Мати померлого таджицького немовляти Умаралі Назарова повинна покинути Росію: 12 листопада міський суд Петербурга залишив у силі рішення Жовтневого районного суду про депортацію Заріни Юнусової за порушення міграційного законодавства. Таким чином суд не дозволив Заріні Юнусовій дочекатися результатів розслідування причин загибелі її сина.
У ніч на 14 жовтня за нез'ясованих обставин помер у лікарні п'ятимісячний Умаралі Назаров, за кілька годин до цього насильно відібраний у матері Заріни Юнусової співробітниками російської поліції. Хлопчика передали інспектору у справах неповнолітніх і потім відправили до лікарні на «швидкій». За фактом смерті Умаралі порушено кримінальну справу. У висновку судмедекспертів ідеться, що причиною раптової смерті був стрімкий розвиток цитомегаловірусу. Батьки, які вважали свою дитину здоровою, про що є медичні довідки та записи в дитячій медкартці, у це не вірять. Але тепер, схоже, вони навряд чи отримають вичерпну відповідь на два головних питання: що ж все-таки сталося з Умаралі в лікарні, а також – чи мали право поліцейські відбирати немовля у матері, яка здійснила не тяжкий злочин, а всього лише адміністративне правопорушення.
Хоча за російськими законами батько й мати дитини мають рівні права, потерпілою у цій кримінальній справі визнана тільки мати, Заріна Юнусова. 13 жовтня Жовтневий районний суд виніс постанову, що як покарання за порушення нею міграційного режиму є заплатити штраф у 5 тисяч рублів і залишити Росію. Адвокати Заріни подали на цю постанову скаргу, яка і розглядалася в міському суді: вони вважають, що, хоча Заріна справді порушила міграційне законодавство, як потерпіла вона повинна мати можливість залишитися в Росії до кінця процесу і дізнатися, що ж все-таки стало причиною смерті її малюка. У адвокатів багато запитань. Наприклад, згідно з протоколом, п'ятимісячний Умаралі був оформлений як такий, що «заблукав» або був «підкинутий», хоча його бабуся принесла в поліцію свідоцтво про народження і паспорт Заріни, де був записаний і її син. Як могло заблукати немовля, ким і куди воно було підкинуте, коли його забрали з дому з жінкою, яка годувала його грудьми на очах у співробітника УФМС, тож навряд чи у когось могли виникнути сумніви в тому, що він на руках у матері?
Однак, на судовому засіданні був допитаний той самий співробітник міграційної служби Адміралтейського району Панахов, який прийшов з перевіркою додому до Назарових вранці 13 жовтня. Адвокати намагалися з'ясувати, чи не запідозрив він, що Заріна, яка при ньому переодягалася і годувала дитину, – мати малюка, але співробітник ФМС незмінно відповідав, що він навіть не замислювався, ким ця жінка доводиться дитині. На суді було виявлено безліч порушень – наприклад, протоколи про затримання Заріни з дитиною були підписані не до суду, як того вимагає закон, а після. З'ясувалося також, що у Заріни, яка не говорить російською, у відділі поліції не було перекладача, він з'явився тільки в суді, але виявляється, ні він не розумів Заріну, ні вона його, оскільки вони говорять на різних діалектах. Ба більше, виявилося, що Заріна не вміє ні читати, ні писати, просто змалювала зі зразка, написаного перекладачем, кілька слів про те, що вона нібито розуміє, що написано в протоколі, але насправді зрозуміти написане нею і перекладачем місцями взагалі неможливо.
Свідок стверджував також, що у відділку поліції Заріну залишити не могли, оскільки там була дезінфекція, і що Заріна добровільно віддала дитину інспектору у справах неповнолітніх. Але коли допитали Заріну, вона сказала, що дитину у неї практично вирвали з рук. Здавалося, що суддя скрупульозно вникає в деталі сумної історії, ретельно розглядає документи, ставить уточнювальні запитання. Зокрема, вона допомогла адвокатам з'ясувати, що перекладач, наданий Заріні, не мав потрібної кваліфікації – не розумів, як слід, ні мови Заріни, ні російської мови. Незважаючи на такий ретельний розгляд справи і виявлені порушення, постанову Жовтневого районного суду про депортацію Заріни Юнусової було залишено в силі.
Батько дитини Рустам Назаров не вірить у те, що справжня причина смерті Умаралі буде коли-небудь названа. У цьому його переконує не тільки постанова міськсуду, але і той факт, що родина більше не відчуває себе в безпеці в колишній квартирі на Лермонтовському проспекті: рано-вранці напередодні суду їх розбудив стукіт у двері співробітників правоохоронних органів. На другий день поліцейські насильно повезли їх із Заріною до лікарні здавати кров на аналіз – Рустам не вірить у чесність лабораторного дослідження і припускає, що його і дружину хочуть звинуватити в тому, що це вони заразили сина смертельним вірусом. Здавати аналізи Рустам і Заріна відмовилися, їм допоміг адвокат. Таджицьке консульство терміново шукає для молодої сім'ї нову квартиру.
