Українці та росіяни продовжують літати одне до одного, утім тепер через транзитний Мінськ, пише Belarusian Telegraph Agency. Натомість The Moscow Times непокоїться, що якщо доведуть терористичну причину катастрофи Airbus А321 над Синаєм – це може суттєво вплинути на внутрішню та зовнішню політику Кремля. А що буде з економікою Греції і чи не загострить вона кризу в Євросоюзі, аналізує The Wall Street Journal.
Із 25 жовтня, коли Україна повністю припинила авіасполучення з Росією, суттєво збільшився трафік на рейсі Мінськ-Київ. Про це пише Belarusian Telegraph Agency, посилаючись на авіакомпанію Республіки Білорусь «Белавіа». За оцінками керівництва, наразі «Белавіа» за 10 днів перевозить п’ять тисяч пасажів. Натомість раніше така кілька людей перелітала протягом набагато довшого періоду – місяця.
«Белавіа» відкриває більше рейсів до Києва:
Керівництво «Белавіа» пояснює це тим, що кількість транзитних пасажирів, які добираються з Росії до України з пересадкою в Мінську, зросла. Аналогічно добираються й українці в Росію, куди більше немає прямих рейсів.
Якщо доведуть, що російський авіалайнер Airbus А321 розбився через терористичну атаку – це може суттєво вплинути на внутрішню та зовнішню політику Кремля. Наприклад, у відповідь на трагедію в Беслані, коли терористи захопили заручників в одній зі шкіл, влада «несподівано» скасувала прямі вибори губернатора та поставила на паузу ще низку суспільних процесів. Про це пише Георгій Бовт у матеріалі для The Moscow Times. Тож якщо і цього разу доведуть терористичну складову – це підштовхне Росію до глибшої ізоляції, вважає журналіст.
Найближчим часом Росії буде надзвичайно складно підтримувати економічну та соціальну стабільність, якщо напрямок на ізоляцію від Європи та Америки посилиться, пише автор. Тож Кремль має нарешті знайти «золоту середину» між ізоляцією за прикладом СРСР та тісними зв’язками із Заходом. І головний елемент цього балансу, пише Бовт, мусить полягати в боротьбі з тероризмом – спільній загрозі. Тож Сирія може стати предметом співпраці у «постукраїнський період» зовнішньої політики Кремля.
Міжнародні експерти часто називають економічні проблеми Греції серед причин, що ослаблюють Євросоюз та відвертають його увагу від російсько-українського конфлікту на Донбасі. Так, видання The Wall Street Journal сигналізує, що уряд прем’єра Алексіса Ципраса намагається відходити від умов, на які погодився в обмін на порятунок грецької економії. Криза там може посилитись через «ліниві реформи». Зокрема, в Греції внесли зміну до законодавства про банкротство, а це «розв’язало руки» банкам – ті в такий спосіб зможуть покривати втрати від невиплачених позичальниками кредитів.
Грецькі робітники страйкують через заходи жорсткої економії:
Утім поки що Афіни тримаються та ще не підпадають під посилений тиск із боку ЄС. Зокрема тому, пише The Wall Street Journal, що Греція демонструє непогане як для кризового стану зростання ВВП за перші два квартали року – 0,1% та 0,9%. Ризики для посилення кризи залишаються: наприклад, кожен другий грек до 25 років – безробітний.
