Світові засоби масової інформації, зокрема BBC та Sky, все ще активно повідомляють про обстріл снайпером робочого кабінету генерального прокурора України Віктора Шокіна. Bloomberg пише про доповідь спеціальної комісії Ради Європи щодо розслідування трагедії в Одесі у травні 2014 року і критику на адресу влади України у відсутності прогресу в розслідуванні. І агентство Reuters пише про початок виборчої кампанії нового генерального секретаря ООН і те, що у 2016 році ця кандидатура має бути зі Східної Європи.
Сайт BBC пише, що влада в Україні відкрила кримінальне розслідування за спробу замаху на головного прокурора країни. Снайпер зробив три постріли пізно увечері у понеділок, але куленепробивне скло кабінету генпрокурора врятувало життя Віктору Шокіну, йдеться у статті.
BBC зауважує, що ніхто не постраждав під час обстрілу і що жодна група не взяла на себе відповідальність за цей акт.
«Пана Шокіна критикують за те, що його опоненти називають нездатністю довести будь-яку корупційну справу до суду. Його також звинувачують у саботажі антикорупційної кампанії, яку офіційно проголосили в Україні, яка намагається збудувати тісніші відносини з ЄС після масових протесів, які усунули від влади президента Віктора Януковича в 2014 році», – пише BBC.
«Генеральний прокурор, якого політичні аналітики вважають союзником президента Петра Порошенка, відкидає ці звинувачення», – говориться в статті.
Шокін каже, що ніхто не має імунітету від переслідування, вказуючи, зокрема, на те, що один з чільних депутатів парламенту нещодавно був позбавлений депутатського імунітету після звинувачень у корупції.
BBC звертає також увагу й на те, що спроба замаху сталася після арешту лідера партії «Укроп» Геннадія Корбана, який допомагав зупинити просування проросійських сепаратистів до Дніпропетровської області. Корбан також є союзником олігарха Ігоря Коломойського, який віднедавна втягнувся у протистояння з президентом Порошенком.
Сайт британської телекомпанії Sky теж пише про постріли і зауважує, що наразі нікого не заарештували у справі про обстріл кабінету генпрокурора. І також звертає увагу, що інцидент стався кількома днями після арешту Корбана через, як говорить влада, кілька кримінальних справ проти нього.
А BBC зауважує, що декілька депутатів парламенту вважають арешт Корбана «політично мотивованим», звинувачуючи владу у використані «вибіркового правосуддя» проти своїх опонентів.
Міжнародна комісія, яку створила Рада Європи для розслідування трагедії в Одесі на початку травня минулого року, заявила, що українська влада не спромоглася ґрунтовно розслідувати загибель 48 людей під час проросійських протестів. Про це повідомляє агентство Bloomberg.
Проросійські протестувальники зчепилися в бійці з футбольними фанами і учасниками проурядового мітингу на тлі того, як зароджувався збройний конфлікт у найсхідніших областях України після анексії Росією Криму. Більшість смертей сталася після того, як було підпалено Будинок профспілок, в якому забарикадувалися проросійські активісти Одеси, нагадує агентство.
«Незважаючи на те, що минулого вже майже 18 місяців після подій, жодна справа не була порушена стосовно тих смертей», – цитує агентство доповідь комісії Ради Європи.
«Доповідь є ще одним ударом по президенту Петру Порошенку та його уряду на тлі вимог з боку США, Європейського союзу та громадян України щодо більшого прогресу стосовно обіцяних реформ та боротьби з корупцією. Влада України також не спромоглася засудити відповідальних за вбивства понад ста людей під час вуличних протестів у Києві, які привели нових людей до влади півтора роки тому», – пише агентство Bloomberg.
Доповідь комісії Ради Європи також вказує на те, що розслідування подій в Одесі – як і розслідування подій у Києві – має «серйозні вади в плані незалежності та ефективності», пише агентство.
Агентство Reuters повідомляє зі штаб-квартири ООН у Нью-Йорку про початок змагання за посаду нового генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.
Зокрема, агентство звертає увагу на позицію Росії, яка заявила, що вибори нового генерального секретаря ООН не треба починати без щойно обраних п’яти непостійних членів Ради безпеки ООН, включно з Україною, які займуть місця з Нового року.
Нинішній генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун, колишній міністр закордонний справ Кореї, залишає посаду, на якій він перебував впродовж п’яти років, наприкінці 2016 року. Посада зазвичай переходить за принципом ротації від регіону до регіону і наступна черга висувати своїх кандидатів – за Східною Європою.
Потім, пояснює агентство, 15 членів Ради безпеки ООН (включно з п’ятьма постійними членами з правом вето) розглядають неоголошений список претендентів за зачиненими дверима і рекомендують кандидата, якого вже має обирати Генеральна асамблея ООН.
Для підвищення прозорості Генасамблея ООН ухвалила у вересні резолюцію, яка зобов’язує президентів Генеральної асамблеї та Ради безпеки розіслати листи представництвам усіх 193 членів ООН, в яких має бути описана процедура обрання наступника Пан Гі Муна, та заохочувати претендентів висувати свої кандидатури.
Але постійний представник Росії при ООН Віталій Чуркін заявив у вівторок, що такі листи не мають розсилатися до січня. Саме в січні Україна, Єгипет, Японія, Сенегал та Уругвай мають зайняти місця в Раді безпеки як непостійні члени на два роки.
Агентство цитує Чуркіна, який каже, що поспіх з направленням листів може «образити нових непостійних членів» Ради безпеки ООН, що Reuters вважає примирливим жестом в бік України.
Росія анексувала український Крим у березні 2014 року, після чого мали місце бойові дії між підтримуваними Москвою сепаратистами та українськими військами на сході України, нагадує агентство.
