Відомий економіст Андерс Ослунд у статті в тижневику Newsweek заявляє, що Україна не повинна повертати Росії «одіозного» тримільярдного боргу. Щоденник New York Times пише про сподівання України на нову поліцію. А видання американського єврейства Forward повідомляє про антисемітський інцидент на заході України, але при цьому звертає увагу на те, що таких випадків в Україні значно менше, ніж у країнах Західної Європи.
Відомий економіст Андерс Ослунд стверджує, що «Україна не має ніяких підстав» повертати Росії борг у три мільярди доларів, термін сплати якого спливає 20 грудня. При цьому у статті, що опублікована в тижневику Newsweek, автор посилається й на інших фахівців. Зокрема, пише він, професор юриспруденції Джорджтаунського університету у США Анна Ґелперн, фахівець у галузі боргового права, доводила, що Україна не має повертати цього боргу, бо він «одіозний». (Поняття «одіозний борг» – це термін міжнародного права, і позначає він борг, отриманий владним режимом у власних інтересах, а не в інтересах держави; такий борг має вважатися приватним боргом режиму, а не державним, а в разі падіння режиму держава не має визнаватися боржником – ред.).
Зокрема, заявляла Анна Ґелперн, «Велика Британія має за англійським правом визнати цей борг таким, що не може бути стягненим». Адже Росія випустила свої євробонди, яких на три мільярди доларів встигла купити влада колишнього президента України Віктора Януковича, в Ірландії й саме за британським правом, і за цим правом цей борг став приватним боргом, нагадує Андерс Ослунд. Та з іншого боку, додає він, Росія профінансувала цю позику Україні зі свого державного Фонду національного добробуту і тепер стверджує, що цей борг є суверенним – державним боргом України перед Росією. Таким чином, пише фахівець, «Кремль встановив для України юридичну пастку».
Але, додає Ослунд, Міжнародний валютний фонд, що є нині значним позикодавцем для Києва, має намір найближчим часом змінити свої правила, які наразі не дають можливості кредитувати суверенних боржників. Таким чином несплата російського боргу в будь-якому разі не створить Україні перешкод у подальших відносинах із Міжнародним валютним фондом. І економіст, нагадавши й про військову агресію Кремля проти України, анексію Криму і втручання на Донбасі, ще раз наголошує: «Україна не має ніяких підстав платити агресорові – власне, це Росія мала б платити репарації Україні».
InfoAgeStrategy: «Долари з позики пішли Януковичеві, а не в державну скарбницю України, для початку»
Американський щоденник New York Times написав про сподівання України на зміни з приходом нової поліції. У репортажі зі Львова журналіст Ніл МакФаркар розповідає, як там працює нова патрульна поліція: під час затримання чоловіка, який напідпитку заснув просто на площі Ринок у центрі міста, працівник поліції дозволив його друзям сфотографуватися разом із затриманим просто в поліційній «Тойоті», а сам затриманий відразу почав фліртувати з жінкою-командиром поліційного підрозділу. У відділку, куди доставили затриманого, ветеран-сержант назвав молодих колег надто м’якими й заявив, що ті не знають, як працювати. І, як пише журналіст, саме такою є загальна оцінка нової поліції з боку старої міліції, працівники якої зазвичай спершу били, а потім починали ставити запитання.
Тепер же, мовиться у статті, створення нової патрульної поліції часто називають єдиною відчутною зміною протягом 20 місяців, що минули після протестів, які скинули стару владу України. «Українці, які домагаються змін, вважають, що для того, щоб реформи утвердилися, країна має докорінно перебудувати свою систему кримінальної юстиції, а особливо ж повинна мати не таких жорстоких правоохоронців», – пише журналіст. І саме нова патрульна поліція має стати тим незалежним від старої системи елементом, який має почати трансформувати всю цю систему, додає він із нагоди набуття чинності 7 листопада закону про Національну поліцію України.
