Тема конфлікту на Донбасі стала однією з топових на Європейському саміті в Празі 13 листопада. Від України мала доповідати голова комітету у закордонних справах Ганна Гопко. Утім, за кілька днів організатори повідомили, що вона вирішила не прилітати до Праги – у Верховної Ради був у розпалі тиждень голосувань за «безвізові закони». Проте роль «українського дзеркала» для Європи взяв на себе речник представництва Євросоюзу в Україні Давід Стулік. Знаючи зсередини, що відбувається в країні після Євромайдану та за російської агресії, він пояснив чехам геополітику на простих паралелях.
«Уявіть, що ви живете в маленькому прикордонному містечку, наприклад, в Остраві чи Брно», – звертається до гостей Європейського форуму в Празі Давід Стулік, речник представництва Євросоюзу в Україні.
Чи почне офіційна чеська влада вести переговори? Ні, вони захищатимуть закон і суверенітет державиДавід Стулік
«І ви недолюблюєте жителів чеської столиці Праги. Уявіть, в один день група людей у камуфляжі, які добре натреновані, окуповують місто. І вони ніби говорять чеською, утім, словами, які ми не використовуємо. Що станеться тоді? Чи почне офіційна чеська влада вести переговори? Ні, вони захищатимуть закон і суверенітет держави», – такою прямою аналогією Стулік пояснює чехам, що відбулось на українському Донбасі.
Асле Тойє, Ірина Солоненко, Мартін Бутора, Давіт Стулік обговорюють конфлікт в Україні
Росія не хотіла допустити, щоби «в України вийшло», пояснює причину агресії Кремля після Євромайдану Стулік. Саме тому досі єдина сторона конфлікту, що зацікавлена в замороженні, а не вирішенні конфлікту – саме Кремль, каже він. Утім, на думку речника представництва Євросоюзу в Україні, Росія досягла протилежного: зараз українці демонструють як ніколи високу підтримку НАТО та євроінтеграції.
Представляючи інтереси ЄС в Україні, Стулік дійшов висновку, що українці зараз здатні блокувати рішення влади, які вважають недоречними. І на його думку, стикнувшись із агресією Росії та втратами, суспільство не дозволить ухвалити зміни до Конституції, що виправдають тим чи іншим чином злочини, скоєні на Майдані. Водночас, висловлює здивування, що Київ мало дискутує з Росією на тему того, що ж насправді слід міняти в головному законі.
ЄС може вирішувати лише одну проблему за раз – політичний експерт
Тойє: ЄС не займається геополітикою. Брак спільної політики щодо кризи в Україні – це прорахунок Євросоюзу
Євросоюз може працювати лише над однією проблемою за раз, тому Україну наразі посунула з п’єдесталу уваги міграційна криза. Так вважає Асле Тойє, політичний експерт із Норвезького нобелівського інституту (Осло). Окрім того, не до кінця зрозуміло експерту, яку політику Євросоюз обирає щодо Росії: якщо не рахувати санкцій, то в Європі не озвучують, на яких умовах далі буде діалог із Кремлем, каже Тойє.
«Схоже, що Євросоюз намагається пошвидше перейти до «нормального» стану речей. Проблема лише в тому, що ми не живемо за нормальних часів. І не схоже, що ми цю нормальність матимемо: Росія зробила тріщину в мирі, що панував у Європі», – говорить він.
Суспільство активно стежить за корупцією, проте мало кого карають за це – аналітик
Українці зацікавлені в Євросоюзі та чекають від нього підтримки, але найбільше це демонструє саме суспільство, а не влада. Про такі українські реалії говорила аналітик Польсько-німецького університету Віадріна Ірина Солоненко. Вона звернула увагу на те, що українське суспільство поки не відчуває, що в державі запрацювало судочинство, що здатне оперативно карати порушників. Внаслідок цього значна частина людей незадоволена тим, у якому напрямку рухається держава, каже вона.
Українці пріоритетними вважають реформу судів та антикорупційну. Не соціальні реформи, хоча в країні напружена економічна кризаІрина Солоненко
«Українці досі вірять, що демократія – найкраща модель. І пріоритетними вважають реформу судів та антикорупційну. Не соціальні реформи, хоча в країні напружена економічна криза, яка торкнулась майже кожної домівки», – говорить експерт, посилаючись на результати соціологічного дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Але, на відміну від «пост-помаранчевого» суспільства, українці після Євромайдану стали активнішими у суспільно-політичному житті держави та прагнуть на нього впливати. За словами Солоненко, особливо помітний успіх у антикорупційних розслідуваннях та становленні багатьох нових журналістів-розслідувачів.
Європейський саміт у Празі тривав 12-13 листопада та фокусувався на російсько-українському конфлікті, глобальній політичній стратегії ЄС та подоланні міграційної кризи спільними зусиллями країн-членів.
