
Хоча держава компенсує п’яту частину тіла кредиту, відсоткова ставка за ним є високою – у державних банках, які беруть участь в урядовій програмі, вона становить 25%. Взагалі, кредит видають терміном до трьох років, але виходячи з таких відсотків сенс користуватися держпрограмою є лише в тому разі, якщо людина в змозі погасити кредит достроково – упродовж кількох місяців.
Експерт з енергетичних питань, керівник альянсу «Нова енергія» Валерій Боровик вважає, що програма не показала себе ефективною – передусім, тому, що навіть 20-відсоткова компенсація кредиту не зробила його доступним для більшості громадян. «Як ці програми діяли в Чехії, в інших країнах – давалися кредити безвідсоткові, під великий термін розрахунку, близько 10 років, при цьому населення майже нічого не платило або платило дуже невеликі кошти, беручи енергоощадне обладнання», – говорить Валерій Боровик.
Виграють, в основному, всі свої, і це не дозволяє власним виробникам чи закордонним підприємства, що входять на український ринок, доходити до кінцевого споживачаВалерій Боровик
Щодо заходів з утеплення, то у випадку з багатоквартирними будинками, каже експерт, вибір виконавців відбувається не за ринковими правилами: «Виграють, в основному, всі свої, і це не дозволяє власним виробникам чи закордонним підприємства, що входять на український ринок, доходити до кінцевого споживача через державні тендери».
Валерій Боровик вважає, що реального скорочення енергоспоживання, зумовленого урядовими заходами, немає – те, що є, пояснюється зупинкою підприємств і «фізичною» економією з боку споживачів, які самотужки роблять усе, аби зменшити свої рахунки.
Ми не маємо достовірної інформації про обсяги газу – Яковлева
Скільки газу зекономили за рахунок програми з енергоефективності, зміни норм споживання і через просту відмову людей від газу через несплатоспроможність – це має прорахувати і про це прозвітувати Міненерго, каже член колегії Держагенства з енергоефективності Марія Яковлева.
Коли говорять про економічно обґрунтований тариф – це наскільки достовірно він прорахованийМарія Яковлева
«Міністр Демчишин сказав, що споживання газу населенням скоротилось на 20% – де ми це бачимо у відкоригованому балансі? Бо це основні дані, на яких ґрунтується розрахунок тарифу, – коментує експерт. – Коли говорять про економічно обґрунтований тариф – це наскільки достовірно він прорахований. Достовірність стосується того, які обсяги газу були використані. Бо ми насправді не маємо достовірної інформації».
Населенню підняли тарифи, але водночас не залатали діри у «Нафтогазі», куди витікають гроші, додає Марія Яковлева. «При існуючій системі монополії НАК «Нафтогазу» вони можуть витікати будь-куди – це і обслуговування автомобілів, і утримання компаній, які уже 3-4 роки перебувають у стадії ліквідації, а «Нафтогаз» на них витрачає від 100 до 150 мільйонів гривень на рік, і багато чого іншого, того, що взагалі не можна проконтролювати», – зазначила експерт у коментарі Радіо Свобода.
Одна з можливостей економити – до якої теж закликав Кабмін – споживати замість газу нічну електроенергію. Однак шлях до цього – дуже довгий і, як виявляється, неокупний. Ви встановлюєте електричний котел, потім купуєте спеціальний лічильник, який обліковує споживання залежно від часу доби, і тут виявляється, що споживати потрібний для опалення обсяг електроенергії не можете через встановлений ліміт – 600 кіловат на місяць. Укладання ж угоди на збільшення ліміту споживання є платним, що на додачу до котла і лічильника робить цей сценарій невигідним.
Стимулювати перехід на електрику уряду взагалі не варто, зауважує Валерій Боровик – перекіс у цей бік є не менш небезпечним, ніж залежність від газу, і це Україна вже бачить, маючи проблеми з забезпеченням ТЕС вугіллям. Щоб підвищення енергоефективності відбувалось без крайнощів, потрібен старегічний план розвитку енергозаощадження.