Автор наводить думку народного депутата Мустафи Найєма, який переконаний: «Реформа поліції стане рушієм реформ загалом». Та є і скептики: наприклад, київський підприємець Андрій Дудник каже кореспондентові, що нова поліція має добрий імідж, та з неї немає ніякої користі. «Це революційно? Так. Це провокаційно? Так. Це крок у правильному напрямку? Так. Чи він досяг хоч якогось реального результату? Ні», – наводить кореспондент слова співрозмовника.
Він додає, що багато хто з українців критикує повільну швидкість змін і брак поступу з двох питань: жодного значного діяча досі не визнали винним за звинуваченнями в корупції, і слідство досі не встановило жодного відповідального за вбивство близько ста демонстрантів на Майдані в Києві під час Революції гідності в лютому 2014 року. А ще, пише автор, хоча президент Петро Порошенко запевняє, що відданий глибоким реформам, українці дедалі більше ставлять під сумнів, чи цей 50-річний мільярдер і, як пише газета, «шоколадний барон» є тією людиною, що здатна демонтувати олігархію в Україні – країні, де десяток найбагатших людей контролює 20 відсотків усього багатства, а олігархи однаково легко купують і заводи, і суддів. Газета нагадує результати здійсненого влітку опитування Центру Разумкова, за якими 36 відсотків із понад двох тисяч опитаних назвали Порошенка головним рушієм реформ, а 39 відсотків назвали його ж головним гальмом.
І, повертаючись до Львова, кореспондент розповідає про тамтешнього керівника нової патрульної поліції Юрія Зозулю, який, за словами мера міста Андрія Садового, швидко кинув виклик старим авторитетам – і це, вважає журналіст, зробило його мішенню дискредитаційної кампанії з боку старої міліції. Газета пише, що 27-річного Зозулю невдовзі після призначення на посаду затримали за перевищення швидкості і з’ясувалося, що в минулому він уже вчинив шість грубих порушень правил дорожнього руху. У соцмережах почали з’являтися його старі фото, на яких він дудлить віскі просто «з горла». І нарешті, його затримали на польському кордоні з вантажем незадекларованих знеболювальних – за його словами, для бійців на сході України; ліки конфіскували, а його не арештували. Сам Зозуля в інтерв’ю відкинув критику за ці інциденти, назвавши їх труднощами його становлення як тільки-но призначеного керівника поліції. Тепер він безстрашно штрафує за порушення політиків і впливових діячів, пише газета, а філософію нової поліції підсумовує так: «Для нас усі рівні, всі громадяни».
Працівник Бюро Європи і Євразії Агентства міжнародного розвитку США Джонатан Кац: «New York Times привертає увагу до галузей, де реформи досягли успіху в Україні, та потрібні подальші кроки, щоб не втратити довіри українського народу»
Тим часом Forward, видання, що, за його словами, пише про речі, важливі для американських євреїв, публікує повідомлення Єврейського телеграфного агентства JTA про підпал днями на заході України мавзолею єврейського діяча ХІХ століття. За даними Харківської правозахисної групи, які наводить стаття, мавзолей на могилі єврейського мудреця, колишнього головного рабина Коломиї Гілеля Ліхтенштейна був частково зруйнований минулого тижня внаслідок пожежі. І це був уже другий підпал цієї споруди протягом двох місяців – першу пожежу у вересні встигли загасити, перш ніж вона завдала шкоди.
Видання пише, що «західна Україна є твердинею націоналістичної партії «Свобода», діячі якої багато разів вдавалися до антисемітської риторики». Та при цьому воно наголошує: «Антисемітські інциденти в Україні стаються значно рідше, ніж у країнах Західної Європи». Як мовиться у статті, Конгрес національних громад України задокументував цього року 11 таких інцидентів, а протягом 2009–2014 років їх ставалося від 19 до 33 за рік.
Nattie Roman: «На Заході України підпалили мавзолей головного рабина; звернено увагу на наявність націоналістів»
