Берлін – Щорічна Берлінська конференція з безпеки – наймасштабніша у царині європейської безпеки та оборони. Цього разу вона набула нового сенсу з огляду на останні події у Парижі. Крім постійних тем щодо розвитку та співпраці з питань політики, економіки й безпеки, нині йдеться про розробку нової стратегії у боротьбі з тероризмом. Головні дійові особи – країни-члени НАТО, ЄС, а також Україна, Росія, Сирія. Головні теми: гібридна війна, євроатлантична безпека та кібер-революція.
У чотирнадцятій Берлінській конференції із безпеки беруть участь майже одна тисяча політиків, експертів, представників оборонної промисловості 60 європейських країн. Її проводять у співпраці з комітетом із питань безпеки і оборони Європарламенту. Вона стала однією з найважливіших платформ обміну інформацією і розвитку у царині безпеки.
Загрози від країн-сусідів
Як пояснили організатори заходу, на відміну від Мюнхенської, котра теж торкається тем безпеки, але зосереджується здебільшого на розв’язанні проблем країн-членів НАТО, Берлінська конференція розглядає нагальні потреби саме країн ЄС. Відтак, крім глав дипломатичних відомств європейських країн, на конференцію прибули представники Європарламенту, Північноатлантичного альянсу та США. Україну представляє заступник міністра оборони Ігор Долгов.
Українську тему порушували у різноманітних аспектах. Так, уже під час відкриття конференції постійний представник Чехії при НАТО Їржі Шедіві наголосив, що події в Україні, Сирії та Іраку свідчать: загроза від країн-сусідів стосується й інших країн. Він закликав використовувати усі можливості, щоб сприяти стабільності кризових регіонів.
«Також військове втручання, як можливість, не може бути виключене. Але ми маємо себе запитувати, чи те, що робимо, не шкодить більше, ніж допомагає справі? Суверенітет України ще досі обмежений, економіка на межі розвалу, водночас тривають агресивні акції з боку сепаратистів. Головну відповідальність за таку ситуацію несе Москва», – сказав Їржі Шедіві.
Він також додав, що повернення до буденних справ, вдаючи, ніби нічого не сталося, важко уявити. Це особливо ускладнює ситуацію з огляду на наші спільні зусилля у боротьбі з тероризмом, вважає представник Чехії у НАТО.
Об’єднати зусилля у боротьбі з тероризмом
Також колишній президент Європейського парламенту Ганс-Ґерт Петтерiнґ заявив про об’єднання зусиль у боротьбі з тероризмом також і з Росією.
Маємо чітко усвідомити, як ми оцінюватимемо дії країн, якщо Росія привласнила частину території України, і здійснює інтервенцію на сході цієї країниГанс-Ґерт Петтерiнґ
В інтерв’ю Радіо Свобода він пояснив: «Нам необхідна подвійна стратегія. З одного боку, маємо чітко усвідомити, як ми оцінюватимемо дії країн, якщо Росія привласнила частину території України, і здійснює інтервенцію на сході цієї країни. Адже такі дії суперечать нашим європейським і міжнародним правилам. Це ми говоримо чітко. Тому й застосовуються санкції проти Росії. З другого боку, ми повинні дотримуватися діалогу і не припиняти переговорів із Росією. Лише у такий спосіб матимемо можливість висловити Росії нашу думку щодо її агресивних дій проти України», – сказав колишній президент Європейського парламенту.
Водночас Ганс-Ґерт Петтерiнґ вважає, що Україна, її громадянське суспільство мають багато зробити самотужки на шляху до демократії, правової держави, забезпечивши стабільність розвитку у всіх галузях.
Люди в Україні мають таке само право жити у свободі та демократії, правовій державі, як ми живемо у Німеччині, Франції чи Польщі, чи будь-якій країні ЄСГанс-Ґерт Петтерiнґ
«Найголовніше те, що українці мають усвідомити: вони є часткою Європи. Люди в Україні мають таке само право жити у свободі та демократії, правовій державі, як ми живемо у Німеччині, Франції чи Польщі, чи будь-якій країні Європейського союзу. Тут Україна має спочатку сама зробити крок до стабільної демократії, для розвитку правової держави, подолати корупцію. На цьому шляху ми, Європейський союз і західна спільнота, готові допомагати», – сказав Петтерiнґ.
Учасники конференції також наголошували на необхідності розв’язання проблеми біженців, допомагаючи їм у забезпеченні гідного життя не лише у країнах Європейського союзу, а й у державах-сусідах. Йшлося зокрема про надання фінансової допомоги для облаштування місць проживання. Про це говорила помічник держсекретаря США з європейських та євразійських справ Вікторія Нуланд. Вона зокрема заявила: «США надали Туреччині 325 мільйонів доларів на фінансування шкіл, медичне обслуговування і забезпечення інших потреб біженців, котрі прибули на територію цієї країни».
Щодо співпраці з Росією у боротьбі з тероризмом, то вона можлива, але, на думку Нуланд, немає причин для зняття з неї економічних санкцій.