Представники сторони захисту знали, що в цій справі є порушення, але не припускали, що їх так багато, усе це розкрилося прямо на судовому засіданні, говорить адвокат Юрій Сєров:
– Хочу зазначити, що ми навіть не викликали сюди цього товариша з УФМС, він сам прийшов подивитися, послухати – зрозуміло, йому цікаво, оскільки він сам у цьому безпосередньо задіяний. Слава Богу, ми його помітили і допитали. Коли людина не розуміє, що написав перекладач, не розуміє навіть, якою мовою це написано, дивиться і каже: «Схоже на російську», коли виявляється, що дані вписані в протоколи постфактум, що про це говорити?
– Ви знали, що Заріна неписьменна?
Вона дівчина домашня, сиділа в Таджикистані в будинку, допомагала по господарствуЮрій Сєров
– Звичайно. Я спілкуюся з нею тільки через її родичів, через перекладачів суду. Вона дівчина домашня, сиділа в Таджикистані в будинку, допомагала по господарству. Як мені пояснив її дядько, у школі вона вчилася 5 класів, і то з'являлася там тільки тоді, коли школу перевіряла комісія, і треба було показати, що учні на місці. Ми маємо те, що маємо – людину з таким рівнем грамотності… вона взагалі не розуміла, що з нею відбувається. Я не розумію, чому суд не відправив справу хоча б на новий розгляд. Будь ласка, відправте справу на новий розгляд, винесіть знову постанову про видворення, але забезпечте при цьому нормального перекладача і взагалі дотримання прав людини. На жаль, цього зроблено не було. Ми дуже не задоволені цією постановою, яка набуває чинності негайно після оголошення. Заріні зараз, мабуть, доведеться в найкоротші терміни залишити Росію. Навіть якщо буде подана наглядова скарга, вона не матиме ефекту зупинення.
Адвокат Олексій Стрепетов згоден з колегою: «Ми вважаємо, що тих доводів, які були нами надані, і того, що ми почули в суді, було достатньо, щоб як мінімум відправити справу на новий розгляд, це давно усталена практика в міськсуді, якщо є процесуальні порушення. А тут їх повно, і з перекладачем, і з протоколами, яких районний суд не мав можливості побачити, як нам підтвердив свідок Панахов».
Адвокат Олег Барсуков вважає, що судове засідання було детальним і ретельним: «Ми дійсно встановили, що порушення під час перевірки УФМС були допущені, це підтвердив співробітник, що проводив перевірку, який сказав, що акт перевірки було складено вже після суду. Відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення, результати перевірки, що проводилася з порушеннями, не можуть бути покладені в основу судового рішення. Окрім того, у початковому рішенні суду, яке ми оскаржили, було зазначено, що у Заріни є чоловік Комолов, є й інші помилки, які говорять про те, що Заріна дійсно не розуміла перекладача, тобто суд мав справу з безневинним немовлям, не розумію, про що йде мова. Так от і дитину у неї забрали, і вона не розуміла, що відбувається. Чому всі ці доводи не прийняті судом, нам не зрозуміло. Звичайно, ми будемо оскаржувати це рішення».
Не було ніяких сумнівів, що вони забирають її з будинку, де дитина проживала з матір'ю. Не було підстав підозрювати, що дитина не їїОльга Цейтліна
Про необхідність наглядової скарги говорить і адвокат Ольга Цейтліна: «Так, ми, безсумнівно, оскаржимо це рішення. Інакше Заріна виїде, дитину поховають, і на цьому справа буде закрита… Не було ніяких сумнівів, що вони забирають її з будинку, де дитина проживала з матір'ю. Не було підстав підозрювати, що дитина не її. Їх просто розділили, сказавши про те, що у відділку поліції дезінфекція. Порушена стаття друга Конституції: право на життя. Це головне, що ми сьогодні побачили в цьому суді. Тепер, після цієї постанови міськсуду, Заріна не зможе реалізувати свої права: вона єдина, хто визнана потерпілою у справі Умаралі, – хоча за російськими законами батько і мати мають рівні права, але батько Умаралі потерпілим не визнаний».
На думку Ольги Цейтліної, слідство має очевидний обвинувальний ухил: спочатку батьків намагалися звинуватити в тому, що вони живуть у підвалі, де для дитини не створені належні умови, потім у тому, що вони погано за нею доглядали, і ось тепер – у тому, що вони її не лікували, а можливо, і самі заразили якимсь дивним вірусом. До того ж, хоча результати судмедекспертизи вже розтиражовані безліччю ЗМІ, ні потерпіла, ні адвокати з цим текстом досі не ознайомлені.
Якщо ви хочете з'ясувати причину смерті дитини, чому ви спішно видворяєте з країни її матір?Ольга Цейтліна
Ольга Цейтліна вважає, що у разі виїзду Заріни з Росії матеріали слідства стануть ще менш доступними як для родичів, так і для адвокатів. «Якщо ви хочете з'ясувати причину смерті дитини, чому ви спішно видворяєте з країни її матір? Невже нещасна молода жінка, яка не без участі правоохоронців та медиків втратила єдиного сина, стала настільки незручна нашій владі, що її ось так нелюдяно виставляють геть, не давши навіть дочекатися результатів слідства? Чому всі наші докази, всі ці незліченні порушення суд не взяв до уваги, не захотів побачити, що правопорушення, вчинене Заріною Юнусовою, не настільки вже велике, щоб на одну чашу терезів можна було ставити право на життя її дитини?»
Ольга Цейтліна не плекає великих надій щодо наглядової скарги на постанову міського суду, але має намір пройти всі судові інстанції, щоб потім звернутися до Європейського суду з прав людини.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
